История Киевского государства - это история государства, которое дало возможность созреть и вырасти Украине, Белоруссии и Великоруссии. Это целый период в истории Восточной Европы. В настоящих очерках рассматриваются общественные и политические отношения Древней Руси. Автор определяет условия и характер развития восточнославянского общества, а также место, какое занимает история восточного славянства и образованного главным образом им Киевского государства во всемирноисторическом процессе.
Прижизненное издание.
Выпущено в 1953 году Государственным издательством политичекой литературы, Ленинград.
В настоящем издании использованы поправки Б. Д. Грекова к тексту последнего издания "Киевской Руси" (1949)
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Политиздат, М. |
| Рік видання | 1953 |
| Кількість сторінок | 568 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.199грн.
Схожі товари
Борис и Глеб: Восприятие истории в Древней Руси. \Серия: Язык. Семиотика. Культура
Настоящая работа продолжает цикл исследований, посвященных восприятию истории в Древней Руси («Historia sub specie semioticae», «Восприятие истории в Древней Руси и доктрина "Москва - Третий Рим"», «Царь и патриарх: Харизма власти в России» и др. ).СОДЕРЖАНИЕ:Глава I. Особенность древнерусских паремейныхчтений: небиблейские чтения о Борисе и Глебе1. Паремейник как собрание библейскихтекстов, преимущественно Ветхого Завета2. Небиблейские паремейные чтения оБорисе и Глебе; беспрецедентность этого явления3. Мнения исследователей о происхожденииэтих чтений; неудовлетворительностьпредложенных объясненийГлава П. Отождествление истории Бориса и Глеба сбиблейским повествованием о Каине и Авеле1. Особые библейские паремейные чтения оБорисе и Глебе, открывающиеся чтением обубиении Авеля (старого и нового состава). РольПахомия Логофета в изменении состава этих чтений2. Отличия между старым и новым составомбиблейских паремейных чтений о Борисе и Глебе;причины исправлений, осуществленных ПахомиемЛогофетом3. Взаимозаменяемость библейских инебиблейских паремейных чтений о Борисе и Глебе:рассказ о Борисе и Глебе как вариантповествования о Каине и Авеле4. Соотнесение истории Бориса и Глеба с рассказомо Каине и Авеле в других произведенияхборисо-глебовского циклаГлава III. История Руси как история новогохристианского народа1. Борис и Глеб как первые русские святые,знаменующие начало истории Руси какхристианской страны и определяющие парадигмурусской святости2. Русь и Иудея: история Руси как историяизбранного народа3. Произведения борисо-глебовского цикла вих отношении к "Повести временных лет" и к "Словуо законе и благодати"ПримечанияПримечания к главе IПримечания к главе IIПримечания к главе IIIЦитируемая литератураСокращенияПриложенияI. Небиблейские паремейные чтения о Борисе иГлебе (текст)И. Состав паремейных чтений о Борисе и Глебе, атакже некоторых общих (типовых) паремейныхчтений..
Древнерусские надписи XI - XIV вв. на пергаменных кодексах
Преимущественное внимание в монографии сосредоточено на записях, сделанных писцами книг XI-XIV вв. Анализируется история публикаций и изучения надписей, предложена их классификация, исследуется формуляр так называемых "выходных" записей писцов. Предметом исследования являются как кириллические, так и глаголические надписи. На материале записей устанавливается происхождение ряда древнейших пергаменных кодексов, уточняется место их изготовления, некоторые кодексы получают новую датировку. Монография содержит обширный материал по истории книжной культуры Древней Руси. Для историков, филологов, специалистов по источниковедению и вспомогательным историческим дисциплинам...
Походження слов'янських націй
Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).Від автора: Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого...