Країни та регіони: історія та географія
Первый нацист \Жизнь генерала Людендорфа \тираж 100шт.
Немецкий генерал пехоты (нем. General der Infanterie). Автор концепции «тотальной войны», которую он изложил в конце своей жизни в книге «Тотальная война». С начала Первой мировой войны — начальник штаба у Гинденбурга, вместе с последним получил общенациональную известность после победы под Танненбергом; с августа 1916 года — фактически руководил всеми операциями германской армии. После окончания войны близко сошёлся с Гитлером, принимал участие в Пивном путче...
Дунай: Река империй
Три тысячи километров Дуная, второй по протяженности реки Старого Света, — три тысячелетия истории человечества. Речное движение от германского истока к украинскорумынскому устью через территории Австрии и Словакии, Венгрии и Хорватии, Сербии и Болгарии — это путешествие в прошлое могущественных империй и в настоящее новой Европы. Во все времена Дунай вдохновлял на подвиги и свершения полководцев и политиков, поэтов и художников, композиторов и скульпторов. Сегодняшние поездки по Дунаю подтверждают: эта река обозначает важнейшую политическую и культурную дугу Старого Света, зону соперничества и сотрудничества народов, область взаимопроникновения их языков и обычаев. Дунай был и остается для человека и человечества — путем, целью, берегом, фронтирой, мечтой. Как сказал поэт, в дунайских водах “расплавлены и радость, и печаль”. Но что важнее: построить крепость у реки или перебросить через нее мост? Работа А. Шарого не имеет аналогов в отечественной литературе. По охвату исторического, культурологического, географического материала, по смелости мысли и изяществу обработки текста это междисциплинарное исследование составляет уверенную конкуренцию лучшим европейским образцам «дунайского жанра». Автор делится уникальным опытом изучения мифологии Дуная и впечатлениями от путешествий по великой реке. ..
Азбука анархиста \ПРОЗАиК-2013
Мемуары легендарного "батьки" Нестора Ивановича Махно подробно описывают зарождение и развитие "махновщины" на Украине с марта 1917 по декабрь 1918 г. В них рассказано о детстве и юности Махно, о его участии в экспроприациях, о том, как воспринял он Февральскую, а затем и Октябрьскую революции, о встречах с В.И.Лениным и Я.М.Свердловым, а также с видными теоретиками анархизма, об организации на Украине движения сопротивления немецко-австрийским оккупантам, о первых победах отряда народных мстителей... В книгу включены мемуарные очерки, а также избранные статьи Махно и несколько его стихотворений..
Історія козацтва. Держава-Військо-Битви
У книзі висвітлюються найважливіші події, пов’язані з історією українського козацтва від часу його виникнення на межі ХV–ХVІ ст. до ліквідації урядом Російської імперії наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. Особливу увагу приділено найбільш яскравим постатям Війська Запорозького, їхній політичній і державній діяльності. Значне місце на сторінках праці відведено міжнародним відносинам Українського гетьманату, козацькій ментальності, побуту, бойовому мистецтву, атрибутиці тощо. Певною мірою показана роль жінки в лицарському середовищі. Своє яскраве відображення знайшло ставлення до козаків представників різних народів і володарів іноземних держав, їхнє сприйняття за межами батьківщини...
Тюрьмы, ссылка и каторга в России
..
Тюркский след в истории Украины X—XVII вв.
С конца IV в. и до XVIII в. украинская степь являлась территорией непрерывного обитания представителей различных тюркских народов, в тесном соседстве с которыми все это время находились предки современных украинцев. История этих взаимоотношений сложна и многообразна, однако данная работа посвящена главным образом их конструктивным аспектам. Автор предоставляет значительный объем малоизвестных фактов и делает попытку придать некоторым событиям новую интерпретацию. В приложении вниманию читателя, в частности, предлагается перечень украинских фамилий восточного происхождения с этимологиями и комментариями, который по своему объему претендует на отдельное исследование...
Махабхарата. Кн 14. Ашвамедхикапарва (ЛП) \2016
Махабхарата. Книга 14. Ашвамедхикапарва, или Книга о жертвоприношении коня.Издание подготовили Я.В. Васильков и С.Л. Невелева. Ответственный редактор И.М. Стеблин-Каменский.Санкт-Петербург: Издательство «Наука», - Серия «Литературные памятники»СОДЕРЖАНИЕ:От переводчиков (5).АШВАМЕДХИКАПАРВА. КНИГА О ЖЕРТВОПРИНОШЕНИИ КОНЯГлавы 1-15 (Перевод с санскрита Я.В. Василькова) (10).Главы 16-50: Анугита (Перевод с санскрита Я.В. Василькова) (38).Главы 51-96 (Перевод с санскрита С.Л. Невелевой) (103).ПРИЛОЖЕНИЯЯ.В. Васильков. «Анугита» и «Бхагавадгита»: о природе различий между текстами (179).С.Л. Невелева. Эпическая ашвамедха (196).КОММЕНТАРИЙ (Составители Я.В. Васильков и С.Л. Невелева) (214).Литература (283).Список сокращений названий санскритских источников (292).Указатель санскритских имен и терминов (293)..
Лондонград. \LONDONGRAD. З РОСІЇ З ГРІШМИ. ТАЄМНА ІСТОРІЯ ОЛІГАРХІВ
Якщо ви захоплюєтеся спостереженнями за зухвалою вульгарністю, поганим смаком і безжальністю неймовірно багатих людей, ця книга для вас", - характеризує видання газета The Sunday Times.Книга "Лондонград або "З Росії з грошима": історія олігархів, побачена зсередини" написана Марком Холлінгсуортом і Стюартом Ленслом. Рецензенти зазначають, що вона висвітлює "розкішну у своїй мерзоті панораму життя російських експатів".Холлінгсуорт і Ленсл розповідають, наприклад, про найдорожче замовлення "їжі на виніс" в історії: Роман Абрамович, перебуваючи в Баку, замовив собі суші з лондонського ресторану Ubon, що обійшлося йому разом з доставкою в 40 тисяч фунтів.У центрі оповідання - Абрамович, Дерипаска (нещодавно Дерипаска заявив, що розчарувався у Британії), Ходорковський і Березовський. "Всупереч підзаголовку, це не історія, побачена зсередини, але автори дивляться з максимально близької відстані, на яку наважилися наблизитися".За даними видання, зараз в Лондоні проживає 300 тисяч росіян, з них близько 100 багатіїв. Спочатку вони вподобали м'які норми оподаткування і статус модного міста, але, коли Путін почав тиснути на олігархів, визнали столицю Британії ще і надійним притулком.Олігархи скуповували ярдами картини імпресіоністів, Борис Березовський придбав садибу за 20,5 млн фунтів, лише мигцем поглянувши на неї з вертольота, маса грошей витрачалася на електроніку - наприклад, на пристрої, що дозволяють за 5 тисяч миль побачити, хто стукається в двері.Автори книги наводять довгий список британців, які спілкуються з російськими олігархами, - це Пітер Мендельсон, Елтон Джон та інші.У фіналі книги звучить, що уряд Путіна переслідує своїх ворогів за кордоном, згадується про декілька загадкових смертей: так, юрист ЮКОСа Стівен Кертіс загинув під час катастрофи вертольота, а якийсь немолодий британець був застрелений, можливо, тому, що його сплутали з суддею, який відмовлявся задовольнити запити про екстрадицію..
Как Америка была потеряна. От 9/11 к полицейскому государству
События 11 сентября, ставшие табу для журналистских расследований, существенно повлияли на внутреннюю жизнь Америки, толкнув страну на путь бесконечной внутренней агрессии и становления полицейского государства. Уничтожающая критика П. К.Робертса проливает свет на надвигающийся кошмар экономического развала страны, внутренних репрессий, нескончаемых войн и все увеличивающуюся пропасть между своими и чужими . Войны, стоившие миллиарды долларов, стали причиной финансовых проблем Вашингтона, дефицита бюджета, поколебали роль доллара как международной резервной валюты и подставили под удар систему социальной безопасности и здравоохранения. Со своей безработицей в 21%, ушедшими в Китай и Индию технологиями, с войной в качестве основного вида деятельности, с утонувшим в долгах долларом, с гражданскими свободами, принесенными в жертву мнимым войнам с терроризмом, свобода и процветание американского народа оказались выброшенными на помойку истории. Милитаризм США и Израиля, алчность корпораций теперь правят бал. Как Америка была потеряна представляет Робертса как одного из самых проницательных и смелых журналистов современной Америки...
История Ирана и иранцев: От истоков до наших дней
Наука об Иране не заняла место, какое бы ей полагалось, и иранский мир мы знаем поверхностно. Как будто на него накинули большое покрывало, сквозь которое просвечивают лишь отдельные огни: Сузы, Персеполь, Самарканд, Герат, Исфахан, Шираз, миниатюры, стихи... Все эти светочи должны были бы сверкать, им бы полагалось быть такими же яркими, как несравненная синева иранского неба, как обширные пустыни Ирана из золотого песка, как его обнаженные горы, как его теология света, как своды его храмов, облицованные лазурными изразцами, как его исфаханские розы, как его поэты с их "неподражаемой простотой". Для нас он расплывается в разнородном скоплении исламских стран, хоть и там проявляет сильную индивидуальность. Вместе с тем, история Ирана тесно связана со всемирной историей. Знать ее необходимо любому историку, любому образованному человеку. Как можно читать и понимать Библию, не зная о Вавилонском пленении и об освободительном указе Кира, "помазанника Яхве", по словам Второ-Исайи? Как можно изучать историю Греции, игнорируя персидские войны, Геродота, рожденного иранским подданным, Александра и его завоевание мира? Кого оставит равнодушным приход магов, иранских царей-жрецов, к колыбели Христа? Кто посмел бы забыть, сколь фундаментальное значение для Римской империи имела долгая борьба с парфянами и Сасанидами? Как бы мы воспринимали индийцев, если бы не знали, что индийский ислам, как минимум отчасти, возник под влиянием иранского? А разве куртуазная любовь нашего прекрасного средневековья зародилась не в стране катаров, до которой докатились отзвуки того, что происходило в долинах Месопотамии? Подобные, вопросы можно множить до бесконечности...
Історія України-Русі. \Аркас \подарункова
Работа выдающегося художника и общественного деятеля Н.Н. Аркаса является крупным историографическим памятником начала ХХ века. Задумана в 1901 году как очерк для обучения внука Николая, она превратилась в широкое и глубокое исследование украинской истории. Цель Аркаса при создании этой книги — изложить историю Украины в доступной форме, понятной даже неподготовленному читателю...
Чорна земля. Голокост як історія і застереження
Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд - і від того ще страшнішою. Голокост постав в уяві Гітлера як стратегія відновлення балансу на планеті та отримання необхідних німцям ресурсів через ліквідацію євреїв. Такий сценарій можна було реалізувати лише у випадку повного знищення Німеччиною інших держав. Тому мета Гітлера полягала у веденні колоніальної війни в самій Європі. У зонах бездержавності майже всі євреї загинули. Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост - це не лише історія, але й застереження. ..
Убивство у Мюнхені. По червоному сліду.
Новий твір Сергія Плохія засновано на архівних матеріалах та протоколах суду. Він розповідає про одного із найвідоміших агентів КДБ, вбивцю Степана Бандери і Лева Ребета, Богдана Сташинського. Детально і вичерпано описані день, коли був убитий провідник ОУН, і слідство, що велося після події. Автор пропонує новий погляд на долю Сташинського, чия історія є головною у цьому творі.Це драма людини, яку держава змусила зрадити власну сім’ю, народ, навчила убивати співвітчизників. Переконавши себе в тому, що служить вищій меті, Сташинський піднявся на вершину кілерської ієрархії, здобув визнання на найвищому рівні, але повстав проти держави, яка контролювала його все життя.Про автора:Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу. Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання «Брама Європи», а також книжки «Остання імперія», відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу..
Робесп'єр. Кредо
Видатного діяча Великої Французької революції Максиміліана Робесп'єра (1758—1794) спочатку вважали уособленням усіх людських чеснот і справжнім представником народу, а потім звинувачували у розв'язанні кривавого терору, називаючи тираном і дияволом у людській подобі. «Спогади» його сестри Шарлотти — це розповідь про життя, діяльність і погляди Максиміліана та його молодшого брата Огюстена, що був його споборником; це своєрідна спроба відновити справедливість. Видання також містить роздуми Наполеона про Максиміліана Робесп'єра (імператор добре знав Опостена Робесп'єра, багато чув від нього про його старшого брата і був обізнаний з поглядами останнього), кілька промов самого Максиміліана Робесп'єра, деякі документи, що стосуються родини Робесп'єрів, а також есей Альбера Лапонере «Люди-принципи», що є вступом до однієї з перших публікацій «Спогадів»..
Просвещенная экономика. Великобритания и промышленная революция 1700–1850 гг.
В этой книге показывается роль идеологических и институциональных факторов в быстром развитии британской экономики в годы между "Славной революцией" и Всемирной выставкой 1851 г. Известный экономический историк Джоэль Мокир показывает, что промышленную революцию невозможно понять без признания важности масштабных изменений, связанных с британским Просвещением. Автор не ограничивается стандартными объяснениями, которые подчеркивают роль географических факторов, рынков, политики и общества, а обращается к истокам современного экономического роста в Британии, во многом зависевшего от того, что знали и что думали ключевые игроки и как их убеждения и взгляды влияли на их экономическое поведение. Он утверждает, что Британии удалось опередить остальную Европу благодаря оптимальному сочетанию идей, культуры, институтов и технологии, которое сделало возможным быстрый экономический рост............Отрывок:Источники британского технического лидерстваТехническая революция, породившая современную индустриальную эпоху, не может быть в полной мере понята в отрыве от ее интеллектуальных основ. И все же изобретения и усовершенствования, осуществленные сведущими и изобретательными умами, открыли для общества двери, но не могли заставить его войти в них. Чтобы понять промышленную революцию и ответить на вопрос, почему Великобритания сыграла в ней роль лидера, необходимо вскрыть экономические корни прогресса. Не одна лишь Британия была затронута Просвещением — оно представляло собой западноевропейский феномен, а после 1750 г. проникло в Центральную и Восточную Европу, хотя и прошло мимо Османского мира и большей части Южной Европы. Не владела Британия и монополией на техническую креативность. Хотя она лидировала на некоторых наиболее важных направлений технического прогресса, таких как паровые машины, хлопкопрядение и выплавка железа, многие другие изобретения, обеспечившие успех промышленной революции, особенно в сфере химии, были импортированы из Франции и других стран. В таких отраслях, как бумажная, пищевая, химическая, и даже в таких секторах текстильного производства, как льняная и шелковая промышленность, Британия была скорее учеником, чем учителем. Но даже не обладая монополией на изобретательство, на протяжении многих десятилетий она доминировала в освоении изобретений, сделанных и внутри страны, и за рубежом, в успешном коммерческом использовании новых идей и в поиске новых сфер их эксплуатации. Такие французские изобретения, как хлорное отбеливание, мокрое прядение льна, газовое освещение, консервирование продуктов и жаккардов станок, попавший в Великобританию после 1820 г., нашли широкое применение в британской промышленности. Их внедрение обеспечило Британии экономический успех и вызвало зависть к ней у всей Европы. Так почему же Британия стала лидером? Что именно из того, что имелось у нее, отсутствовало у других?Понятно, что британские преимущества в первую очередь лежали в сфере предложения, а не спроса. В конце концов, Нидерланды были богаче, Франция — крупнее, а Испания имела больше колоний, и все это должно было обеспечить этим экономикам преимущества, связанные со спросом. Однако более принципиально то, что экономики не растут просто потому, что они стремятся больше потреблять. Вообще желание увеличить доход характерно для всех экономик; способность удовлетворить это желание — вот что создает разницу. Разумеется, на более низком уровне абстрагирования факторы спроса и размеры рынка оказывают влияние на то, как распределяются ресурсы, и темп технических изменений может зависеть и от этих факторов.Некоторые из этих преимуществ можно разглядеть на обычной карте. Островное положение Великобритании служило для нее относительной защитой; последнее успешное вторжение в Британию произошло в 1066 г. (не считая «Славной революции», которая в большей степени была внутренним переворотом, чем нашествием врагов). На это можно небезосновательно возразить, что в то время люди не могли этого знать и были вынуждены предпринимать дорогостоящие оборонительные меры, но все же по контрасту, скажем, с Нидерландами британская экономика напрямую слабо страдала от военных действий. Островной статус означал наличие обширной экономики, связанной с морем, развитие кораблестроения и вспомогательных отраслей, а также относительно дешевый транспорт в форме каботажного судоходства. Британии повезло и том смысле, что она располагала большими запасами угля и железной руды, к тому же находившимися не очень далеко друг от друга. Более того, Британия не была обделена и другими природными ресурсами, помимо железа и угля в стране имелись крупные месторождения таких цветных металлов, как медь, цинк и свинец, а также сукновальной глины, высококачественной огнеупорной глины и материалов, необходимых для изготовления таких едких веществ, как квасцы (Harris, 1998, p. 557).По мнению большинства исследователей, важнейшим фактором долгосрочного экономического развития является энергетика (Malanima, 2006). Добыча угля возрастала ошеломляющими темпами: в 1700 г. она составляла по стране 3 млн тонн, к 1775 г. выросла почти до 9 млн тонн и до 15 млн тонн к 1800 г., а к 1850 г. ежегодная добыча превышала 60 млн тонн. Таким образом, за полтора столетия добыча угля увеличилась двадцатикратно. Многие исследователи (см., например: Pomeranz, 2000; Wrigley, 2004a, 2009) указывали на наличие угля в Великобритании как на ключевое отличие, позволившее осуществить индустриализацию в этой стране и не позволившее этого же в Китае. Уголь был более эффективным и дешевым топливом, чем дрова, а также позволял сэкономить на землепользовании, поскольку Британия получила возможность вырубить свои леса и использовать эти территории иным образом. Более того, применение угля стимулировало разработку новых технологий, связанных как с добычей угля, так и с его утилизацией. Как показано в таблице 6.1, месторождения угля имелись во многих частях Великобритании, и ни один регион не доминировал в его добыче.Однако и в этом случае теория и факты не позволяют безоговорочно согласиться с тем, что судьба Британии определялась ее географией. Помимо паровых машин и черной металлургии, промышленная революция почти не знала других радикально новых сфер применения угля. Использование угля как для отопления, так и в промышленности в большинстве случаев началось еще до промышленной революции. Главной технической проблемой, решенной в ходе промышленной революции, была задача выплавки металла из руды. Поскольку в железной руде содержится большая доля кислорода, требовалось обеспечить прямой контакт руды с чистым углеродом — с тем, чтобы он сгорал и кислород уходил из руды в составе двуокиси углерода, оставляя (более-менее) чистое железо. До 1709 г. для этой цели умели использовать только древесный уголь, притом что его транспортировка затруднительна, а получение требует большого количества древесины. На смену древесному углю пришел добываемый из каменного угля кокс, впервые примененный в качестве топлива при выплавке железа Абрахамом Дарби в 1709 г. и получивший широкое распространение в годы промышленной революции после 1760 г.Более принципиально то, что уголь является источником тепла. Но механизация и прочие сферы промышленного производства нуждались в механической энергии. Превращение первого во второе с помощью все более эффективных машин представляло собой одно из великих достижений Промышленного просвещения. Прогресс на этом направлении мог измеряться в очень конкретных терминах топливной эффективности. Решению этого вопроса посвятило себя множество первоклассных умов — от Христиана Гюйгенса и помогавшего ему Дени Папена до Сади Карно, лорда Кельвина и Рэнкина в середине XIX в. То, что эти исследования проводились главным образом в Великобритании, в значительной степени объяснялось изобилием дешевого топлива (Allen, 2009). Понятно, что экономика, обладавшая большими запасами угля, нашла бы им то или иное применение, но не вполне ясно, достаточно ли этого механизма для того, чтобы объяснить весь феномен промышленной революции; так или иначе, мы еще вернемся к этому вопросу в главе 12. Ланкашир, несомненно, был щедро одарен углем, однако добывавшаяся там железная руда обладала низким качеством и имелась в ограниченном количестве (Timmins, 1998, p. 101).Паровая машина, несомненно, представляла собой революционное устройство, однако промышленная революция не испытывала абсолютной «потребности» в энергии пара (а многие отрасли промышленности в течение долгого времени продолжали использовать гидроэнергию), так же как и паровые машины могли работать не только на угле (вместо него могли применяться и применялись торф и дрова, хотя удельная эффективность этих видов топлива, естественно, была ниже). Более того, сырье можно было импортировать. В конце концов, хлопок-сырец, не растущий в Великобритании, доставлялся сперва из Малой Азии, а затем во все больших масштабах из Северной Америки. Высококачественная железная руда ввозилась из Швеции и Испании. Из-за границы также поступали шерстяное, шелковое и льняное сырье, однако технологическое лидерство Британии в текстильной отрасли было таким же очевидным, как и в металлургии и энергетике. Нидерланды, почти не имеющие доступных запасов каменного угля, в значительной степени зависели от импорта из британских портов, и в Амстердаме уголь стоил не сильно дороже, чем в Лондоне. Швейцария, у которой тоже нет своего угля, специализировалась на тех отраслях, в которых он не требовался.Кларк и Джекс в недавней статье (Clark and Jacks, 2007) подвергают пересмотру роль угля в промышленной революции. Они приходят к выводу о том, что горнорудный сектор в целом являлся пассивным фактором и что его производительность с 1710 по 1869 г. выросла незначительно. Выработка в этом секторе увеличилась главным образом из-за роста спроса, а не вследствие резко возросших возможностей самой угольной отрасли. Возможно, эти авторы недооценивают технический прогресс в данном секторе — особенно систему смешанной вентиляции, разработанную Джоном Баддлом около 1810 г. Она позволяла более..
Людина з Сеула. Спогади про машини, культуру, кризу та несподівані веселощі у корейському корпоративному гіганті
«Людина з Сеула» — це три історії в одній: історія успіху країни, всесвітньо відомої корпорації та людини, яка намагається поєднати розбудову кар’єри в нових умовах з сімейним життям. Їх щиро й дотепно розповідає нам Френк Аренс, у минулому журналіст газети Washington Post, який обійняв ключову посаду в компанії Hyundai та переїхав до Південної Кореї.«Людина з Сеула» — це три історії в одній: історія успіху країни, всесвітньо відомої корпорації та людини, яка намагається поєднати розбудову кар’єри в нових умовах з сімейним життям. Їх щиро й дотепно розповідає нам Френк Аренс, у минулому журналіст газети Washington Post, який обійняв ключову посаду в компанії Hyundai та переїхав до Південної Кореї.Запаморочливі блискучі хмарочоси, магазини з різними різнощами, нескінченний потік автомобілів, люди, мов з глянцевих журналів… Важко уявити, що лише якихось півстоліття тому Південна Корея була однією з найбідніших країн світу без промисловості та майже без електрики, де навіть рис і каналізація вважалися розкішшю. Сьогодні ж це держава майбутнього. Про корейське економічне диво чули всі, та що насправді ми знаємо про Країну ранкової свіжості? Побачити її зсередини, зрозуміти, завдяки чому вона досягла приголомшливих результатів, а також зазирнути за лаштунки величезної транснаціональної корпорації пропонує у своїй книжці Френк Аренс — журналіст провідної американської газети Washington Post, який докорінно змінив своє життя і світогляд затятого холостяка, одружившись із дипломаткою та обійнявши ключову посаду в корейському автобудівельному гіганті Hyundai.Книжка Френка Аренса «Людина з Сеула» була названа кращою книжкою 2016 року за версією New York Post...
Де Голль. История Франции,1940-1969 гг.
Представленная на суд читателя книга о полковнике Шарле де Голле является не столько его биографией, сколько описанием одного из самых бурных периодов в истории Франции, пришедшемся на годы политической деятельности дотоле никому не известного армейского офицера, никогда ранее политикой не занимавшегося. Два повествования — о политической судьбе де Голля и о трагической судьбе Франции тех лет — идут в книге как бы параллельно. Невероятно стремительный взлет де Голля на самые вершины мировой политики начался в момент еще более стремительного крушения Франции. Семнадцатого июня 1940 года де Голль вылетает из Бордо в Лондон, а уже на следующий день, 18 июня, обращается по британскому радио к французскому народу с призывом к сопротивлению. Двадцать второго июня Франция подписывает капитуляцию. В эти крайне тяжелые для Франции дни июня 1940 года и началась политическая биография полковника де Голля, который всего лишь месяцем ранее командовал во французской армии пехотным полком, дислоцированным глубоко в провинции. В армию де Голль уже больше не вернется. Вся его оставшаяся жизнь будет посвящена политике. Он пройдет Вторую мировую войну и станет в значительной степени могильщиком французской колониальной империи, осуществив огромный, как никто иной, вклад в создание Франции, какой мы ее знаем сегодня..
Війна з Росією
Описано вірогідний сценарій Третьої світової війни, викладений у формі трилера. Автор книги - досвідчений британський генерал, який протягом семи років займав вищі командні посади в НАТО, тож не без підстав може стверджувати, що російський президент швидше за все не зупиниться на анексії Криму та війні на Сході України, а піде далі, зокрема у країни Балтії. Саме на цьому побудовано сюжет: недооцінивши ризики і припустившись низки політичних промахів, НАТО і Захід наражаються на катастрофічну війну з Росією.Загалом у книзі кілька сюжетних ліній і місць, де відбуваються події. Це і Україна з кількома загарбаними територіями, і Латвія, на яку здійснено військовий напад, і Росія, президент якої розробляє завойовницькі плани зі своїми підлеглими, і штаб-квартира НАТО в Брюселі, де високопосадовці вирішують, як діяти далі, аби уникнути ядерної війни з Кремлем. Події розгортаються дуже стрімко: читач то слідкує за повітряним боєм і морською баталією, то пробирається лісними хащами разом із командою британського спецназівця і знайомиться з латиськими Лісовими братами, то слідкує за виступами послів різних країн на нараді з приводу застосування Статті 5 про колективну безпеку.Сюжет і більшість персонажів цього захопливого трилера вигадані, проте деякі герої є прототипами реальних осіб. Події розгортаються весною та влітку 2017 року.Основна ідея книги: спокій і мир у Європі можливі лише за умови, що її лідери розумітимуть усю повноту покладеної на них відповідальності, дбатимуть про загальноєвропейські, а не власні інтереси, а також за умови, що Сполучені Штати захищатимуть своїх союзників. Росіяни мають зрозуміти, що сильні європейські держави до останнього боротимуться за власні свободи і свободи своїх союзників...
Ідентичність Франції. 3 тома
Фернан Бродель (1902-1985) – французький історик, член Французької академії; один з найвидатніших істориків ХХ сторіччя. Автор праць: «Середземномор’я та середземноморський світ за часів Філіппа ІІ», «Матеріальна цивілізація, економіка та капіталізм, ХV-XVIII сторіччя» тощо. На схилі віку великий історик своєю фундаментальною працею «Ідентичність Франції» довіряє нам ключі, аби відкрити нам історію Франції: він спостерігає за нею, зачарований її надзвичайним різноманіттям; аналізує глибокі й мовчазні зрушення, що зазнає її простір, визначає суть її географічного середовища та розташування на теренах Європи; виявляє чималу вагу її давніх коренів і традицій, які формують її краєвид. Мандрівка багатовіковою історією Франції, аби осягнути розумом її могуть, її виверти, непереборні й незмінні у сучасній Франції...
Історія європейської цивілізації.6тт.\1:Близький Схід; 2:Греція; 3:Рим; +Середньовіччя: 4:Варвари.Християни.Мусульмани; 5:Собори.Лицарі.Міста; 6:Замки.Тогровці.Поети
Проект "Історія європейської цивілізації" охоплює період від античних часів до ХХ століття і поділений на три основних блоки: Античність (3 томи - Близький Схід, Греція, Рим), Середньовіччя (4 томи - Раннє середньовіччя, Високе середньовіччя, Пізнє середньовіччя, XV століття) і Сучасність (5 томів - XVI-XX століття). При створенні цього надзвичайного проекту його упорядник - видатний італійський вчений-філософ, літературний критик, письменник Умберто Еко - керувався мультидисциплінарним принципом: Історія, Філософія, Міфологія та релігія, Образотворче мистецтво, Література, Наука і техніка, Музика. Статті до розділів написані провідними італійськими фахівцями в кожній галузі...
Історія запорозьких козаків. 3 тт.\История запорожских козаков. 3 тт.\Серія ПІДУ\(все тома на рус.языке, предисл. и коммент. на украинском)
Тритомна «История запорожских козаков» видатного вченого, академіка АН УРСР Д.І. Яворницького (Д.І. Еварницького – справжнє прізвище, як твердив сам вчений) вийшла за його життя в Петербурзі у 1892–1897 рр. (перший том – 1892 р., другий – 1895 р., третій – 1897 р.). Це була перша капітальна праця, у якій подавалася глибока і всебічна характеристика Запорозького краю, історія Запорозької Січі та козаків-запорожців, їх економічного, політичного, військового укладу життя, побуту, звичаїв і культури.Усі три томи «Истории запорожских козаков» Д.І. Яворницького мають у своїй основі велику джерельну базу (архіви, приватні колекції документів, публікації документів археографічними комісіями, спогади сучасників і старожилів, праці вітчизняних та іноземних авторів, праці самого Яворницького з історії запорозького козацтва)Основоположним археографічним (і текстологічним) принципом пропонованого перевидання тритомника є обов’язкове збереження всіх його авторських компонентів: передмови, текстів розділів, додатків, покажчиків власних імен, науково-довідкового апарату, приміток, змісту. Таким чином, не допущено порушень автентичності авторського тексту (виправлень, купюр, контамінацій, скорочень).Тритомна «История запорожских козаков» Д.І. Яворницького, підготовлена Археографічною комісією АН УРСР, виходить у бібліотеці «Пам’ятки історичної думки України». За археографічними вимогами при виданні будь-якої історичної пам’ятки необхідне дотримання всіх її особливостей, насамперед мови оригіналу. «История…» якраз і друкується мовою оригіналу – російською, за сучасним російським правописом із максимальним збереженням лексичних, морфологічних і синтаксичних особливостей автора. Зберігаються також українізми в авторському написанні («козак», «Сичь», «Украйна» тощо). За сучасним українським правописом (із відтворенням діалектних особливостей) передаються зразки українського фольклору – прислів’я, приказки, пісні, думи, народні перекази. Незмінними залишаються місцеві етнічні назви, пряма мова, назви знарядь праці, одягу, предметів побуту, зброї, імена людей, географічні назви та ін. У авторській транскрипції зберігаються також іноземні слова і вирази, що вживаються у тексті...