Капіталізм у розвиткових країнах і пострадянських країнах зазнав краху. Він несправедливий, недоступний для широких мас і перетворився на привілей своєкорисного клану підприємців і чиновників, — стверджує знаменитий перуанський економіст і громадський діяч Ернандо де Сото. Якщо люди в перехідних країнах — не убогі жебраки, не сліпі в’язні архаїчних культур, що ж заважає їм отримати від капіталізму те саме багатство, що й на Заході? Чому капіталізм процвітає лише на Заході, ніби відділений скляною стіною? Відповідь — дискримінаційна система майнових прав і нездатність продукувати капітал. Капітал — це кров капіталістичної системи, наріжний камінь прогресу і єдина річ, яку бідні країни не можуть випродукувати для себе, хоч би як їхнє населення залучалося до діяльності, притаманної капіталістичній економіці. Інтелектуальна свіжість і гостра полемічна аргументація принесли цій книжці світову славу
Книжка «Загадка капіталу» — світовий бестселер від видатного перуанського економіста, реформатора і політичного радника Ернандо де Сото — перекладена тридцятьма мовами.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наш формат, К. |
| Рік видання | 2017 |
| Кількість сторінок | 232 |
| Обкладинка | тверд |
-
799грн.
Схожі товари
Прогноз. Как, наблюдая за погодой, научиться предсказывать экономические кризисы
Рыночная нестабильность так же естественна и опасна, как торнадо. Можно ли научиться своевременно замечать признаки надвигающегося кризиса? Предугадывать, как будут развиваться события на рынках? Какие методы прогнозирования нужно использовать для этого современным экономистам? Марк Бьюкенен - физик, автор нескольких научно-популярных бестселлеров и финансовый обозреватель Bloomberg View, в своей книге стремится найти ответы на эти и многие другие непростые и крайне актуальные вопросы. Он развенчивает традиционную концепцию `мудрости рынка`, поддерживаемую многими специалистами. Используя богатый и разноплановый фактический материал, автор предлагает читателям уроки более продвинутой экономики, которые показывают, что происходящее на рынках имеет много общего с погодными явлениями. Его подход к исследованию и прогнозированию позволяет по-новому увидеть жизнь экономических и финансовых систем, найти пересечения естественных и социальных наук, чтобы в итоге - лучше понимать рынки, точнее видеть картину происходящего и заранее готовиться к финансовым штормам...
Основные понятия в социологии
Социальная жизнь постоянно меняется, и социология не может позволить себе стоять на месте. Сегодня эта дисциплина необычайно разнообразна в теоретическом отношении, охватывает множество тем и использует обширный методологический инструментарий. Важную роль в изучении социальной жизни играют ключевые понятия и идеи, которые позволяют социологам осмыслять общества. Однако толкование этих понятий постоянно эволюционирует и меняется. Книга вводит в основные понятия, благодаря которым социология сформировалась как научная дисциплина. Не ограничиваясь краткими словарными определениями, Энтони Гидденс и Филип Саттон подробно рассматривают каждое понятие, исторические и теоретические контексты его возникновения и бытования, показывают значения и интерпретации, обращая внимание на критику и развитие в современных исследованиях и теориях. Издание адресовано специалистам широкого спектра социальных и гуманитарных наук.СОДЕРЖАНИЕВВЕДЕНИЕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9ТЕМА 1. МЫСЛИТЬ СОЦИОЛОГИЧЕСКИ . . . . . . . . . . . 14ГЛОБАЛИЗАЦИЯ (GLOBALIZATION) . . . . . . . . . . . . . . . . 14ДИСКУРС (DISCOURSE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19МОДЕРН (MODERNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24ОБЩЕСТВО (SOCIETY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28ПОСТМОДЕРН (POSTMODERNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . 33РАЦИОНАЛИЗАЦИЯ (RATIONALIZATION) . . . . . . . . . . 38СТРУКТУРА — ДЕЙСТВИЕ (STRUCTURE/AGENCY) . . . . 43ТЕМА 2. ДЕЙСТВОВАТЬ СОЦИОЛОГИЧЕСКИ . . . . . . . 49ИДЕАЛЬНЫЙ ТИП (IDEAL TYPE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ И (ИЛИ)КАЧЕСТВЕННЫЕ МЕТОДЫ(QUALITATIVE/QUANTITATIVE METHODS) . . . . . . . . . . 53НАУКА (SCIENCE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58РЕАЛИЗМ (REALISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63РЕФЛЕКСИВНОСТЬ (REFLEXIVITY) . . . . . . . . . . . . . . . . 68СОЦИАЛЬНЫЙ КОНСТРУКТИВИЗМ(SOCIAL CONSTRUCTIONISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72ТЕМА 3. ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА И УРБАНИЗМ . . . . . 78ИНДУСТРИАЛИЗАЦИЯ (INDUSTRIALIZATION) . . . . . . 78МИГРАЦИЯ (MIGRATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА (ENVIRONMENT) . . . . . . . . . . . 88ОТЧУЖДЕНИЕ (ALIENATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92РИСК (RISK). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96УРБАНИЗМ (URBANISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ(SUSTAINABLE DEVELOPMENT) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106ТЕМА 4. СТРУКТУРЫ ОБЩЕСТВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112БЮРОКРАТИЯ (BUREAUCRACY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112КАПИТАЛИЗМ (CAPITALISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117КОНСЬЮМЕРИЗМ (CONSUMERISM) . . . . . . . . . . . . . . . 122ОБРАЗОВАНИЕ (EDUCATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127ОРГАНИЗАЦИЯ (ORGANIZATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . 131РАЗДЕЛЕНИЕ ТРУДА (DIVISION OF LABOUR) . . . . . . . 137РЕЛИГИЯ (RELIGION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141ТЕМА 5. НЕРАВЕНСТВО ЖИЗНЕННЫХШАНСОВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147БЕДНОСТЬ (POVERTY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147ГЕНДЕР (GENDER) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152ИНТЕРСЕКЦИОНАЛЬНОСТЬ(INTERSECTIONALITY). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156КЛАСС (CLASS) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161ПАТРИАРХАТ (PATRIARCHY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166РАСА И ЭТНИЧНОСТЬ (RACE AND ETHNICITY) . . . . 171СОЦИАЛЬНАЯ МОБИЛЬНОСТЬ(SOCIAL MOBILITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176СТАТУС (STATUS) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182ТЕМА 6. ОТНОШЕНИЯ И ЖИЗНЕННЫЙ ПУТЬ . . . . . 187ЖИЗНЕННЫЙ ПУТЬ (LIFE COURSE) . . . . . . . . . . . . . . . 187СЕКСУАЛЬНОСТЬ (SEXUALITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191СЕМЬЯ (FAMILY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196СЕТЬ (NETWORK) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201СООБЩЕСТВО (COMMUNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205СОЦИАЛИЗАЦИЯ (SOCIALIZATION) . . . . . . . . . . . . . . 209ТЕМА 7. ВЗАИМОДЕЙСТВИЕИ КОММУНИКАЦИЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ (INTERACTION) . . . . . . . . . . . . . . 214ИДЕНТИЧНОСТЬ (IDENTITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218ИДЕОЛОГИЯ (IDEOLOGY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222КУЛЬТУРА (CULTURE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227МАССМЕДИА (MASS MEDIA) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232ПУБЛИЧНАЯ СФЕРА (PUBLIC SPHERE) . . . . . . . . . . . . 237ТЕМА 8. ЗДОРОВЬЕ, БОЛЕЗНЬ И ТЕЛО . . . . . . . . . . . . 242БИОМЕДИЦИНА (BIOMEDICINE) . . . . . . . . . . . . . . . . . 242МЕДИКАЛИЗАЦИЯ (MEDICALIZATION) . . . . . . . . . . . . 246РОЛЬ БОЛЬНОГО (SICK ROLE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250СОЦИАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ИНВАЛИДНОСТИ(SOCIAL MODEL OF DISABILITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 255СОЦИАЛЬНАЯ САМОСТЬ (SOCIAL SELF) . . . . . . . . . . 259СТИГМА (STIGMA) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 263ТЕМА 9. ПРЕСТУПНОСТЬИ СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268АНОМИЯ (ANOMIE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268ВОССТАНОВИТЕЛЬНОЕ ПРАВОСУДИЕ(RESTORATIVE JUSTICE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 273ДЕВИАЦИЯ (DEVIANCE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 277МОРАЛЬНАЯ ПАНИКА (MORAL PANIC). . . . . . . . . . . . 282НАКЛЕИВАНИЕ ЯРЛЫКОВ (LABELLING) . . . . . . . . . . . 286СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬ (SOCIAL CONTROL) . . . . 291ТЕМА 10. ПОЛИТИЧЕСКАЯ СОЦИОЛОГИЯ . . . . . . . . 296ВЛАСТЬ (POWER) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 296ГОСПОДСТВО (AUTHORITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 300ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО (CIVIL SOCIETY) . . . . . . 305ГРАЖДАНСТВО (CITIZENSHIP) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 310ДЕМОКРАТИЯ (DEMOCRACY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 315КОНФЛИКТ (CONFLICT) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 320НАЦИОНАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВО (NATION STATE) . . 324СОЦИАЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ (SOCIAL MOVEMENT) . . 329..
Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі
Що небезпечніше: вогнепальна зброя чи басейн? Що спільного між Ку-клукс-кланом і ріелторами? Що робить батьків ідеальними? Відповіді на ці та інші несподівані запитання дають у своїй книжці «Фрікономіка» американський економіст Стівен Левітт і журналіст Стівен Дабнер. Проте це не просто захопливі й оригінальні пояснення. Це серйозний економічний аналіз із масштабними статистичними даними, які автори збирали протягом багатьох років. «Фрікономіка» дає змогу поглянути на звичні речі під іншим кутом зору, а також зрозуміти, що ми часто плутаємо причину й наслідок і стаємо на ті позиції, які є для нас зручними, а не об’єктивнимиФрікономіка — найкраща книжка року за версією Economist, New York, Amazon і Barnes Noble, входить до переліку найпопулярніших видань за версією New York Times Book Review. Перекладено 35 мовами, продано понад 4 мільйони примірників..