У книзі висвітлюються найважливіші події, пов’язані з історією українського козацтва від часу його виникнення на межі ХV–ХVІ ст. до ліквідації урядом Російської імперії наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. Особливу увагу приділено найбільш яскравим постатям Війська Запорозького, їхній політичній і державній діяльності. Значне місце на сторінках праці відведено міжнародним відносинам Українського гетьманату, козацькій ментальності, побуту, бойовому мистецтву, атрибутиці тощо. Певною мірою показана роль жінки в лицарському середовищі. Своє яскраве відображення знайшло ставлення до козаків представників різних народів і володарів іноземних держав, їхнє сприйняття за межами батьківщини.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Арій, К. |
| Рік видання | 2012 |
| Кількість сторінок | 464 |
| Обкладинка | тверд |
-
799грн.
Схожі товари
Нотатки з кухні «переписування історії»
Історик Володимир В’ятрович зібрав низку власних публікацій — від початку 2000-х до нашого часу — та доповнив їх сучасним наративом. Це статті, колонки, інтерв’ю, у яких ідеться про національну ідентичність, Голодомор, визвольну боротьбу й «людей волі», Помаранчеву революцію і Євромайдан, матеріали під грифом «цілком таємно», які одного дня стали «цілком нетаємними». Значну частину цієї історії автор ретельно дослідив, а ще частину — допомагав творити.Ось чому це книжка про минуле — авторове, українців, минуле загалом, про історію як history і story, про колективне й особисте.Це книжка не про переписування історії. Вона — про спроби українців написати історію власної держави. Звільнитися з полону думок «старшого брата» й досягнути справжньої незалежності — коли можеш розповідати свою історію від першої особи. Як історію України, а не Росії, Польщі чи ще когось на нашій землі.Володимир В’ятрович— історик. На посаді директора архіву Служби безпеки України розсекретив доти таємні архіви КГБ. Працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху. Як керівник Інституту національної пам’яті ініціював декомунізацію. Автор і співавтор 14 книжок з історії України..
Генерал-губернаторства в Україні: 19 - початок 20 століття
У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.Зміст:ВступДжерельна база та історіографіяГенерал-губернаторства Російської імперіїМалоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської УкраїниПерші малоросійські генерал-губернаториОсновні напрями діяльності М. Г. РєпнінаЧернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посадиОсобливості генерал-губернаторської канцеляріїНоворосійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперіїСтановлення генерал-губернаторства на півдніПолітика «освоєння» та зросійщення: М. С. ВоронцовГенерал-губернатори напередодні та під час Великих реформСтруктура та склад канцелярії генерал-губернатораКиївське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної УкраїниПередісторія та завдання генерал-губернаторстваПосилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. АнненковЗаходи генерал-губернаторів після Січневого повстанняГенерал-губернаторство у кризовий період імперіїКанцелярія: структура, функції, архівВисновкиГенерал-губернаторства – імперський вимір УкраїниДодаткиСинхронна таблиця управління генерал-губернаторівДовідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатораДовідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатораСписок скороченьСписок ілюстраційІменний покажчикІлюстраціїЧергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні...
Днепровское лесостепное левобережье в позднеримское и гуннское время (сер. 3. - 1 пол. 5 в.н..э.)
В монографии по археологическим данным представлена реконструкция этнических процессов на Днепровском лесостепном Левобережье, в бассейне Северского Донца и в Деснинско-Сейминском Полесье в ключевое для истории позднеантичной Европы время, когда происходили массовые передвижения народов, приведшие к гибели Западной Римской империи и появлению на исторической арене славян. Дан краткий очерк археологии региона, подробно анализируются материалы киевской и черняховской культур. Специально рассмотрена проблема формирования раннесредневековых Археологических общностей региона (колочинской и пеньковской, а также так называемой культуры ингумаций). Приведены сведения обо всех надежно документированных памятниках Днепровского Левобережья, дана общая картина передвижения народов, создания и распада этнических группировок. Для археологов, этнографов, историков...