Данная антология объединяет тексты ведущих западных феминисток, написанные за последние тридцать лет.
Проблемы искусствознания рассматриваются здесь с позиций гендерной теории.
Это не столько историческое свидетельство состояния и развития гендерной теории, сколько серия размышлений, открытых в сегодняшний день.
Именно поэтому антология не просто восполняет культурные лакуны, но позволяет обращаться с ней как с актуальным изданием.
Серия Гендерная коллекция – зарубежная классика.
Содержание:
1. Людмила Бредихина. Предисловие. 2. Линда Нохлин. Почему не было великих художниц? 3. Элен Сиксу. Выходы. 4. Аннмари Созо-Боэтти. Способность отрицания как практика женского искусства. 5. Люси Липпард. Боль и радость рождения заново: европейский и американский женский боди-арт. 6. Марта Рослер. Личное и общественное: феминистское искусство в Калифорнии. 7. Вали Экспорт. Женщина и креативность. Размышления на тему. 8. Юлия Кристева Время женщин. 9. Джудит Барри, Сэнди Флиттерман-Льюис. Текстуальные стратегии: политика художественного производства. 10. Люси Липпард. Спарринг-обмен: Вклад феминизма в искусство 1970-х гг. 11. Марлите Хальбертсма. Феминистское искусство. Введение. 12. Мэри Келли. Пересматривая модернистскую критику. 13. Лора Малви. Размышление о статье `Визуальное удовольствие и нарративное кино`, навеянное фильмом Кинга Видора `Дуэль на солнце` (1946). 14. Гризельда Поллок. Видение, голос и власть: Феминистская история искусства и марксизм. 15. Мишель Баррет. Феминизм и определение культурной политики. 16. Гизела Экер. Введение. 17. Крейг Оуэнс. Дискурс других: феминистки и постмодернизм. 18. Тереза де Лауретис. Технология тендера. 19. Люси Иригарэ. Как нам создавать свою красоту? 20. Донна Харауэй. Манифест киборгов: наука, технология и социалистический феминизм 1980-х гг. 21. Джудит Батлер. Лакан, Ривьер и стратегии маскарада. 22. Доротея Ольковски. Тело, знание и становление-женщиной: морфо-логика Делеза и Иригарэ. 23. Рита Фелски. Почему феминизму не нужна эстетика и почему он не может игнорировать эстетику. 24. Рози Брайдотти. Сексуальное различие как номадический политический проект. 25. Лора Коттингем. Сокрушая препятствия. 26. Кэти Дипуэлл. Дерзкие, нет? 27. Фэйт Уайлдинг. Каково место феминизма в киберфеминизме?
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | РОССПЭН, М. |
| Рік видання | 2005 |
| Кількість сторінок | 588 |
| Обкладинка | тверд |
-
3.149грн.
Схожі товари
Введение в гендерные исследования. Часть 1 - учебное пособие (второй части нет - там хрестоматия)
Необходимость такого учебного пособия вызвана интенсивной динамикой развития гендерных исследований за последнее десятилетие в странах бывшего СССР и реальной практикой университетского преподавания: в постсоветской высшей школе в настоящее время более 350 ученых работают в области гендерных исследований и читают гендерные курсы, охватывающие большинство социальных дисциплин. Между тем учебные пособия по этой дисциплине в нашей стране практически отсутствуют.В пособии рассматриваются: история возникновения и становления гендерных исследований, гендерная проблематика в социологии, политологии, в экономической теории, исторических науках, психологии и психоанализе, в антропологии, философии и др. Одна глава учебного пособия, написанная известным российским социологом И. Коном, посвящена мужским гендерным исследованиям.СОДЕРЖАНИЕЧАСТЬ 1. УЧЕБНОЕ ПОСОБИЕПредисловиеВозникновение и развитие гендерных исследований в США и Западной Европе(Елена Ярская-Смирнова)Феминистская теория 90-х годов: проблематизация женской субъективности(Ирина Жеребкина)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ПОЛИТИЧЕСКИХ НАУКАХГендерная проблематика в политической теории (Ирина Чикалова)Политическая теория феминизма: современные дебаты (Сергей Ушакин)СОЦИОЛОГИЯ ГЕНДЕРАСоциальное конструирование гендера: феминистская теория (Елена Здравомыслова, Анна Темкина)Феминистская критика эпистемологических оснований социологии: перспективы социологии гендерных отношений (Елена Здравомыслова, Анна Темкина)Феминистский подход к интерпретации качественных данных: методы анализа текста, интеракции и изображения (Елена Мещеркина)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ТЕОРИИ (Елена Мезенцева)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ИСТОРИЧЕСКИХ НАУКАХ (Наталья Пушкарева)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ПСИХОЛОГИИ (Елена Иванова)ФЕМИНИЗМ И ПСИХОАНАЛИЗ (Ирина Жеребкина)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В АНТРОПОЛОГИИ (Елена Гапова)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ФИЛОСОФИИ (Сергей Жеребкин)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ТЕОРИИ КУЛЬТУРЫ Гендерная проблематика в парадигме культурных исследований (Альмира Усманова)Женщины и искусство: политики репрезентации (Альмира Усманова)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ЭКОЛОГИИ (Екатерина Карпенко)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ЯЗЫКОЗНАНИИ (Елена Горошко)ФЕМИНИСТСКАЯ ЛИТЕРАТУРНАЯ КРИТИКА (Ирина Жеребкина)МУЖСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ: МЕНЯЮЩИЕСЯ МУЖЧИНЫ В ИЗМЕНЯЮЩЕМСЯ МИРЕ (Игорь Кон)ГЕНДЕРНАЯ ПРОБЛЕМАТИКА В ПРАВЕ: ПРАВА ЖЕНЩИН (Светлана Поленина)ГЕНДЕРНЫЕ ПОЛИТИКИ В СОЦИАЛЬНЫХ ДВИЖЕНИЯХ: ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА СОВРЕМЕННОГО ФЕМИНИЗМАТеория и практика современного феминизма: женское движение в США (Людмила Попкова)Женское движение второй волны: истоки, концептуализация и результаты (Анна Темкина)ОБ АВТОРАХАЛФАВИТНЫЙ УКАЗАТЕЛЬ..
Античное искусство: каталог
В каталог входят подлинные памятники античного искусства: скульптура, расписные вазы, светильники, терракотовые статуэтки, изделия из бронзы из экспозиции музея. Описание по залам и по витринам...
Перша стать. Зміни та криза чоловічої ідентичності
Чоловік має бути сильним, чоловік має заробляти гроші, чоловік має бути мужнім, а ще «не служив – не мужик». Сприйняття того, яким має бути чоловік – не є природним чи вродженим, це культурно зумовлений стереотип, який змінюється впродовж століть.Андре Рош на прикладі французької історії дослідив причини виникнення цих стереотипів та шляхи їхнього розвитку.У дослідженні автор аналізує документи, особисті щоденники, анекдоти, народні пісні, газети та інші пам’ятки, які найкраще ілюструють формування рис маскулінності. За точку відліку Андре Рош бере Французьку Революцію, яка змінила сприйняття: чоловіка-короля, чоловіка-батька, чоловіка-воїна, чоловіка для сім’ї та для суспільства. Автор розглядає сприйняття чоловічого тіла та зовнішності, зміни в чоловічій освіті та обрядах ініціації. Окремі розділи присвячені зміні вимог до «справжнього» чоловіка відповідно від потреб міста чи села.Фрагмент тексту: Статеве розрізнення та суспільний порядокДуже довго простір залишався розділеним; місця для жінок дублювали ті, що існували для чоловіків: храми, громадські міс- ця та шляхи, помешкання і слуги ділилися згідно зі статевою приналежністю. Розподіл міського простору тасільської місцевості відтворювали символіку соціального поділу. Після Французької революції холостяки та одружені чоловіки продовжували займати знакові місця: у ХІХ столітті це були ка- баре, міські площі, гральні заклади; гуртки, асоціації та спорт також залишалися насамперед специфічно чоловічим середовищем. А що сталося, коли жінки почали відвідувати середню школу і старші класи в ліцеї, кафе-концерти й морські узбережжя? У готелі Hôtel des Bains у Дьєппі та Довілі жіночий салон, чи то пак «салон для бесід», залишився відділеним від курильної кімнати для чоловіків. Це не означало, що таке дозвілля належало винятково одній статі, просто час, проведений у змішаному товаристві чоловіків і жінок, міг додати плутанини в стосунки. Існує дисципліна, тож простори мають бути розділені. Звичай- но, чоловіча курильна кімната перестала бути забороненим місцем для жінки. Хоча її там могли просто прийняти, не передбачалося, що жінка в ній має власне належне місце; вона за- лишалася запрошеною гостею, чужинкою. Що сталося із цією диспозицією, коли пляжі, казино, купе поїздів і вітальні стали спільними? А коли чоловіки збираються разом у суто чоловічій компанії, чи порушують вони хід історії? Як вони впізнають у собі чоловіків, якщо їхні місця більше не передбачають символічних ознак?Немає нічого природнішого для збереження соціальної нерівності, ніж сперти її на тілесність. Для порівняння: ролі, що визначають мужність, тобто чоловічий характер особистості, потребують більше м’язової сили, ніж традиційні жіночі обов’язки. Якщо конкретніше, то традиційна жіноча праця не вимагає докладання великої фізичної сили протягом короткого часу (як підняття вантажів, робота в полі та на шахті). Також ці ролі передбачають інший спосіб ризику болю та смерті: ясно, що ризик життям на роботі чи війні героїзує чоловіка, натомість жінка, яка втрачає життя під час пологів, просто кориться закону природи. Вони потребують інакшого увиразнювання, що підтверджувало б високі спортивні результати як суто чоловічий привілей. Але технічний імперіалізм нейтралізував розподіл обов’язків: чи не розтанув престиж чоловіків у царині зручного й функціонального, що відкрило жінкам доступ до нових занять? Чи змогли жінки, віддалившись від настанов предків, уникнути тягаря історії? Як зберігалася чоловіча особливість у індустріалізованому суспільстві, де символічне значення більше не було визначальним?У Франції старих часів змішування чоловіків із жінками могло мати сумнівні наслідки. Чоловік, який виконував жіночу роботу, втрачав респектабельність, а жінка в чоловічому просторі втрачала честь. Словом, порушення розподілу ролей призводило й до втрати благочестя, образу самих себе, що був визначальним для індивіда та гарантував соціальний порядок. Що робили чоловіки, аби не відчувати втрату мужності через втручання жінок у їхні питомі царини знань і вмінь? Проте жінки отримали доступ до нової відповідальності поза домашнім вогнищем. Їхня історія a priori їх до цього не готувала. Що взагалі в їхній освіті могло до цього призвести, чи то пак дати волю до тих змін, а чи бодай бажання? Раніше жінки відчували би перехід із однієї ролі в іншу як порушення правил, обтяжене наслідками. Чи не ризикували вони виглядати як garçonnes, пропащі жінки? І особливо цікаво: які психологічні пружини спрацювали, щоби прибрати ці розриви?Еволюція ролей відбувається одночасно зі зміною норм поведінки. Залишилася певна увага до тілесності, як сказав Моріс Ґодельє: «Кімнати, де можна нескромно кричати про утиски та експлуатацію». Дотепер роздягальні й туалети нагадують про давній розподіл сексуальних табу і сорому, що змушували при оголенні ототожнювати погляд Іншого та його бажання. Промовиста дрібничка. Але важлива для тих, хто знає, як у європейському суспільстві відбувалися розділення та виключення. Через незнання чи необізнаність революція моралі заскочила зненацька тих, хто продовжував чіплятися за традиції. Розрив між жінками та чоловіками починає видаватися чимось на кшталт апартеїду, тож стає соціально дискредитованим, а умовності починають виглядати необґрунтованими, такими, що несуть проти течії демократії. Соціальне, ідеологічне, культурне розшарування волає про нерівність, тобто про несправедливість. Які нові норми щодо Я постали з рівності?..