Автор-зоолог поставил перед собой скромную задачу систематизировать огромный материал, накопившийся за последние годы в результате раскопок археологических памятников лесной полосы Европейской части СССР.
Материалом для публикуемой работы послужили кости млекопитающих из многолетних раскопок 6 крупных памятников древней Руси: Новгорода (раскопки А. В. Арциховского), Старой Ладоги (В. И. Равдоникаса и Г. П. Гроздилова), Пскова (С. А. Таракановой), Москвы (М. Г. Рабиновича А. Ф. Дубынина), Старой Рязани (А. Л. Монгайта) и Гродно (раскопки Н. Н. Воронина).
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | АН СССР, М. |
| Рік видання | 1956 |
| Кількість сторінок | 183 |
| Обкладинка | тверд |
-
3.922грн.
- Артикул: 14190
- Наявність: В наявності
Схожі товари
Очерки начальной Руси
История Киевской Руси возникла как комментированный пересказ летописи. Преимущественно такой она остается и сегодня. Но летопись - Повесть временных лет - была создана в начале XII века. От событий, с которых она начинает свой рассказ, ее отделяют два с половиной века. Ее сообщения по большей части легендарны или вовсе выдуманы, и никакими достоверными источниками, которых мы не знали бы сегодня, летописец не располагал. Его рассказ выстраивается в характерную для средневековых хронистов "повесть о происхождении": откуда пришла правящая династия и как обрела подвластный ей народ. Это выдающееся литературное произведение, но совершенно недостоверная история. Никаких причин продолжать основывать на нем наши знания о прошлом не существует. Как могла бы выглядеть начальная история Руси без Повести временных лет? Попыткой ответить на этот вопрос есть новая книга известного украинского историка Алексея Толочко...
Сокровища томских писаниц. Наскальные рисунки эпохи неолита и бронзы
Томская Писаница – первый в Сибири музеефицированный памятник наскального искусства. Этот уникальный памятник истории и культуры народов Евразии содержит около 280 рисунков. Самые ранние изображения относятся к концу неолита: это лоси, медведь, антропоморфные существа, знаки солнца, птицы, лодки. Рисунки эпохи бронзы: олень-солнце, личины, птицелюди. Многие изображения относятся к шедеврам первобытного искусства...
Походження слов'янських націй
Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).Від автора: Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого...