Книга присвячена одній з провідних тем сучасного західного філософського дискурсу – проблемі тілесності. На основі аналізу генези та теоретичної еволюції західної метафізики обґрунтовується концептуальна роль ідей тілесності в її конституванні. Виділяються основні етапи становлення сучасного дискурсу про тілесність, які відображають критичне осмислення, заперечення й зняття метафізичного принципу десоматизації людини та її буття. У книзі досліджуються різні змісти ідеї тілесності в низці соціальних феноменів. Соціальність розглядається у чотирьох головних вимірах: відношення людини до граничних засад буття, власне суспільство, особистісний розвиток, людство перед викликом сучасності.
Викладений матеріал має дискусійний характер і спонукає до подальшого дослідження проблеми.
У книзі широко використовується історико-філософський матеріал, західні джерела, зокрема феміністична література.
Передмова
Тіло як сюжет західної метафізики (замість вступу)
Антропологічний поворот у європейській філософії
Метафізична відмова від тіла у філософії Нового часу
Спростування принципу десоматизації у філософії Нового часу
Розхитування засад філософії самосвідомості та бунт проти раціональності у філософських пошуках ХІХ – початку ХХ ст.
Екскурс. Тіло – хвороба – смерть (до К’єркегорової аналітики екзистенціалу відчаю)
Метафізичне визнання та обґрунтування тілесності у філософських дослідженнях першої половини ХХ ст.
Концепт тіла у філософських дослідженнях другої половини ХХ ст.
Соціокультурні експлікації тілесності
Соматичні проекції культурних та соціальних форм
Екскурс. Тілесність в обширі архаїчної культури
Людське тіло в складі релігійного досвіду
Екскурс. Феміністична критика Біблії
Суспільний устрій і антропологічний тип. Тоталітарна вимога зречення свого тіла та її подолання
Екскурс. Російський дискурс навколо сексуальності та постросійське тоталітарне тіло
Самоідентифікація особистості: головні антропологічні події
Екскурс. Репресивність культури та флеш-імідж дитини
Три сучасних виклики тілесності: екологічна криза, віртуальні реальності, фемінізм
Екскурс. Постлюдські тіла: трансформація культурних стереотипів
Післямова
Примітки
Література
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наукова думка, К. |
| Рік видання | 2001 |
| Кількість сторінок | 340 |
| Обкладинка | м'яка |
-
1.035грн.
Схожі товари
Життя 3.0. Доба штучного інтелекту
Якими будуть економічні, військові та соціальні наслідки появи штучного інтелекту.За час свого існування життя на Землі трансформовувалося кілька разів — від бактерій, чий розвиток повністю закодований у ДНК, до складніших організмів і зрештою людини, яка має вибір та майже миттєво пристосовується до нового середовища. Ця гнучкість дала змогу людству запанувати на Землі. Та попри значні прориви — мову, писемність, друкарський прес, сучасну науку, комп’ютери, — усі відомі нам життєві форми залишаються заручниками своєї біологічної «оболонки». Наступний етап — це доба штучного інтелекту, Життя 3.0, що звільниться від біологічних кайданів еволюції і стане господарем власної долі.Макс Теґмарк — професор Массачусетського технологічного інституту, один з найавторитетніших дослідників штучного інтелекту. Його Інститут майбутнього життя отримав грант від Ілона Маска — 10 млн доларів на дослідження можливих наслідків розвитку штучного інтелекту..
Манифест персонализма
Издание включает важнейшие произведения Э. Мунье (1905–1950), основоположника и главного теоретика французского персонализма. Созданные в драматический период истории Франции они ярко передают колорит времени. В них развиты основные темы персоналистской философии: духовный мир личности, межчеловеческое общение, свобода и необходимость, вера и знание, выбор и ответственность.С позиций личностного существования рассматриваются также проблемы социальной революции, государства, власти, демократии, национальных отношений.Главной же темой остается положение личности в современном мире, смысл ее жизни и деятельности. Большинство произведений, вошедших в издание, впервые публикуется в переводе на русский язык...
От Гегеля к Ницше. Революционный перелом в мышлении XIX века. Маркс и Кьеркегор/ Пер. с нем. К. Лощевского
Работа `От Гегеля к Ницше` впервые предлагаемая вниманию отечественного читателя, принадлежит перу одного из наиболее выдающихся немецких интеллектуалов ушедшего столетия. Посвященное Эдмунду Гуссерлю и опубликованное в 1939 году, это сочинение стало выражением зрелой позиции автора и заняло важное место в библиографии, посвященной философии Ницше. Без существенных исправлений и доработки оно было переиздано в 1949 году. В понимании автора, Гегель и Ницше представляют собой два полюса, два предела, вкоторых разворачивались события духовной истории XIX века. Если, по академическому обыкновению, превозносить систему Гегеля как блестящее завершение классического идеализма, а философию Ницше, по идеологическому обыкновению, использовать отрывочно и на потребу дня, то искажается подлинное соотношение между обоими мыслителями, становится превратным наше отношение к ним, к тому времени, в котором осуществляемся мы сами. Гегель становится слишком далек от нас, а Ницше - слишком к нам близок. В противоположность этому поверхностному обращению, Левит предпринимает `духовные штудии`, медитативная цель которых состоит в том, чтобы из настоящего века проникнуть в существо века XIX, добиться настоящего его понимания и, таким образом, описать его философскую историю в горизонте настоящего...