У цьому виданні перша російська публікація книги (С.-Петербург, 1913) видатного українського історика доповнена: новим текстом з останнього авторського видання (Відень, 1921. — Звірено з ним); нарисом відомого сучасного історика Владислава Верстюка, який продовжує оповідь Грушевського до наших днів; старовинними географічними картами, побутовими й батальними гравюрами, а також хрестоматією найважливіших документальних матеріалів з вітчизняної історії. Видання в цілому зображує становлення й розвиток народу, економіки, культури та державності України, яка ніколи не вдавалась до експансії й постійно вела визвольні війни, захищаючи сусідні країни від татаро-турецької навали. Багато місця відведено тут українсько-російським та українсько-польським зв’язкам, козацтву та козацькій республіці, демократичні підвалини якої стали основоположним принци-пом першої в Європі української Конституції 1710 р., створеної гетьманом П. Орликом. Книга приваблює яскравим художнім стилем і читається, як захоплюючий літературний твір. Рекомендується як підручник для учнів загальноосвітніх шкіл та студентів вузів, а також для всіх тих, хто цікавиться багатою історією України.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | БАО, Донецьк |
| Рік видання | 2010 |
| Кількість сторінок | 736 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.199грн.
Схожі товари
Генерал-губернаторства в Україні: 19 - початок 20 століття
У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.Зміст:ВступДжерельна база та історіографіяГенерал-губернаторства Російської імперіїМалоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської УкраїниПерші малоросійські генерал-губернаториОсновні напрями діяльності М. Г. РєпнінаЧернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посадиОсобливості генерал-губернаторської канцеляріїНоворосійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперіїСтановлення генерал-губернаторства на півдніПолітика «освоєння» та зросійщення: М. С. ВоронцовГенерал-губернатори напередодні та під час Великих реформСтруктура та склад канцелярії генерал-губернатораКиївське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної УкраїниПередісторія та завдання генерал-губернаторстваПосилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. АнненковЗаходи генерал-губернаторів після Січневого повстанняГенерал-губернаторство у кризовий період імперіїКанцелярія: структура, функції, архівВисновкиГенерал-губернаторства – імперський вимір УкраїниДодаткиСинхронна таблиця управління генерал-губернаторівДовідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатораДовідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатораСписок скороченьСписок ілюстраційІменний покажчикІлюстраціїЧергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні...
Україна-Русь. 2 тома \желтые
Україна-Русь: роман-дослідження у 2 книгахТом 1. Споконвічна земля.Автор на основі історичних документів, літописів, спогадів мандрівників, досліджень сучасних археологів, істориків доводить неперервність розвитку українського етносу, починаючи від VI тисячоліття до нашої ери, Трипільської культури, а потім Зарубиненької, Черняхівської, Київської і т. д. Том 2. Князі Галицькі-Острозькі.У книзі подано багатющий фактологічний матеріал, на підставі якого спростовуються старі заяложені міфи та побрехеньки як радянських, російських, польських, так і деяких українських істориків. Мова йде про Великі Галицько-Волинське та Литовсько-Руське князівства, їхніх реальних правителів і будівничих.У правдивому світлі трактуються воєнні баталії, дипломатичні кроки та державні інтереси тогочасних країн — наших близьких і далеких сусідів.Для широкого кола читачів...
Запорізька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії50-70 рр. 17 ст.
В книзі ст. наукового співробітника Інституту історії АН УРСР канд. історичних наук О. М. Апанович на великому документальному матеріалі висвітлюється героїчна боротьба запорізького козацтва проти наступу султанської Туреччини і Кримського ханства на Україну.В праці розкривається роль Запорізької Січі в спільних виступах українського і російського народів проти турецько-татарської агресії за складних та суперечливих умов внутрішнього соціально-політичного життя України 50–70-х років XVII ст. і міжнародних відносин того часу.В монографії показується, як в боротьбі з агресорами розвивалися і міцніли зв'язки двох братніх народів – російського і українського..