Підручник висвітлює теоретичні та методологічні питання порівняльного літературознавства, який слухають студенти бакалаври й маґістри гуманітарних факультетів. Вона охоплює широкий діапазон понять, концепцій і методик класичної та сучасної компаративістики, які дають філологові надійні інструменти для поглибленого пізнання національного письменства в міжлітературних і міжкультурних контекстах крізь призму генетичних, контактних, типологічних, інтертекстуальних підходів, постколоніальних та імагологічних студій.
Вступ 6
Розділ 1. Порівняльне літературознавство як наука 8
1.1. Предмет порівняльного літературознавства 8
1.2. Структура, завдання і статус компаративістики 11
1.3. Взаємини із суміжними галузями 13
1.4. Гуманітарні виміри наукової дисципліни 16
1.5. Огляд навчальних видань 18
Розділ 2. Еволюційні етапи порівняльного літературознавства 23
2.1. Передісторія літературної компаративістики 23
2.2. Міфологічна школа 25
2.3. Теорія наслідування 28
2.4. Антропологічна теорія 29
2.5. Культурно-історична школа 30
2.6. Компаративні зацікавлення Івана Франка 34
2.7. Методологічні raisons detre компаративістики XX
століття 35
2.8. Розвиток порівняльних студій в Україні 46
Розділ 3. Порівняльно-історичний (генетично-контактний)
підхід 51
3.1. «Все пізнаємо в порівнянні» 51
3.2. Генетичний (генеалогічний) метод 53
3.3. Контактологічний метод. Зовнішні зв`язки 56
3.4. Внутрішні контакти: категорія впливу 63
3.5. Внутрішні контакти: рецепція - комунікація - традиція 69
3.6. Принципи дослідження міжлітературних зв`язків 76
Розділ 4. Переклад як форма міжлітературних взаємин 81
4.1. Переклад і його різновиди 81
4.2. Переклад перекладу? 82
4.3. "Traduttore-traditore": критерії точності і
творчого самовираження інтерпретатора 84
4.4. Проблеми тлумачення поетичного тексту 88
4.5. Тисячоліття українського перекладу 90
4.6. «Позичена кобза» Пантелеймона Куліша 93
4.7. Іван Франко - будівничий золотих мостів 94
4.8. Володимир Самійленко та «Плеяда» 95
4.9. Агатанґея Кримський - поліглот світового класу 96
4.10. "Ad fontes" Миколи Зерова 98
4.11. Максим Рильський - один з неокласиків 99
4.12. Захід і Схід Василя Мисика 101
4.13. Світове відлуння Григорія Кочура 103
4.14. Ars Translationis Миколи Лукаша 104
4.15. Проблеми перекладознавства 106
Розділ 5. Порівняльно-типологічний (зіставний) підхід 111
5.1. Історичні етапи зіставної методики 111
5.2. Паралельне зіставлення - контекстуальний аналіз -
типологічне вивчення 114
5.3. Відношення між генеалогією і типологією 118
5.4. Структуральні засади типології 121
5.5. Порівняльна поетика 124
5.6. Синхроністична типологія Д. Дюришина 126
5.7. Діахронічні аспекти типології 129
5.8. Колізії теоретичної та історичної типології 133
Розділ 6. Тематичний рівень компаративістики 137
6.1. Проблеми тематичної історіографії та класифікації 137
6.2. Архетипна / міфологічна критика 147
6.3. Між типологією і феноменологією 157
6.4. Традиційні сюжети та образи 163
6.5. Термінологічні проблеми тематології 174
6.6. Мотив - сюжет 178
6.7. Риторичність образного мовлення 180
6.8. Наратологічні аспекти тематології 185
6.9. Екзистенціалізм до екзистенціалізму: явище
екстраполяції в тематології 187
6.10. Обсяг і глибина тематологічного зіставлення 189
Розділ 7. Компаративна генологія 193
7.1. Розвиток жанрової системи 193
7.2. Історичні трансформації жанрів 197
7.3. Процеси жанрової диференціації 198
7.4. Жанрова дифузія 201
7.5. Теоретична та історична генологія 202
7.6. Теорія родинної подібності і теорія прототипів 204
7.7. Прагматичний (інтерпретаційний) підхід 207
7.8. Порівняльні аспекти національних жанрових систем 209
Розділ 8. Рівень літературних стилів і напрямів 213
8.1. Від «елокуції» до «письма» 213
8.2. Моделювання стилю 215
8.3. Типологія стильового напряму 218
8.4. Циклічні та лінійні концепції стильової еволюції 220
8.5. Проблеми порівняльної типології стилів 224
8.6. Модернізм із застереженнями? (Універсалістичний і
плюралістичний підходи) 229
8.7. Єдність у розмаїтті 233
8.8. Інтерпретація та реінтерпретація стилю 236
Розділ 9. Концепція інтертекстуальності в компаративістиці 241
9.1. Компаративістика «без берегів» 241
9.2. Становлення категорії інтертекстуальності 244
9.3. Типи міжтекстової взаємодії 249
9.4. Форми інтертекстуальності 252
9.5. Палімпсестова будова тексту 264
9.6. Історичні форми міжтекстовості 266
9.7. Міжтекстовість у добу Модернізму 269
9.8. Sub specie ludi: постмодерний текст як поле
інтертекстуальної гри 272
Розділ 10. Міждисциплінарні підходи до літератури та її
контекстів 279
10.1. Компаративістика на міждисциплінарному перехресті 279
10.2. Інтермедіальність - красне письменство серед інших
мистецтв 282
10.3. Мистецтво та інші сфери духовної культури 297
10.4. Культуральні студії 303
10.5. «Глобальне село»: національні літератури та їхні
міжнаціональні контексти 311
Розділ 11. Культурологічна проблематика постколоніальних студій 321
11.1. «Ми не ліпшій не гірші - ми інші»: феномен
постколоніального письменства 321
11.2. Канон постколоніальних студій 323
11.3. Розмежування дискурсів 327
11.4. Міленарні міфи і постколоніальна реальність 333
11.5. Межа - центр - марґінес: історична відносність і
культуральна продуктивність понять 337
11.6. «Хто я?»: ідентичність особи й літератури 342
11.7. Слово як дія: перформативні аспекти національного
письменства 345
Розділ 12. Літературна етноімагологія 349
12.1. Імагологія як мультидисциплінарна спеціалізація
літературної компаративістики 349
12.2. Проблема національного характеру і національний образ
світу 353
12.3. Розгадка чарів Цірцеї: національні стереотипи в
дискурсивному освітленні 358
12.4. Розширення Ойкумени: подорожня література 361
12.5. Естетизація екзотичного 365
12.6. Між полюсами «свого» і «чужого» 368
12.7. На прикордонні: народи-сусіди, іноплемінні
співвітчизники, «люди без батьківщини» в літературній іконографії 372
12.8. Україна в рецепції Заходу і Сходу 374
12.9. «...І серце вже не говорило: чужина» 380
Підсумки: літературознавча компаративістика вчора, сьогодні
й завтра 385
Короткий термінологічний словник
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | КМА изд-во, К. |
| Рік видання | 2008 |
| Кількість сторінок | 432 |
| Обкладинка | тверд |
-
799грн.
Схожі товари
Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете \обл.мал.
Работа над сценарием, как и всякое творчество, по большей части происходит по наитию, и многие профессионалы кинематографа считают, что художественная свобода и анализ несовместимы. Уильям Индик категорически с этим не согласен. Анализируя теории психоанализа — от Зигмунда Фрейда и Эрика Эриксона до Морин Мердок и Ролло Мэя, автор подкрепляет концепции знаменитых ученых примерами из известных фильмов с их вечными темами: любовь и секс, смерть и разрушение, страх и гнев, месть и ненависть. Рассматривая мотивы, подспудные желания, комплексы, движущие героями, Индик оценивает победы и просчеты авторов, которые в конечном счете нельзя скрыть от зрителя. Ведь зритель сопереживает герою, идентифицирует себя с ним, проходит вместе с ним путь трансформации и достигает катарсиса.ЦитатаЦель этой книги — предложить вам несколько психологически узнаваемых и убедительных формул и объяснить, как их применять, чтобы получилась именно та история, которую вы хотели написать.Зачем читатьНе важно, обратились вы к книге за решением какого-то конкретного вопроса или просто хотите расширить свои знания о том, как писать сценарий, или о кинематографе вообще, в любом случае вы найдете здесь множество интересных идей. Гениальные теории ученых, анализируемые в этой книге, — настоящий источник мудрости. Возможно, во время чтения на вас обрушится поток новых идей для сценаристов и режиссеров. Или вас будут обуревать сонмы различных символов и бессознательных образов при работе над сценарием в процессе съемок или просто при кинопросмотре.Откройтесь этому потоку бессознательных образов и идей. Самое лучшее, что может сделать для вас эта книга, — раскрыть вам ваш собственный мир бессознательного, ведь именно там рождаются фантазии, мечты и фильмы.Для когоЦенное практическое пособие для кинематографистов — сценаристов, режиссеров, студентов, кинокритиков. В конце каждой главы содержатся тезисное содержание главы, упражнения и рекомендации для вашего сюжета. Увлекательное чтение для всех любителей кино и тех, кто интересуется психологией.Об автореУильям Индик — профессор психологии, сценарист, писатель, сценарный консультант. Автор нескольких книг. Преподает в Dowling College, Нью-Йорк, где ведет курсы «Психология в кино», «Проблемы идентичности в кино», «Достижение личностной целостности». В 2001 г. получил степень доктора философии по психологии развития в Корнельском университете.Содержание:БЛАГОДАРНОСТИВВЕДЕНИЕЧАСТЬ I: Зигмунд ФрейдГлава 1. Эдипов комплексГлава 2. Невротический конфликтГлава 3. Стадии психосексуального развитияГлава 4. Защитные механизмы ЭгоГлава 5. Работа со сновидениямиЧАСТЬ II: Эрик ЭриксонГлава 6. Нормативный конфликтГлава 7. Кризис идентичности и его разрешениеЧАСТЬ III: Карл ЮнгГлава 8. Архетипы персонажейГлава 9. Архетипы сюжетаЧАСТЬ IV: Джозеф КэмпбеллГлава 10. Тысячеликий геройГлава 11. Путешествие героиниЧАСТЬ V: Альфред АдлерГлава 12. Комплекс неполноценностиГлава 13. Соперничество между братьями исестрамиГлава 14. Стили жизниЧАСТЬ VI: Ролло МэйГлава 15. Экзистенциальный конфликтГлава 16. Архетипы века нарциссизмаЗАКЛЮЧЕНИЕФИЛЬМОГРАФИЯ..
Структуральная поэтика
В книге «Структуральная поэтика» одного из основоположников структурализма и семиотики Яна Мукаржовского (1891—1975) излагается концепция поэтического языка и дается характеристика основных категорий поэтики в свете взглядов Пражского лингвистического кружка.Книга предназначена для филологов самого широкого профиля (языковедов, специалистов по стилистике, истории и теории литературы)...
Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследования в области мифопоэтического
В книге собраны основные работы, написанные за два последних десятилетия и посвященные `мифопоэтическому` слою в русской литературе XIX-XX вв., как он представлен рядом художественных текстов. Содержание: `Апология Плюшкина: вещь в антропоцентрической перспективе`, ``Господин Прохарчин`. К анализу петербургской повести Достоевского`, `О структуре романа Достоевского в связи с архаическими схемами мифологического мышления (`Преступление и наказание`)`, `Петербург и `Петербургский текст русской литературы` (Введение в тему)`, `Петербургские тексты и петербургские мифы (Заметки из серии)`, `Миф о воплощении юноши-сына, его смерти и воскресении в творчестве Елены Гуро`, `О `психофизиологическом` компоненте поэзии Мандельштама`, `Об индивидуальных образах пространства: `феномен` Батенькова`, ``Минус`-пространство Сигизмунда Кржижановского`, `О `поэтическом` комплексе моря и его психофизиологических основах`..



