Монографію знаного історика, соціолога та філософа, професора Вільнюського університету Зенонаса Норкуса присвячено віднедавна жваво обговорюваній проблемі імперськости Литовської держави. В центрі авторової уваги – питання: чим було Велике князівство Литовське – імперією чи федерацією? Чи давні литовці прийшли на землі Русі як завойовники, а чи як визволителі? Якщо Литва була імперією, то якою саме і чиєю? Коли вона стала імперією? У що і коли перетворилася? Яким є історичне ВКЛ?
Давню Литовську державу, посталу внаслідок зашвидкого розвитку «поквапливого імперіялізму», потрактовано як патримоніяльну імперію, що прагнула підкорити всі землі давньої Русі: перспектива Вільна як другого Києва певний час була поважною історичною альтернативою фактично зреалізованому імперському проєкту Москви як третього Рима. І хоч ВКЛ не зуміло вберегти міжнародну систему Східної Европи від краху в другій половині XV століття, але попри це стало колискою аж трьох модерних народів, відігравши в історії реґіону роль, сумірну з тією, яка у Західній Европі випала Франкській імперії.
Методологічно новаторська, провокативна і ревізіоністична щодо усталених стереотипів книжка професора Норкуса є першою системною спробою поставити історію давньої Литви у ширший проблемний і подієвий світовий контекст, використовуючи для ґрунтовного переосмислення буцімто відомих фактів і обставин концептуальний інструментарій сучасних теорій порівняльно-історичної соціології, імперіології та міжнародних відносин.
Зміст
Вступ.
1. Translatio imperii та історія Литви
1.1. Нарис історії ідеї Translatio imperii.
1.2. Питання імперської державности ВКЛ в історіографії
2. Імперія та імперіалізм: методологічні стратегії
2.1. Про суперечки навколо понять і способи їх розв'язання.
2.2. Кліометрія імперій.
2.3. Імперія та міжполітійна система: погляд теорії міжнародних відносин.
2.4. Імперії з погляду державного права та порівняльної політології.
2.5. Означення і типологія імперії.
2.6. Кліодинаміка імперій .
3. ВКЛ як імперія
3.1. Давні литовці - імперіалісти та визволителі .
3.2. Прагнення й досягнення гегемонії ВКЛ.
3.3. Чиєю імперією було ВКЛ?.
3.4. Метрополія та периферії ВКЛ.
3.5. Що заважає визнати ВКЛ імперією? .
3.6. ВКЛ як імперія з епітетами .
3.7. Про дати народження та смерти Литовської імперії.
3.8. Литовський імперіялізм і народження давньої Литовської держави.
3.9. Нездійснена місія Литовської імперії.
Узагальнювальний епілог .
Бібліографія.
Список ілюстрацій.
Покажчик імен .
Список мап
Литва та її сусіди у 1-й третині XIII ст. .
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1265 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1375 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1450 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1550 р.
Удільні князівства у складі Великого князівства Литовського у 1370-ті - 1380-ті роки.
Адміністративно-територіальний устрій Великого князівства Литовського близько 1550 р.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Критика, К. |
| Рік видання | 2016 |
| Кількість сторінок | 440 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.369грн.
Схожі товари
Откуда пошла Руская земля
В книге предпринята попытка ответить на вопрос, поставленный еще летописцами «Откуда есть пошла Руская земля», По существу, речь о возникновении восточнославянского государства и происхождении его названия. Явления эти не взаимообусловлены, но в историографии, чаще всего, рассматриваются в тесной связи. Откуда пришло к восточным славянам название «Русь», оттуда пришла и государственность. Одни историки убеждены, что их носителями были норманны, другие склоняются к выводу об особой роли в становлении восточнославянского государства хазар. Разумеется, восточные славяне не были свободны от влияний своих соседей, однако их государственно-политическое становление зиждилось,; в первую очередь, на внутреннем общественном и социально-экономическом развитии. Как свидетельствуют письменные и археологические источники, еще до появления варяжских дружин на севере, а также хазарской экспансии на юге, восточные славяне имели структурированную политическую и территориальную организацию. Летописные племена представляли собой крупные союзы со своими центрами власти — «градами», по летописной терминологии.Название «Русь» было широко известно на юге восточнославянского мира задолго до так называемого призвания варягов. Изначально оно закрепилось за полянами, а затем стало названием и всего восточнославянского государства. В предложенном исследовании, как и ранее в книге «Древнеруская народность», слова производные от названия «Русь» поданы в соответствии с летописным написанием с одной буквой «с». Книга изобилует илюстративным материалом.СодержаниеВведение Глава 1. «Откуду есть пошла Руская земля» Глава 2. В поисках загадочного Руского каганата Глава 3- Русь и варяги Глава 4. Русь и Хазария Глава 5. Русь и Византия Глава 6. «Княжения» и «грады» накануне образования Руси Глава 7. От «града» Кия к «городу» Владимира Заключение Именной указатель ..
Четыре норвежских конунга на Руси
Книга Т. Н. Джаксон позволяет читателю познакомиться с совокупностью сведений древнескандинавских источников о пребывании на Руси в конце X – первой половине XI в. четырех норвежских королей (конунгов). Жизнь норвежских конунгов на Руси описывается в сагах предельно лаконично, одной-двумя общими фразами. Совершенно очевиден недостаток конкретной информации, равно как и тенденция авторов саг на преувеличение роли знатного скандинава на Руси. И все же факт присутствия скандинавских правителей на Руси, вопреки молчанию русских источников, очевиден. Основанием для такого утверждения служат скупые по содержанию, но несущие достоверную фактическую информацию стихи скальдов...
