Предлагаемое вниманию читателя исследование является попыткой упорядочить и свести воедино разработанные социологией представления о развитии обществ XX в. (от теорий "организованного капитализма" до теорий "информационного общества"), их специфических формах и закономерностях функционирования. Результатом этой работы становится упорядоченная и целостная картина социальных трансформаций XX в.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Логоs, М. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 384 |
| Обкладинка | м'яка |
-
1.384грн.
Схожі товари
Інституції, поведінка та економічна теорія: Внесок до класико-кейсіанської політичної економії
Банкрутство центрально-планованого соціалізму та проблеми, що виникають при капіталістичній системі, зумовлюють необхідність пошуку серединного шляху між двома доктринами. У цій книзі показано, що синтез класичної та Кейнсової економічних теорій може служити основою цієї серединної системи. Спочатку розглядається монетарно-виробнича економіка, а далі автор розглядає систему, що пов'язує політичну економію з іншими суспільними науками, - соціологією, правом, політологією (у традиційному розумінні), підкреслюючи таким чином єдність суспільних наук...
Уявлені спільноти
Класична, перекладена багатьма мовами праця американського вченого дає напрочуд оригінальну й водночас переконливу інтерпретацію непростих процесів зародження й формування новочасної національної свідомості в ранньомодерних суспільствах.ЗМІСТПередмова до другого видання1 Вступ2 Культурні корені3 Витоки національної свідомості4 Креольські першовідкривачі5 Старі мови, нові моделі6 Офіційний націоналізм та імперіалізм7 Остання хвиля8 Патріотизм і расизм9 Ангел Історії10 Перепис, карта, музей11 Пам’ять і забуттяБібліографіяПокажчик..
Моральная экономика. Почему хорошие стимулы не заменят хороших граждан
Должны ли мы предсказывать реакцию людей на денежные вознаграждения, наказания и прочие стимулы на основе предпосылки об экономическом человеке – аморальном и эгоистичном Homo economicus? Сэмюель Боулз отвечает на этот вопрос отрицательно. Политические меры, которые следуют из подобной парадигмы, показывает он, могут «вытеснить» этические и альтруистические мотивы, то есть оказаться контрпродуктивными. Но не надо винить стимулы сами по себе. Боулз показывает, что вытеснение случается тогда, когда сообщение, которое передают штрафы и награды, состоит в том, что от человека ожидают эгоистическую реакцию, что наниматель считает работника ленивым или что нельзя надеяться на добровольный вклад граждан в финансирование общественных благ. С помощью исторических и современных примеров, а также поведенческих экспериментов, Боулз показывает, как хорошо продуманные стимулы могут дополнять гражданственные мотивы, на которых основывается хорошее управление..