Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.
Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.
Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.
Бертран Рассел
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Основи, К. |
| Рік видання | 1995 |
| Кількість сторінок | 760 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
Что зовется мышлением
Эта работа является ключевой в пути мышления "позднего" Хайдеггера и представляет собой курс лекций, прочитанный в 1951-1952 гг. во Фрайбургском университете. Структура и содержание курса "настроены" на слушание и вслушивание, что было особенно важно для мыслителя после пяти лет "отлучения" Хайдеггера от университетской аудитории французскими оккупационными властями. Хайдеггеровский вопрос о бытии звучит здесь уже в контексте метафизики воли Ницше, уходящей своими истоками в Древнюю Грецию - в мышление досократиков. Наше сомнительное время, мышление, память, "сверхчеловек" и "последний человек", наука, "которая не мыслит", техника, зов мысли - вот лейтмотивы данного произведения. Для студентов и всех интересующихся современной философией...
О тирании
Работа известного историка политической философии, одного из наиболее влиятельных консервативных мыслителей XX столетия представляет собой обширный комментарий к диалогу Ксенофонта "Гиерон или Слово о тирании".В книгу входят также критическая рецензия А.Кожева и ответ на нее Л.Штрауса. Сочинения Л.Штрауса в русском переводе публикуются впервые.Книга представляет интерес для историков, политологов, философов и самого широкого круга читателей.СОДЕРЖАНИЕПредисловие. Политическая философия Л. Штрауса(А. М. Руткевич) 7Ксенофонт. Гиерон(пер. с древнегреческого А. А. Россиуса) 39Лео Штраус. О тирании(пер. с английского А. А. Россиуса) 63Введение 63I. Проблема 72И. Заглавие и литературная форма 73III. Драматическая форма 79A. Действующие лица и их функции 79Б. Действие диалога 95B. Использование характерных терминов.. 119IV. Наставление относительно тирании 121V. Два образа жизни 138VI. Удовольствие и добродетель 158VII. Благочестие и закон 173Примечания 177А. Кожев. Тирания и мудрость.Комментарии по поводу трактата Л. Штрауса(пер. с французского А. М. Руткевича) 221Лео Штраус. Еще раз о «Гиероне» Ксенофонта(пер. с английского А. А. Россиуса) 275..
Критика чистого разума \Серия: Гиганты мысли \+Практического+Пролегомены+Метафиз.Нравств.+К вечному миру+Антропология+Грезы духовидца +О различ.Человеч.Расах
В настоящее издание вошли основополагающие работы великого немецкого философа, включая знаменитую "Критику чистого разума".С о д е р ж а н и е: Философская революция Иммануила Канта и ее историческое значение Предисловие c. 5-22 Критика чистого разума c. 23-506 Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука c. 507-610 Основы метафизики нравственности c. 611-676 Критика практического разума c. 677-808 Грезы духовидца, поясненные грезами метафизики c. 809-858 К вечному миру c. 859-898 Антропология с прагматической точки зрения c. 899-1070 О различных человеческих расах c. 1071................Наиболее полное и качественно изданное собрание сочинений Иммануила Канта в одном томе. Книга увеличенного формата, обложка приятной фактуры, в оформлении использовано тиснение золотом...