Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.
Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.
Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).
Від автора:
Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Критика, К. |
| Рік видання | 2015 |
| Кількість сторінок | 432 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.823грн.
Схожі товари
Языки мира. Славянские языки
Книга представляет собой издание тома по языкам славянской ветви индоевропейской языковой семьи и подготовлена в рамках многотомного энциклопедического труда «Языки мира», который создается в Институте языкознания РАН. В состав тома входят статьи обо всех славянских языках. Во издании сохраняется единая типологически ориентированная схема, которая применяется во всех выпусках «Языков мира», обеспечивая сопоставимость описаний различных языков. Книга представляет собой одновременно фундаментальный лингвистический труд, в котором отражены новейшие достижения научной мысли, и издание с широким кругом адресатов, охватывающим лингвистов различной специализации, историков, этнографов, социологов, юристов, политиков, учителей, студентов, аспирантов и всех интересующихся славянскими языками.Редакционная коллегия тома: А. М. Молдован, С. С. Скорвид, А. А. Кибрик, Н. В. Рогова, Е. И. Якушкина, А. Ф. Журавлев, С. М. ТолстаяISBN 978-5-4469-0830-1СодержаниеОб издании «Языки мира»Предисловие ко второму изданиюА. Е. Супрун, С. С. Скорвид. Славянские языкиЮжнославянские языкиА. Е. Супрун, А. М. Молдован. Старославянский и церковнославянский языкЮ. С. Маслов. Болгарский языкР. П. Усикова. Македонский языкА. Г. Кречмер, Г. Невекловский. Сербохорватский язык (сербский, хорватский, боснийский, черногорский языки)А. Д. Дуличенко. Словенский языкЗападнославянские языкиС. С. Скорвид. Чешский языкЛ. Н. Смирнов. Словацкий языкМ. И. Ермакова, А. Ю. Недолужко, С. С. Скорвид. Серболужицкий языкТ. С. Тихомирова. Польский языкА. Д. Дуличенко. Кашубский языкА. Е. Супрун. Полабский языкВосточнославянские языкиГ. А. Хабургаев. Древнерусский языкА. Зализняк, М. Н. Шевелева. Древненовгородский диалектВ. Лопатин, И. С. Улуханов. Русский языкМ. А. Жовтобрюх, А. М. Молдован. Украинский языкН. В. Бирилло, Ю. Ф. Мацкевич, А. Е. Михневич, Н. В. Рогова, А. А. Сомин. Белорусский языкА. Д. Дуличенко. Малые славянские литературные языки (микроязыки)Принятые сокращенияЮ. Б. Коряков. Указатель названий славянских языков и диалектовЮ. Б. Коряков. Обзор статистических данных по странам со значительным славянским населениемПриложение: Типовые схемы статейЮ. Б. Коряков. Карты славянских языков..
Язычество и Древняя Русь
Репринтное издание монографии Е.В. Аничкова "Язычество и Древняя Русь" весьма актуальна для понимания самого феномена язычества, вызывающий все больший интерес у читателей. Книга содержит трезвый анализ древнерусских источников повествующий о верованиях, которые среденевековые книжники считали языческими:исследуются поучения против язычников, известия начальной Летописи и "Слова о полку Игореве". В книге характеризуется народная культура русского средневековья. Издание ориентировано как на специалистов по истории и культуре Древней Руси, так и на широкий круг читателей...
Поэтические воззрения славян на природу 3тт
Настоящее издание последовательно воспроизводит все три тома "Поэтических воззрений", вышедших еще при жизни автора в 1865 - 1869 гг. Они переведены на новую орфографию с некоторым сохранением особенностей старого правописания, чтобы дать почувствовать вкус и аромат словесных оборотов ушедшей эпохи.Историк и фольклорист Александр Николаевич Афанасьев (1826 - 1871) весьма широко известен как издатель "Народных русских сказок". Он был глубоким исследователем славянских преданий, верований и обычаев. Итогом его многолетнего исследовательского опыта явились "Поэтические воззрения славян на природу" - фундаментальный труд, посвященный историко-филологическому анализу языка и фольклора славян в связи с языком и фольклором других индоевропейских народов. Его труд до сих пор не превзойден в мировой науке о фольклоре. Ему значительно уступают известные у нас "Золотая ветвь" Дж.Фрэзера и "Первобытная культура" Э.Тэйлора.Книга Афанасьева выявляет живые связи языка и преданий, более того, воскрешает основы русского мышления, что особенно важно сейчас, когда язык и мышление русского человека изуродованы газетными штампами, блатным жаргоном и сленгом всякого рода, замусорены иностранными словами.К ней обращались разные поэты и писатели: А.К.Толстой и Блок, Мельников-Печерский и Горький, Бунин и Есенин. Особенно последний....