Эта книга - очерк философии истории. Термин «философия истории» изобрел в восемнадцатом веке Вольтер, который понимал под ним всего лишь критическую, или научную, историю, тот способ исторического мышления, когда историк самостоятельно судит о предмете, вместо того чтобы повторять истории, вычитанные из старинных книг. Этим же термином пользовались Гегель и другие авторы в конце восемнадцатого века, но они придали ему другой смысл: у них он означал просто всеобщую, или всемирную, историю. Третье значение данного термина можно найти у некоторых позитивистов девятнадцатого века: для них философия истории означала открытие общих законов, управляющих ходом событий, о которых обязана рассказать история.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наука, М. |
| Рік видання | 1980 |
| Кількість сторінок | 486 |
| Обкладинка | тверд |
-
922грн.
- Артикул: 6730
- Наявність: В наявності
Схожі товари
Бои за историю
Предлагаемая Вашему вниманию книга - сборник статей крупнейшего французского историка Люсьена Февра (1878-1956), объединенных в труде "Бои за историю".Свою главную задачу Февр усматривал в обосновании новых принципов исторического познания. Пафос его творчества - возвращение историческому знанию утраченного им гуманистического содержания, насыщение истории проблематикой, связанной с жизнью современного общества и диктуемой коренными, глубинными его запросами."Бои за историю" Люсьен Февр вел с эрудитской историографией, укрывавшейся от действительности за каталогами с выписками из древних текстов, в которых она была неспособна ощутить живых людей.Сборник демонстрирует "битвы Февра за историю", за новую историческую науку в его понимании - "науку о человеке".В помощь читателю издание сопровождается статьей А. Я. Гуревича, комментариями Д. Э. Харитоновича, а также указателем имен.Одно из самых известных произведений знаменитой школы Анналов...
Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії
Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук...