Автор анализирует промежуточные итоги проекта объединения Запада и Востока Германии, уделяя основное внимание его экономической стороне. Многие разочарованы достигнутыми результатами, а на Востоке страны зреет чувство обиды. Бюджетные средства продолжают перетекать с Запада на Восток, а люди продолжают переезжать с Востока на Запад, и до сих пор экономика Востока заметно отстает от экономики Запада. Действительно ли в программе возрождения Востока страны были совершены ужасные ошибки?
Автор пишет, что достигнутое не должно разочаровывать, просто поставленная задача оказалась экстремально сложной, а ожидания начала 1990-х годов — завышенными. Сорок лет социализма и изоляции от мирового рынка оставили глубокие следы в структуре экономики и для восстановления инновационного потенциала требуется время.
Оглавление:
1. Тяжелое наследие
1.1. Великое заблуждение
1.2. Притягательная сила Запада
1.3. Национальная задача
2. Быстрый старт
2.1. Валютный союз
2.2. Попечительский приватизационный совет
2.3. Вопросы собственности
3. Ускоренное развитие
3.1. Стимулирование экономики
3.2. Строительный бум и внутренний рынок
3.3. Социальное государство начинает действовать
4. Новое начало в промышленности
4.1. Рыночная экономика без мотора
4.2. Заводы без профсоюзов
4.3. Региональные полюсы роста
5. Сколько стоит проект «Немецкое единство»?
5.1. Возрождение Востока: издержки и достижения
5.2. Тотальный ущерб, нанесенный социализмом
5.3. Задачи на будущее
Благодарности
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2018 |
| Кількість сторінок | 327 |
| Обкладинка | твердый |
-
2.617грн.
Схожі товари
Сравнительная экономика стран мира: Культура, богатство и власть в XXI веке. / Пер. с англ.
Книга прочно соединяет экономическую теорию и сравнительный анализ экономик США, стран ЕС, Японии, Китая и России. Автор показывает, в чем состоят главные отличия этих экономик от классической рыночной, к каким последствиям это приводит и каковы перспективы этих государств в XXI веке.Из предисловия: "Распад Советского Союза, ельцинский переходный период, десять лет моей исследовательской работы в Японии оказали на меня большое влияние, ибо благодаря всему этому я столкнулся с экономиками, которые нельзя адекватно описать только на основе англо-американских предпосылок... по-настоящему универсальная экономическая теория должна распространяться и на такие экономические системы, в которых принципы классической экономической науки подверглись влиянию со стороны местной культуры и власти"...
Экономическая история. История экономических учений
Эта книга отличается от многих учебников не только живым, образным изложением материала, который легко запоминается, но и редким сочетанием увлеченности авторов своим предметом с научной объективностью, беспристрастностью и глубиной анализа самых сложных проблем. Авторам удалось отойти от идеологических штампов и догм в оценке ключевых экономических теорий недавнего прошлого и современности.Учебник универсален: он дает целостное представление об экономике в ее прошлом, настоящем и будущем, об эволюции экономической мысли и о вкладе отечественной науки в мировой потенциал экономического знания, о процессах становления и развития рыночной экономики, о закономерностях функционирования современного рыночного хозяйства.Содержание учебника полностью соответствует образовательному стандарту: это вводный курс теоретических и историко-экономических дисциплин для системы экономического образования.Учебник поможет студентам подготовиться к лекциям и семинарским занятиям, экзаменам; будет интересен преподавателям, а также тем, кто хочет самостоятельно изучать экономические дисциплины...
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...