Книга відомого історика, академіка АН УРСР І. П. Крип’якевича (1886–1967) присвячена історичній ролі Богдана Хмельницького як керівника Визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. Автор широко використав такі унікальні історичні документи, як літописи, щоденникові записи учасників та очевидців описуваних подій, а також польські хроніки, царські грамоти, гетьманські універсали, малодоступні сучасному читачеві історичні дослідження. По-новому оцінюючи історичні факти, І. П. Крип’якевич всебічно висвітлює життя і діяльність Богдана Хмельницького, перебіг та етапи Визвольної війни. На широкому історичному тлі проаналізовані питання організації запорізьких військ – їх численність, військові формування, озброєння, фортифікаційна майстерність, стратегія і тактико ведення бойових операцій.
Для наукових працівників, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Світ, Льв. |
| Рік видання | 1990 |
| Кількість сторінок | 408 |
| Обкладинка | тверд |
-
799грн.
Схожі товари
Україна: Історія (пер)/увелич.
«Історія України» Ореста Субтельного - ґрунтовний підручник з української історії нерадянського штабу, на якому згодом вчилося не одне покоління вітчизняних студентів. підручник став справжньою класикою навчально-історичної літератури, перевидавався десятки разів.Книга професора Йоркського університету в Торонто (Канада) українця за походженням Ореста Субтельного визнана на Заході кращим популярним викладом історії України англійською мовою. Дещо незвична для нашої аудиторії, вона викличе інтерес передусім нетрадиційною концепцією української історії, прагненням автора до наукової об'єктивності, неупередженістю позиції, зваженістю оцінок, а головне — своєю наскрізною ідеєю — ідеєю національного відродження України...
Германская история. В новое и новейшее время
Двухтомный коллективный труд представляет собой первый в советской литературе опыт систематического изложения германской истории в новое и новейшее время. В настоящем труде изложение доведено до наших дней. Ввиду сложности и особой актуальности проблем, связанных с историей немецкого народа в последние десятилетия, новейший период выделен в отдельный том, что позволяет осветить современные процессы и события с относительно большей полнотой.Сравнительно ограниченный объем двухтомника диктовал сжатость изложения. При данном объеме нельзя было одинаково подробно осветить все этапы и события, рассказать обо всех эпизодах, заслуживающих внимания.Задача состояла в раскрытии ведущих тенденций исторического развития страны, в марксистской характеристике тех классовых сил, которые оказывали воздействие на это развитие, в обнаружении динамики экономических процессов, находивших отражение в политической жизни, в области идеологии и культуры. Авторы стремились в то же время показать место того или иного деятеля в истории Германии...
Золотая ветвь. Исследование магии и религии
„Золотая ветвь" известного английского религиоведа и этнолога Джеймса Фрэзера (1854-1941) принадлежит к числу тех фундаментальных исследований, которые составляют непреходящую ценность для многих поколений ученых. Посвятив жизнь изучению фольклористики и истории религии, Дж. Фрэзер собрал огромный фактический материал, позволивший ему с помощью сравнительно-исторического метода показать связь между современными религиями и первобытными верованиями, выявить земные истоки религиозного миропонимания. Первое издание „Золотой ветви" вышло в Лондоне в 1890 году в двух томах, а затем книга переиздавалась в различных вариантах, то в более пространных, то в сокращенных. Труд был переведен на множество языков. На русском языке он впервые был издан в 1928 году (1-4-й выпуски). Однако перевод был сделан с подготовленного женой Дж. Фрэзера авторизованного сокращенного французского издания. Настоящее издание - это первый перевод „Золотой ветви" на русский язык с английского сокращенного издания, подготовленного самим автором (Frazer J. G. The golden Bough. London, 1923). Поскольку в своем труде Дж. Фрэзер широко использует материал, почерпнутый из более ранних источников, относящихся иногда к XVII и XVIII векам, на страницах „Золотой ветви" нередко встречаются архаичные этнографические термины, вышедшие ныне из научного употребления („дикарь", „примитивный человек" и др.), а также географические названия, которых нет на современной карте мира. Кроме того, не следует забывать, что в значительной своей части творчество Дж. Фрэзера приходится на конец XIX века, что наложило свой отпечаток на стиль и лексикон его произведений...