Жорж-Франсуа Ренар (21.11.1847 - 17.10.1930) - историк, литератор и общественный деятель. Участвовал в Парижской Коммуне. После ее поражения эмигрировал в Швейцарию. В 1875 - 1879 гг. - профессор Лозаннского университета. Вернувшись во Францию в 1879 г., продолжил научную деятельность. В 1907 г. возглавил кафедру истории труда в Коллеж де Франс. Был одним из организаторов Общества по изучению истории революции 1848 г. (образовано в 1904 г.) и бессменным редактором его печатного органа "La Révolution de 1848". В 1906 г. опубликовал один из классических трудов по истории революции 1848 г. во Франции - "La république de 1848, 1848-1852".
Следует добавить, что данная работа Ж .Ренара вошла в серию "Социалистическая история 1789 - 1900", задуманную и редактировавшуюся Жаном Жоресом. Первому изданию книги было предпослано предисловие Александра Мильерана.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Госиздат, М. |
| Рік видання | 1923 |
| Кількість сторінок | 472 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.268грн.
Схожі товари
Валькирия революции \Серия: Женщина-миф\ про Александру Коллонтай
Александра Коллонтай - одна из неразгаданных загадок России. Первая в мире женщина-посол прожила уникальную жизнь на главной исторической сцене в эпоху социальных потрясений и соединила в одном лице несоединимое: утонченный аристократизм и революционный романтизм, безоглядную храбрость и ловкий прагматизм, подлинную эрудицию и фанатичный догматизм. До глубокой старости она осталась магической женщиной, сводившей с ума и юных, и седовласых.Ее биография, лишенная умолчаний и фальсификаций, - потрясающей силы роман - светский, политический, любовный, детективный, сентиментальный... И роман ужасов - в конечном счете.....
Идеи и знаки: Семиотика, философия языка и теория коммуникации в эпоху Французской революции
Книга является первым в отечественной историко-философской литературе монографическим исследованием "Идеологии" - доминирующего направления во французской философии на рубеже XVIII-XIX вв. Для научных работников и студентов. ..
Робесп'єр. Кредо
Видатного діяча Великої Французької революції Максиміліана Робесп'єра (1758—1794) спочатку вважали уособленням усіх людських чеснот і справжнім представником народу, а потім звинувачували у розв'язанні кривавого терору, називаючи тираном і дияволом у людській подобі. «Спогади» його сестри Шарлотти — це розповідь про життя, діяльність і погляди Максиміліана та його молодшого брата Огюстена, що був його споборником; це своєрідна спроба відновити справедливість. Видання також містить роздуми Наполеона про Максиміліана Робесп'єра (імператор добре знав Опостена Робесп'єра, багато чув від нього про його старшого брата і був обізнаний з поглядами останнього), кілька промов самого Максиміліана Робесп'єра, деякі документи, що стосуються родини Робесп'єрів, а також есей Альбера Лапонере «Люди-принципи», що є вступом до однієї з перших публікацій «Спогадів»..