К философии (О событии)" по праву может быть назван вторым главным трудом Мартина Хайдеггера после "Бытия и времени".
В этой работе вопрошание о бытии, разработанное в фундаментальной онтологии "Бытия и времени", движется по другому, бытийно-историчному, пути.
Первый план этого текста был составлен весной 1932 года, а написан он был в 1936-1938 годы.
"К философии" - это не "произведение", а некое намеренно произвольное собрание заметок, содержащее ходы мыслей, знание которых необходимо для понимания пути мышления Хайдеггера в целом.
В качестве начального бытийное мышление готовит переход от конца истории первого начала - метафизики как вопрошания о сущем как таковом - к другому началу, вопрошанию об истине самого бытия как просвета самосокрытия.
Тексты, опубликованные позднее в ряде томов, в том числе "Размышления" ("Черные тетради"), являются вариацией главных мотивов "К философии".
Все вместе они представляют собой захватывающий центральный этап пути хайдеггеровского мышления и вполне обладают ценностью для каждого из нас, кто, как и Хайдеггер, хочет обратиться к тому, что наиболее достойно постановки под вопрос.
Для всех, кто интересуется философией Мартина Хайдеггера и историей философии XX века.
..........
Перевод с немецкого – Э. Сагетдинова
Содержание
- Предварительное рассмотрение
- Отзвук
- Подача
- Прыжок
- Основывание
- Грядущие
- Последний Бог
- Бытіе
Подробнее: https://www.labirint.ru/books/765642/
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2020 |
| Кількість сторінок | 640 |
| Обкладинка | твердый |
-
4.823грн.
Схожі товари
Два образа веры (Республика)\черный
В издание включены наиболее значительные работы известного еврейского философа Мартина Бубера (1878-1965), в творчестве которого соединились исследование основ иудаистской традиции, опыт религиозной жизни и современное философское мышление. Стержневая тема его произведений - то особое состояние личности, при котором возможен `диалог` между человеком и Богом, между человеком и человеком, между человеком и миром. Эмоционально напряженная манера письма и непрестанное усилие схватить это `подлинное` измерение человеческого бытия создают в его работах высокий настрой искренности. Большая часть вошедших в этот том трудов переведена на русский язык специально для настоящего издания.Книга адресована не только философам, историкам, теологам, культурологам, но и широкому кругу читателей, интересующихся современными проблемами философии...
Болезнь к смерти \2014
Выдающийся датский философ и богослов Сёрен Кьеркегор (1813-1855) считается предтечей экзистенциализма; кроме того, его идеи оказали непосредственное влияние на «диалектическую теологию» Карла Барта, на философскую антропологию, персонализм и другие течения, где акцент переносится на личное присвоение некой истины. Произведение «Болезнь к смерти» было опубликовано Кьеркегором в июле 1849г. В основу тематического зачина, давшего название всей книге, положена евангельская притча о воскрешении Лазаря. Чудо о Лазаре несет свою прозрачную метафорическую нагрузку: бездыханность, безжизненность мертвеца символизируют здесь оцепенение воли человека, скованной отчаянием, когда надежда потеряна и все тонет во мраке безразличия, циничной опустошенности. Спасение из этого состояние внутреннего саморазрушения, тлена и гибели возможно лишь с приходом Христа, который должен всякий раз заново отваливать могильный камень со склепа, где томится человеческая душа. Вот почему Кьеркегор не устает повторять, что отчаяние – это грех, но отчаяние пред Богом – уже надежда на исцеление, противоположность же греху – это не добродетельное поведение, но вера. Только проведя человека через все стадии его земного существования, - вплоть до порога самой смерти, - отчаяние раскрывает истинную природу преобразующей, вселенской силы. Издание адресовано преподавателям и учащимся, богословам, философам и культурологам; оно будет интересно историкам европейской культуры и религиозной мысли, а также более широкому кругу читателей – любителей и истинных ценителей философской эссеистики...
Метафізика тілесності
Книга присвячена одній з провідних тем сучасного західного філософського дискурсу – проблемі тілесності. На основі аналізу генези та теоретичної еволюції західної метафізики обґрунтовується концептуальна роль ідей тілесності в її конституванні. Виділяються основні етапи становлення сучасного дискурсу про тілесність, які відображають критичне осмислення, заперечення й зняття метафізичного принципу десоматизації людини та її буття. У книзі досліджуються різні змісти ідеї тілесності в низці соціальних феноменів. Соціальність розглядається у чотирьох головних вимірах: відношення людини до граничних засад буття, власне суспільство, особистісний розвиток, людство перед викликом сучасності.Викладений матеріал має дискусійний характер і спонукає до подальшого дослідження проблеми.У книзі широко використовується історико-філософський матеріал, західні джерела, зокрема феміністична література.ПередмоваТіло як сюжет західної метафізики (замість вступу)Антропологічний поворот у європейській філософіїМетафізична відмова від тіла у філософії Нового часуСпростування принципу десоматизації у філософії Нового часуРозхитування засад філософії самосвідомості та бунт проти раціональності у філософських пошуках ХІХ – початку ХХ ст.Екскурс. Тіло – хвороба – смерть (до К’єркегорової аналітики екзистенціалу відчаю)Метафізичне визнання та обґрунтування тілесності у філософських дослідженнях першої половини ХХ ст.Концепт тіла у філософських дослідженнях другої половини ХХ ст.Соціокультурні експлікації тілесностіСоматичні проекції культурних та соціальних формЕкскурс. Тілесність в обширі архаїчної культуриЛюдське тіло в складі релігійного досвідуЕкскурс. Феміністична критика БібліїСуспільний устрій і антропологічний тип. Тоталітарна вимога зречення свого тіла та її подоланняЕкскурс. Російський дискурс навколо сексуальності та постросійське тоталітарне тілоСамоідентифікація особистості: головні антропологічні подіїЕкскурс. Репресивність культури та флеш-імідж дитиниТри сучасних виклики тілесності: екологічна криза, віртуальні реальності, фемінізмЕкскурс. Постлюдські тіла: трансформація культурних стереотипівПіслямоваПриміткиЛітература..