Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.
Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.
Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.
Бертран Рассел
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Основи, К. |
| Рік видання | 1995 |
| Кількість сторінок | 760 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
Материалисты Древней Греции (Гераклит, Демокрит, Эпикур)
Среди многочисленных представителей древнегреческого материализма наиболее выдающимися были Гераклит, Демокрит и Эпикур. Каждый из них сыграл значительную роль в истории античной философии, в истории древнегреческой науки, оказал серьезное влияние на дальнейшее развитие философской мысли.Философия Гераклита являлась наиболее передовым учением в период формирования рабовладельческого способа производства в древней Греции; философия Демокрита обозначила вершину древнегреческого материализма в период победы и укрепления рабовладельческой демократии; философия Эпикура была наиболее ценным достижением древнегреческого материализма периода эллинизма.В настоящее издание текстов древнегреческих материалистов включены фрагменты Гераклита Эфесского в переводе М. А. Дынника; фрагменты Демокрита и свидетельства о нем в переводе А. О. Маковельского, соответственно текстам, опубликованным в книге А. О. Маковельского «Древнегреческие атомисты», но с некоторыми сокращениями и в несколько ином порядке; письма и фрагменты Эпикура приводятся в переводе С. И. Соболевского (впервые опубликованном в виде приложения к поэме Лукреция "O природе вещей", изд. АН СССР, 1947, т. II, и в настоящем издании несколько видоизмененном)...
Наши задачи. 2 тома в одном
..
Вильгельм фон Гумбольдт. Описание его жизни и характеристика. Перевод с немецкого
Вниманию читателя предлагается книга крупного немецкого историка и методолога литературы Рудольфа Гайма, посвященная жизни, деятельности и творчеству выдающегося немецкого философа и лингвиста Вильгельма фон Гумбольдта.Автор подробно рассказывает о событиях и людях, оказавших влияние на формирование жизненных воззрений Гумбольдта. Занятие древними языками и переводы с греческого, путешествия в Испанию и Италию, государственная и дипломатическая служба --- об этом первые три части книги. Четвертая часть называется "Вдали от света"; ее первая половина представляет собой анализ научного метода Гумбольдта-лингвиста, его взглядов на язык и языкознание. Р. Гайм завершает книгу рассказом о Гумбольдте "вне возраста и вне времени".Увлекательно написанная, эта книга будет интересна историкам науки, философам и филологам, государственным деятелям и дипломатам...