В книге выдающегося американского социолога и футуролога Даниела Белла и молодого российского экономиста и политолога Владислава Иноземцева анализируются наиболее актуальные и сложные проблемы, встающие перед человечеством в новом столетии.
Авторы обсуждают перспективы постиндустриальной цивилизации, ее внутренние противоречия и взаимодействие развитых стран Западной Европы и Северной Америки с остальным миром, судьбы рыночной экономики и демократической формы правления, роль культуры и религии в формирующемся новом мире, контуры нового глобального порядка и проблемы прав человека.
Работа, воспроизводящая живой диалог авторов, состоявшийся в американском Кембридже весной 2006 г., написана живым языком, понятным даже читателям, не занимавшимся специально изучением экономических и социологических дисциплин.
Книга адресована самому широкому кругу читателей.
Оглавление:
Предисловие.
Введение.
Гл. 1: Запад и Восток в XXI веке.
Гл. 2: Религии, идеологии и конфликты.
Гл. 3: Демократия, ее история и перспективы.
Гл. 4: Права человека. Регионализация мира.
Гл. 5: Мировой порядок в XXI столетии.
Гл. 6: Глобализирующаяся экономика.
Гл. 7 (вместо заключения): Америка и Россия в новом столетии.
Указатель имен.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Центр иссл.постиндустр.об-ва, М. |
| Рік видання | 2007 |
| Кількість сторінок | 304 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії
Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук...
Политический PR \большая \Ольшанский
В настоящей работе рассматривается проблема создания психологически грамотной политической символики и ее эффективного применения. Основные выводы исследования основаны на применении комплексного культурно-историко-психологического подхода, а также на результатах экспериментального выявления представлений о политической символике у студенческой молодежи. Описаны и проанализированы характерные особенности этих представлений. Полученные результаты и выводы могут быть использованы как практические рекомендации при создании психологически эффективного имиджа политических организаций, а также в качестве учебного пособия для студентов, специализирующихся на социально-психологических и политических дисциплинах. С иллюстрациями..
В тени королей. Политическая анатомия демократического представительства
Книга посвящена осмыслению перехода от монархического правления к демократии. Пестуемый демократией образ «народа» (или «нации») как единственного политического деятеля — ничуть не меньший фантом, чем средневековый образ «двойного тела короля», но его принятие и закрепление с помощью многократной сценической демонстрации (регулярных «выборов») приводит к тому, что он рассматривается как самоочевидная часть практики демократического правления и служит основанием для легитимации власти. Современная форма правления с присущими ей атрибутами национального лидера и парламента как «куклы, с помощью которой изображается народ», есть посмертная жизнь абсолютной монархии, черты которой сохранились в исторической памяти общества...