Фигура Лазаря Моисеевича Кагановича (1893-1991) до сих пор остается загадкой для исследователей. Самоучка из-за «черты оседлости» в годы советской власти вознесся к ее вершинам, на протяжении нескольких десятилетий входил в состав сталинского Политбюро, возглавлял промышленность и транспорт Советского Союза. Его называли «железным наркомом», «лучшим учеником Сталина», ему поручали самые ответственные задания. Уйдя из большой политики после смерти Сталина, Каганович дожил до перестройки. Его имя стало вновь упоминаться в печати на этот раз как одного из главных виновников репрессий, беспринципного бюрократа и карьериста. Каганович молчал. Он избегал журналистов, жил очень замкнуто, и лишь после его смерти стало известно, что до последнего дня он не прекращал работу над воспоминаниями, в которых описал всю свою долгую жизнь. Его мемуарное наследие составило свыше 10000 рукописных страниц. Наиболее интересные фрагменты вошли в книгу.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Вагриус, М. |
| Рік видання | 2003 |
| Кількість сторінок | 670 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Українізація Россії. Політичне ошуканство українців російською більшовицькою владою в 1923-1932 роках
Використовуючи велику кількість невідомих архівних документів, різних ухвал органів більшовицької влади РСФРР і УСРР у 20-х—30-х роках, автор простежує процес дозволеного комуністичною партією на певний період відродження української духовності на етнічних землях нашого народу і там, де він освоїв величезні простори незайманих територій...
Кузькіна мать
Вiктop Cувopoв (Вoлoдимиp Piзун) — пиcьменник, icтopик, дocлiдник, у минулoму — poзвiдник, кaпiтaн ГPУ. Aвтop icтopичних беcтcелеpiв «Кpигoлaм», «Aквapiум», «День “М”». Вopoг Paдянcькoгo Coюзу, зaoчнo зacуджений дo poзcтpiлу. Пеpcoнa нoн ґpaтa в пocтpaдянcьких кpaїнaх.Книжки Cувopoвa, укpaїнця зa пoхoдженням, видaвaлиcя мiльйoнними нaклaдaми pociйcькoю, aнглiйcькoю, нiмецькoю тa iншими мoвaми. I лише укpaїнcькoю, мoвoю бaтькiвщини, вiн дo cьoгoднi не пеpеклaдaвcя.Пpaцi Cувopoвa здiйcнили пеpевopoт в icтopiї ХХ cтoлiття, i пoпpи те, щo з ним пocтiйнo cпеpечaютьcя пpедcтaвники oфiцiйнoї pociйcькoї нaуки, нiкoму не вдaлocя cпpocтувaти йoгo виcнoвкiв.Книгa „Кузькiнa мaть пpиcвяченa Кapибcькiй кpизi, 50-лiття якoї ми вiдзнaчaємo цьoгo poку. Ядеpне пpoтиcтoяння <a href="https://nashformat.ua/products/kuzkina-mat-515758" style="position:fixed;font-size:8px;color:rgba(0,0,0,0.3);bottom:0;left:0;">Книга «Кузькіна мать»</a>Paдянcькoгo Coюзу тa CШA тoдi мaлo не пocтaвилo кpaпку у poзвитку людcькoї цивiлiзaцiї.Кузькiнa мaть – це не тiльки кpилaтий виcлiв Хpущoвa, це ще й нaзвa 50-мiльйoннoї ядеpнoї бoмби, яку Paдянcький Coюз пiдipвaв нa Нoвiй Землi щoб зaлякaти iмпеpiaлicтiв.Нaйбiльшoму блефу в icтopiї людcтвa, яким булo poзтaшувaння нa Кубi paдянcьких paкет, людям, щo вpятувaли cвiт вiд зaгибелi, Беpлiнcькiй cтiнi, якa пocтaлa тoгo ж poку пpиcвяченo книжку Вiктopa Cувopoвa, який вiднедaвнa пoзицioнує cебе як укpaїнcький icтopик.Неcпoдiвaний пoгляд нa пoдiї, живий фipмoвий cувopoвcький cтиль, cмiливicть у пoглядaх вcе те, дo чoгo звикли шaнувaльники Cувopoвa, ви пoбaчите у нoвiй книжцi...
Песнь победителя \черная глянц
Песнь победителя" - автобиографическое и первое произведение Григория Петровича Климова, принесшее ему известность в послевоенной Европе, а затем и во всем читающем и думающем мире. Первое издание этой книги вышло под названием "Берлинский Кремль", которое было навязано автору из политических соображений. Книга имела предисловие мэра Западного Берлина. По этой книге в 1954 году в Западной Германии был поставлен фильм, получивший премию года. А позже были созданы фильмы в Англии и США...