Монографію знаного історика, соціолога та філософа, професора Вільнюського університету Зенонаса Норкуса присвячено віднедавна жваво обговорюваній проблемі імперськости Литовської держави. В центрі авторової уваги – питання: чим було Велике князівство Литовське – імперією чи федерацією? Чи давні литовці прийшли на землі Русі як завойовники, а чи як визволителі? Якщо Литва була імперією, то якою саме і чиєю? Коли вона стала імперією? У що і коли перетворилася? Яким є історичне ВКЛ?
Давню Литовську державу, посталу внаслідок зашвидкого розвитку «поквапливого імперіялізму», потрактовано як патримоніяльну імперію, що прагнула підкорити всі землі давньої Русі: перспектива Вільна як другого Києва певний час була поважною історичною альтернативою фактично зреалізованому імперському проєкту Москви як третього Рима. І хоч ВКЛ не зуміло вберегти міжнародну систему Східної Европи від краху в другій половині XV століття, але попри це стало колискою аж трьох модерних народів, відігравши в історії реґіону роль, сумірну з тією, яка у Західній Европі випала Франкській імперії.
Методологічно новаторська, провокативна і ревізіоністична щодо усталених стереотипів книжка професора Норкуса є першою системною спробою поставити історію давньої Литви у ширший проблемний і подієвий світовий контекст, використовуючи для ґрунтовного переосмислення буцімто відомих фактів і обставин концептуальний інструментарій сучасних теорій порівняльно-історичної соціології, імперіології та міжнародних відносин.
Зміст
Вступ.
1. Translatio imperii та історія Литви
1.1. Нарис історії ідеї Translatio imperii.
1.2. Питання імперської державности ВКЛ в історіографії
2. Імперія та імперіалізм: методологічні стратегії
2.1. Про суперечки навколо понять і способи їх розв'язання.
2.2. Кліометрія імперій.
2.3. Імперія та міжполітійна система: погляд теорії міжнародних відносин.
2.4. Імперії з погляду державного права та порівняльної політології.
2.5. Означення і типологія імперії.
2.6. Кліодинаміка імперій .
3. ВКЛ як імперія
3.1. Давні литовці - імперіалісти та визволителі .
3.2. Прагнення й досягнення гегемонії ВКЛ.
3.3. Чиєю імперією було ВКЛ?.
3.4. Метрополія та периферії ВКЛ.
3.5. Що заважає визнати ВКЛ імперією? .
3.6. ВКЛ як імперія з епітетами .
3.7. Про дати народження та смерти Литовської імперії.
3.8. Литовський імперіялізм і народження давньої Литовської держави.
3.9. Нездійснена місія Литовської імперії.
Узагальнювальний епілог .
Бібліографія.
Список ілюстрацій.
Покажчик імен .
Список мап
Литва та її сусіди у 1-й третині XIII ст. .
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1265 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1375 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1450 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1550 р.
Удільні князівства у складі Великого князівства Литовського у 1370-ті - 1380-ті роки.
Адміністративно-територіальний устрій Великого князівства Литовського близько 1550 р.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Критика, К. |
| Рік видання | 2016 |
| Кількість сторінок | 440 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.369грн.
Схожі товари
Сибирские летописи \Полное собрание русских летописей. Том 36
Сибирские летописи первой половины XVII в. занимают специфическое положение в истории русского летописания. Они отразили многие черты, характерные для поздних летописей, в первую очередь – закономерный процесс взаимопроникновения и взаимовлияния различных жанров, ранее существовавших в «чистом» виде. В то же время они явились первой серьезной попыткой местного самосознания понять и оценить присоединение Сибири и дальнейшую ее историю в наиболее традиционной, типичной для этой цели форме, идущей от начальных этапов русского летописания. Своеобразие сибирских памятников и заключается прежде всего в сочетании традиционных и новаторских черт их взаимопроникновения.В настоящем томе опубликованы летописные памятники, близкие к тобольской летописи Саввы Есипова: помимо различных редакций самой Есиповской летописи - Основной, Забелинской, Лихачевской, Абрамовского и Титовского видов, сюда входит своеобразный летописный свод (Описание о городах и острогах Сибири), создававшийся как продолжение Распространенной редакции Есиповской летописи и насчитывающий пять редакций и один вид, Погодинская и краткая Румянцевская летопись в двух видах, последние близки Есиповской летописи по концепции, и, вероятно, предшествовали ей по времени создания. Том завершает Синодик Емаковым казакам - памятник не летописный, но послуживший основой местной летописной традиции.Часть 1. Группа Есиповской летописи. М. Наука. 1987г. 384с. Твердый издательский переплет., Альбомный формат...
Русская Правда. Происхождение, источники, ее значение
Настоящая книга представляет собой одно из самых значительных произведений русского историка права, профессора юридического факультета Московского государственного университета имени М.В.Ломоносова Серафима Владимировича Юшкова (1888-1952). За время прошедшее после первого выхода этой книги в свет (1950 г.) она нисколько не потеряла своего научного значения и может быть использована в учебном процессе, причем как преподавателями, так и студентами юридических и исторических вузов...
Хожение за три моря Афанасия Никитина ЛП-1986
В книгу вошли: "Летописный извод", "Троицкий извод", "Сухановский извод", написанные по старо- славянскому, и перевод этих текстов А. Желтякова и Л. Семенова. ..