Книга известного писателя и историка С.Э. Цветкова посвящена эпохе расцвета Древней Руси (XI-XIII вв.).
Автор показывает это время во всем его сложном противоречии: с одной стороны - бесконечные княжеские распри, с другой - настойчивое стремление великих представителей древнерусской государственности объединить страну.
Цветков подробно прослеживает постепенное угасание могущества Киева и перемещение государственного центра тяжести на земли СевероВосточной Руси.
Необычайно интересно прорисованы ключевые фигуры этого времени: Юрия Долгорукого, Андрея Боголюбского и Всеволода Большое Гнездо.
Чатсь 1. Время Ярославичей. 1054 - 1093 гг.
Часть 2. Последние скрепы единства. 1093 - 1132
гг.
Часть 3. Киев: яблоко раздора. 1132 - 1157 гг.
Часть 4. Смещение центра силы
Тип обложки: 7Б - твердая
Оформление: Частичная лакировка
Иллюстрации: Черно-белые
Размеры: 223x147x25 мм
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Центрполиграф, М. |
| Рік видання | 2013 |
| Кількість сторінок | 525 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.948грн.
Схожі товари
Країна Моксель, Або Московія. 3тт \Киев\красный
Книга першаУ книжці повідомляються факти, взяті з історичних джерел, що свідчать про справжню історію Російської імперії у невикривленому вигляді. Книжка дає змогу пізнати причини замовчування й викривлення правди офіційною радянською історіографією про московитів і Московське князівство.Книга другаУ книзі на основі давніх літописних джерел досліджено історичні корені Російської імперії, доведено факти становлення та розвитку московитів як народу на базі давнього фінського етносу.Книга третяУ третій книжці, як і в перших двох, наведено факти, які трактують історію Російської імперії в неспотвореному вигляді, такою, якою вона була насправді. Читач дізнається, чому в офіційній радянській історіографії замовчувалася правда про московитів і Московське князівство..............Це видання на гарному папері..
Никаноровская летопись \ПСРЛ т.27
Летопись Никаноровская — летопись 2-й пол. XV в., сохранившаяся в списке XVII в. (БАН, 16.17.1) и его копии. Открыта А. А. Шахматовым, назвавшим эту летопись по имени одного из владельцев ее рукописи — игумена Воскресенского Новоиерусалимского монастыря Никанора. А. А. Шахматов обратил внимание на почти полную идентичность Л. Н. с Летописью Вологодско-Пермской вплоть до 1471 г., на котором текст Л. Н. кончается, между тем как текст Вологодско-Пермской продолжен известиями, связанными с Вологдой и севернорусскими землями. Шахматов предполагал, что в основе Л. Н. и Вологодско-Пермской лежал летописный свод 1472 г., но не давал точного определения этому своду, полагая, что лишь его заключительная часть (излагающая события XV в.) связана с великокняжеским летописанием. М. Д. Приселков считал, что текст Л. Н. в основном отражает великокняжеский свод 1472 г., созданный после победы над Новгородом в 1471 г...
Петр Бориславович. Поиски автора "Слова о полку Игореве"
Об эпохе создания "Слова о полку Игореве". Автор -- известный ученый, академик. Книга на мелованной бумаге, богато иллюстирированная...