Книга выдающегося русского правоведа и философа, одного из идеологов евразийства. Н. Н. Алексеева открывает серию `Классики истории и философии права`, в рамках которой предполагается издать труды Е. Н. Трубецкого, П. И. Новгородцева, Б. П. Вышеславцева,Н. М. Коркунова, Л. И. Петражицкого и др. В этих трудах раскрываются религиозные и нравственные основания права, исследуются его философские, исторические, психологические аспекты, выявляется своеобразие русского правосознания, дается систематическое изложение основ теории права. Издание публикуется на юристов, философов, на всех интересующихся историей русской культуры.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Лань, СПб |
| Рік видання | 1999 |
| Кількість сторінок | 252 |
| Обкладинка | тверд |
-
799грн.
Схожі товари
Метафізика тілесності
Книга присвячена одній з провідних тем сучасного західного філософського дискурсу – проблемі тілесності. На основі аналізу генези та теоретичної еволюції західної метафізики обґрунтовується концептуальна роль ідей тілесності в її конституванні. Виділяються основні етапи становлення сучасного дискурсу про тілесність, які відображають критичне осмислення, заперечення й зняття метафізичного принципу десоматизації людини та її буття. У книзі досліджуються різні змісти ідеї тілесності в низці соціальних феноменів. Соціальність розглядається у чотирьох головних вимірах: відношення людини до граничних засад буття, власне суспільство, особистісний розвиток, людство перед викликом сучасності.Викладений матеріал має дискусійний характер і спонукає до подальшого дослідження проблеми.У книзі широко використовується історико-філософський матеріал, західні джерела, зокрема феміністична література.ПередмоваТіло як сюжет західної метафізики (замість вступу)Антропологічний поворот у європейській філософіїМетафізична відмова від тіла у філософії Нового часуСпростування принципу десоматизації у філософії Нового часуРозхитування засад філософії самосвідомості та бунт проти раціональності у філософських пошуках ХІХ – початку ХХ ст.Екскурс. Тіло – хвороба – смерть (до К’єркегорової аналітики екзистенціалу відчаю)Метафізичне визнання та обґрунтування тілесності у філософських дослідженнях першої половини ХХ ст.Концепт тіла у філософських дослідженнях другої половини ХХ ст.Соціокультурні експлікації тілесностіСоматичні проекції культурних та соціальних формЕкскурс. Тілесність в обширі архаїчної культуриЛюдське тіло в складі релігійного досвідуЕкскурс. Феміністична критика БібліїСуспільний устрій і антропологічний тип. Тоталітарна вимога зречення свого тіла та її подоланняЕкскурс. Російський дискурс навколо сексуальності та постросійське тоталітарне тілоСамоідентифікація особистості: головні антропологічні подіїЕкскурс. Репресивність культури та флеш-імідж дитиниТри сучасних виклики тілесності: екологічна криза, віртуальні реальності, фемінізмЕкскурс. Постлюдські тіла: трансформація культурних стереотипівПіслямоваПриміткиЛітература..
Логические исследования. Том II. Часть 1. Исследования по феноменологии и теории познания /Пер. с нем. В.И.Молчанова
Во введении ко второму тому "Логических исследований" разъясняется принцип беспредпосылочности как основной принцип феноменологии и коррелятивное ему основное требование: "К самим вещам!", которое становится лозунгом феноменологического движения. Феноменология вводится как нейтральная наука, которая должна стать основой как логики, так и психологии.Первую часть второго тома составляют пять исследований, объединенных общей темой: корреляция значений как идеальных единств и актов сознания, в которых конституируются значения. В первом исследовании вводятся основные различия: между знаком как указанием и знаком как выражением значения, между значениями в коммуникативной речи и в одинокой душевной жизни, между интенцией значения (пустой интенцией) и осуществлением значения, между значением и предметом. Во втором исследовании рассматривается различие интенции общего и единичного, при этом восприятие полагается в качестве необходимой основы усмотрения сущности. В третьем и четвертом исследовании рассматриваются структурные отношения значений. Введенное в третьем исследовании различие между самостоятельными и несамостоятельными частями подготавливает основное различие четвертого исследования - между самостоятельными и несамостоятельными значениями. Высказывается идея чисто логической грамматики, которая должна установить формальную связь значений и позволить избежать отсутствия смысла и бессмыслицы. В пятом исследовании дан очерк феноменологической теории сознания как связей переживаний и как интенциональных актов...
Аксиомы религиозного опыта
Эта книга - итог работы всей жизни И.А. Ильина. С позиции православного христианства автор исследует опыт личных духовных переживаний человека, его нравстенного состояния...