Идея прогресса в значительной степени определила облик западной цивилизации. Человечество развивается, "движется вперед", причем это движение понимается в двух аспектах - как накопление знания и как наращивание материального богатства. Рождение идеи прогресса - результат взаимодействия христианства с античными представлениями. Первоначально она была вариацией на тему линейного представления об истории, свойственного иудео-христианской религиозной традиции. В период с 1750 примерно до 1900 г. происходит отделение идеи прогресса от религиозных корней и "срастание" понятий прогресса и науки.
Этот процесс сопровождался угрожающими явлениями: если первоначально прогресс трактовался как расширение человеческой свободы, то примерно со второй половины XIX в. он все более стал пониматься как расширение "управляемости" - попросту говоря, власти абстрактного государства над человеком и природой. Книга представляет собой классический труд по социальной философии и является одной из наиболее известных и цитируемых работ, написанных в традиции так называемой консервативной школы в американской социологии. Она будет полезна социологам, политологам, общественным деятелям, политикам, студентам и преподавателям гуманитарных дисциплин - всем, кого интересуют духовные и идейные корни современной цивилизации.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | ИРИСЭН, М. |
| Рік видання | 2007 |
| Кількість сторінок | 650 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.676грн.
Схожі товари
Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії
Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук...
Конец истории и последний человек \Neoclassic\Политика
«Конец истории и последний человек» – это одно из самых известных произведений философа и футуролога Фрэнсиса Фукуямы, ставшее международным бестселлером и переведенное на несколько десятков языков. Капиталистическая либеральная демократия, убеждает Фукуяма в своей работе, есть конец истории в привычном нам ее направлении. Современные технологии все более способствуют гомогенизации различных культур, достижения индивидуальные превалируют над коллективными. Результатом становится своеобразная «капиталистическая утопия» – идеальное общество потребления, прекратившее историческое развитие, замкнувшееся внутри себя и, следовательно, поглощенное лишь внутренними проблемами. Какой же станет философия «последних людей»? И не станет ли материальная утопия духовной антиутопией?..
Философия истории
В учебном пособии через призму трех сложившихся в культуре исторических типов рациональности — мифологической, религиозной, классической, неклассической и постнеклассической — дается анализ представлений об истории ее сущности и смысле, формах осуществления и способах постижения, субъекте действия и движущих силах. С позиций постнеклассической рациональности, базирующейся на принципах феноменологии, герменевтики, реализма, рассматриваются и предлагаются решения таких широко дискутируемых вопросов как возможность исторического прогресса, обоснованность перспективы «конца истории», наличие универсальных законов истории, осуществимость идеи единства человечества и другие. Особое внимание уделяется проблеме концептуализации переходных периодов истории, раскрытию их смысла и выяснению места в историческом процессе. Данная книга рекомендуется студентам, аспирантам, преподавателям, а также всем тем, кто интересуется историей философии и проблемами философии истории. ..