Во второй том Собрания сочинений Аристотеля входит «Органон» - все логические трактаты античного философа.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Мысль, М. |
| Рік видання | 1976 |
| Кількість сторінок | 687 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.052грн.
Схожі товари
Психологія світоглядів
У серії «Філософська думка» до уваги українського читача пропонується твір видатного німецького філософа-екзистенціаліста і психіатра Карла Ясперса «Психологія світоглядів». Розвивати світогляд як наукове пізнання і заразом як науку про життя завше було завданням філософії. Натомість у цій книжці робиться спроба лише зрозуміти, якими є останні позиції, що їх перебирає собі душа, і які у неї рушійні сили. А тому фактичний світогляд і залишається справою усього життя. Замість повідомлень про те, що важить у житті, тут засобом само осмислення виступають висвітлення та з’ясування можливостей. Хто шукатиме прямої відповіді на запитання, як йому жити, марно шукатиме її у цій праці. Те істотне, що лежить у конкретних рішеннях особистої долі, лишається прихованим. Ця праця апелює до вільної духовності й активності життя, пропонуючи засоби орієнтації, однак вона не робить ані найменшої спроби творити життя та вчити життю...
Мифы революции \подчеркивания
Мифы революции" - сборник работ знаменитого русского мыслителя Ивана Лукьяновича Солоневича. Пережив две революции (февральскую и октябрьскую), две мировые войны, десяток арестов, три смертных приговора, семнадцать лет в социалистической России и семь лет в национал-социалистической Германии, потеряв любимую жену, И.Л.Солоневич прошел практически все, что можно было пройти человеку. Его статьи удивительные свидетельства о лично увиденном и лично пережитом. Революцию, как утверждал И.Л.Солоневич, чаще всего описывали с "преобладанием романа над уголовной хроникой", всегда пытаясь выдумать какой-нибудь литературный ход, чтобы чистую уголовщину прикрыть благородной идеальной романтикой или хотя бы разбавить кровавую реальность флером вымысла. И.Л.Солоневич называл такой подход бессовестным и в своих статьях развенчивал "прекраснодушные" мифы о "белоснежной" истории революции..
Нравственные письма к Луцилию (ЛП)
„Нравственные письма к Луцилию (всего 124 письма) – основное морально-философское сочинение и последнее, итоговое произведение Сенеки. Луций Анней Сенека (ок. 4 г. до Хр. – 65 г. сл. Хр. ) – самый значительный представитель позднего, в основном римского, стоицизма. Луцилий, адресат этих писем, выбился из бедности во всадническое сословие, долго служил в Сицилии, писал стихи и страстно хотел стать настоящим философом. Сенека сделался его духовным вождем. Излюбленной формой такого наставления со времен Сократа стал философский диалог, который вопросами направляет мысль собеседника в нужную сторону и приводит его к окончательному ответу.Как человек своей эпохи Сенека не видел свои моральные идеалы осуществленными в прошлом и не верил в их осуществлении в настоящем – в Риме под властью императоров. И опять-таки, как человек своей эпохи, он искал новых основ человеческого сообщества „в духе, полагая путь к Августинову „граду божию, к християнским писателям последующих веков. „Письма к Луцилию – важнейший источник наших сведений о философии поздных стоиков, а также и представителей других философский школ...