Автор на основі історичних документів, літописів, спогадів мандрівників, досліджень сучасних археологів, істориків доводить неперервність розвитку українського етносу, починаючи від VI тисячоліття до нашої ери, Трипільської культури, а потім Зарубиненької, Черняхівської, Київської і т. д.
Для широкого кола читачів.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Олени Теліги, К. |
| Рік видання | 2013 |
| Кількість сторінок | 384 |
| Обкладинка | тверд |
-
629грн.
Схожі товари
Хронология старославянских и древнерусских рукопискных книг 10-11 вв.
В монографии доктора филологических наук, автора нескольких книг по древнерусской письменности анализируются вопросы эволюции графики и орфографии древнеславянских алфавитов — глаголицы и кириллицы, рассматриваются проблемы происхождения старославянских текстов и их влияния на развитие древнерусского книгописания.ОглавлениеВведение — стр. 3Часть I. Генезис и эволюция графико-орфографических систем старославянских рукописных книг X-XI вв.Глава 1. Кирилло-мефодиевская миссия в аспекте создания славянской письменности — стр. 6Глава 2. Эволюция графики и орфографии старославянских глаголических памятников — стр. 21Глава 3. Фонетические основы эволюции графико-орфографических систем глаголицы —стр. 60Глава 4. Эволюция графики и орфографии старославянских кириллических памятников — стр. 75Хронология старославянских рукописных книг — стр. 122Часть II. Графико-орфографические системы древнерусских рукописных книг XI в. в связи с усвоением на Руси старославянского книжного наследияРусь IX-XI вв. во взаимодействии со странами письменной культуры — стр. 127Глава 5. Проблемы генезиса и классификации графико-орфографических систем древнерусских рукописных книг XI в — стр. 140Глава 6. Графико-орфографическая система группы рукописей типа Реймсского Евангелия (до 1050 г.) — стр. 178Глава 7. Графико-орфографическая система группы рукописей типа Остромирова Евангелия 1056-1057гг — стр. 213Глава 8. Графико-орфографическая система группы рукописей типа Изборника Святослава 1073 г — стр. 252Глава 9. Графико-орфографическая система группы рукописей типа Архангельского Евангелия 1092 г — стр. 312Хронология древнерусских рукописных книг X-XI вв — стр. 373Summary — стр. 376Литература — стр. 377Источники — стр. 399Список сокращений — стр. 400Приложение — стр. 401Таблица 1. Начертания букв в Реймсском Евангелии— стр. 404Таблица 2. Начертания букв в Листках Ундольского, Реймсском Евангелии и родственных ему рукописях — стр. 401Таблица 3. Начертания букв в Саввиной книге, Остромировом Евангелии и родственных ему рукописях — стр. 402Таблица 4. Начертания букв в Реймсском Евангелии, Остромировом Евангелии, Изборнике Святослава 1073 года и родственных ему рукописях — стр. 403Ил. 1. Фрагмент Киевских листков – графика угловатой глаголицы — стр. 405Ил. 2. Фрагмент греческого Евангелия начала X в. -минускульное письмо — стр. 406Ил. 3. Фрагмент Зографского Евангелия – графика круглой позднейшей глаголицы — стр. 407Ил. 4 Фрагмент греческого Евангелия начала IX в. -унциальное письмо — стр. 408Ил. 5 Фрагмент листков Ундольского – графика архаической кириллицы — стр. 409Ил. 6. Фрагмент рукописи Саввиной книги -графика древнейшей кириллицы — стр. 410Ил. 7. Фрагмент Супрасльской рукописи позднейшей кириллицы — стр. 411Ил. 8. Таблица преобразований глаголических букв в кириллические — стр. 412Ил. 9. Начертания букв в Остромиро Евангелии — стр. 412Ил. 10. Начертания букв в Изборнике Святослава 1073 и в Изборнике 1076 года — стр. 413ВВЕДЕНИЕИсточником настоящего исследования стали старославянские и древнерусские рукописные книги X-XI вв., а предметом исследования явились графико-орфографические системы, как глаголические, так и кириллические, отраженные в данных рукописях.Актуальность работы заключается в том, что хотя старославянские и древнерусские рукописные книги исследованы всесторонне и не один раз, а многие и опубликованы, системного изучения графики и орфографии всей совокупности древнейшей книжности, созданной как на глаголице, так и на кириллице, до сих пор не предпринималось, преемственные связи между старославянскими и древнерусскими графико-орфографически ми системами также не установлены, а главное, не ясна хронологическая последовательность создания дошедших до нас рукописных книг древнейшей эпохи. Каждая рукописная книга рассмотрена и исследована «сама по себе», зачастую вне культурно-исторического и филологического контекста, без реконструкции которого невозможно понять значение и роль сохранившихся книжных памятников этой эпохи.Новизна этой монографии состоит в следующем:1) В работе доказано, что две славянские азбуки глаголица и кириллица – в первый век своего бытования переживали постоянные структурные изменения,приспосабливавшие эти азбуки к меняющимся языковым условиям их существования.2) Здесь предложена классификация этапов эволюции старославянских графико-орфографических систем глаголицы и кириллицы, развитие которых осуществляется в результате системных изменений в звене графики, обозначающем специфически славянские гласные звуки — редуцированные, носовые, «ять».3) Исследовав таким образом все известные нам старославянские графико-орфографические системы, мы классифицировали славянские рукописные книги X-XI вв. в критериях абсолютной и относительной хронологии, был описан также культурно-исторический контекст их возникновения.4) Для древнерусских рукописных книг XI в. нами были реконструированы их старославянские протографы – глаголические и кириллические.5) На основе анализа графико-орфографических систем древнерусских книжных памятников была предложена их оригинальная графико-орфографическая классификация, которая устанавливает источники поступления на Русь славянских протографов практически всех сохранившихся до сего дня древнейших русских книг и принадлежность древнерусских рукописных книг определенным книгописным школам Киевской Руси XI в.6) Описаны основные принципы формирования древнерусских графико-орфографических систем, создаваемых без опоры на графико-орфографические системы старославянских протографов, и установлены причины появления собственно древнерусской графики и орфографии.7) Предложена абсолютная и относительная хронология появления древнерусских рукописных книг разных графико-орфографических систем во временных рамках от начала древнерусской книжной письменности (X в.) до конца XI в.Теоретическая значимость работы заключается, во первых, во введении нового метода исследования письменного памятника: анализа системы графики и орфографии памятника на основе группы «сцепленных» друг с другом графит-орфографических признаков. Нами установлено, что сцепленными между собой графико-орфографическими признаками являются реализованные в той или иной графико-орфографической системе различные комбинации графем, обозначающих особенные славянские гласные.Другой теоретической новацией исследования является изучение графико-орфографических систем старославянских и древнерусских письменных памятников в комплексе с другими атрибутирующими рукопись признаками: палеографическими, художественными, текстологическими, кодикологическими. Иными словами, введение в научный оборот историко-филологического понятия книгописная школа, в котором заложен методологический принцип комплексного исследования пергаменных рукописных книг. В рамках этого метода нами предложен способ анализа кириллических почерков рукописей XI в. в аспекте устойчивых и неустойчивых начерков графем, что значительно упрощает исследование палеографии памятника. Палеографический анализ глаголических почерков рукописей основывается на традиционном, установленном И. В. Ягичем разграничении глаголицы на угловатые и круглые глаголические почерки.Важным теоретическим принципом, который позволил исследовать механизмы адаптации графико-орфографических систем старославянских протографов в древнерусских текстах, является сформулированный в работе принцип соотнесенности / несоотнесенности графем и орфографических сочетаний с фонетикой древнерусского языка писцов. Благодаря этому принципу описание графико-орфографи ческих систем в древнерусских рукописях сосредоточивается на нескольких позициях графем, обозначающих особенные славянские гласные: этимологических написаниях, коррекции и гиперкоррекции этих графем.Практическое значение исследования состоит в 3-х основных позициях:1) в сфере археографии лингвистическими методами проведена хронологическая и отчасти географическая локализация практически всех старославянских памятников и древнерусских рукописных книг X-XI вв.;2) в сфере истории письменной культуры предложена реконструкция начальных этапов славянской и древнерусской письменности на Руси;3) в сфере палеографии обнаружены формы преобразования глаголических графем в кириллические, что позволяет внести ряд существенных корректив в славянскую палеографию.В числе источников изучено 20 старославянских и 24 древнерусских книг и фрагментов, а также привлекались к исследованию старославянская и древнерусская эпиграфика и абецедарии...
Історія українського козацтва. У 2 тт.
Через сто років після появи ґрунтовних праць з історії української козаччини Михайла Грушевського та Дмитра Яворницького сучасні українські історики на основі новознайдених документів і матеріалів та досягнень новітньої історичної науки створили узагальнений образ українського козацтва.2 томи - 1524 стор. , кольорові вклейки, ілюстрації., суперобкладинки - відмінний подарунок, тим більш, що наклад (тираж) закінчився, і в книгарнях цих книг вже нема.1 томДо першого тому увійшли нариси, які охоплюють генезу та еволюцію козацтва, його цивілізаційну типологію, систему ціннісних орієнтацій та становлення політичної культури. Окрім того, розглянуто питання соціальної, військової, політичної та державотворчої діяльності українського козацтва від найдавніших часів до кінця XVIII століття.Розраховано на науковців, студентів і викладачів вузів, широкий читацький загал.Зміст:Феномен українського козацтва (замість передмови) (В. А. Смолій)Генеза та еволюція українського козацтваПроблема дослідження історичних попередників українського козацтва (О. Б. Головко)Стени України у другій половині XIII – середині XV ст. (Л. В. Войтович)Українське козацтво наприкінці XV – у першій половині XVI ст. (Б. В. Черкас)Джерела формування українського козацтва (В. О. Щербак)Реєстрові козаки на державній службі (В. О. Щербак)Козацьке землеволодіння (В. О. Щербак)Витоки козацького права (В. О. Щербак)Цивілізаційна типологія українського козацтва та його світові аналогиАналоги українського козацтва у західному світі (С. А. Леп’явко)Українське козацтво в колі східноєвропейських християнських козацьких спільнот (В. А. Брехуненко)Українські козаки та їх рицарські аналоги в середньовічній Європі (О. П. Моця)Система ціннісних орієнтацій та політичний світогляд козацтваФормування системи політичних цінностей козацької громади та їх укорінення в суспільну свідомість (В. М. Матях)Орієнтації козацької еліти на політичну систему та суспільно-політичний устрій Української держави (О. К. Струкевич)Самовизначення старшини щодо національних політичних інституцій (О. К. Струкевич)Правові погляди та конституційні ідеї козацької старшини (О. К. Струкевич)Типологія політичної культури (О. К. Струкевич)Державна ідея за козацької добиСтановлення козацького політичного автономізму (В. А. Смолій, В. С. Степанков)Формування української державної ідеї та її особливості (В. А. Смолій, В. С. Степанков)Від ідеї князівства Руського до подолання концепцій поліцентризму Гетьманщини (В. А. Смолій, В. С. Степанков)Згасання державної ідеї (В. А. Смолій, В. С. Степанков)Політична система та інституційна модель Української козацької державиСпецифіка українського козацького державотворення (В. М. Горобець)Генеральна та Старшинська ради (В. М. Горобець)Інститут гетьманства та генеральної старшини (В. М. Горобець)Центральні органи виконавчої та судової влади (В. М. Горобець)Полково-сотенний устрій Гетьманату (В. М. Горобець)Міжнародні відносини та дипломатіяУкраїнське козацтво у міжнародних відносинах XVI – середини XVII ст. (С. А. Леп’явко)Становлення дипломатичної служби Української держави та принципи її функціонування у роки Національної революції (В. А. Смолій, В. С. Степанков)Мета й основні напрями зовнішньої політики уряду Богдана Хмельницького (В. А. Смолій, В. С. Степанков)Особливості зовнішньої політики Гетьманщини (В. А. Смолій, B. C. Степанков)Міжнародні відносини і дипломатія Українського Гетьманату після завершення Національної революції (Т. В. Чухліб)Боротьба українського козацтва за об’єднання Право- та Лівобережної УкраїниПолітичні та військові спроби об’єднання козацької України (від Ю. Хмельницького до П. Дорошенка) (Т. В. Чухліб)Об’єднавчі ініціативи козацтва Лівобережної України (Т. В. Чухліб)Прагнення козацтва Правобережної України до возз’єднання в єдиній державі (Т. В. Чухліб)Крах об’єднавчих намірів українського козацтва (Т. В. Чухліб)Військова організація та воєнне мистецтво українського козацтваКозацьке військо до середини XVII ст. (Б. В. Черкас)Воєнна справа українського козацтва періоду Хмельниччини (О. Г. Сокирко)Козацьке військо періоду «Руїни» 60–70-х рр. XVII ст. (О. Г. Сокирко)Козацьке військо у війнах останньої чверті XVII ст. (О. Г. Сокирко)Українське козацьке військо в період Північної війни 1700–1721 рр. та організаційних реформ 30–60-х рр. XVIII ст. (О. Г. Сокирко)Запорозькі СічіГенеза та шляхи розвитку запорозького козацтва (А. О. Гурбик, В. О. Щербак) 532 Томаківська Січ (А. О. Гурбик)Базавлуцька та Микитинська Січі (В. О. Щербак)Запорозька Січ у другій половині XVII – на початку XVIII ст. (В. В. Станіславський)Військо Запорозьке Низове під кримською протекцією (В. І. Мільчев)Повернення Війська Запорозького Низового під царський скіпетр (В. І. Мільчев)Запорожці поза межами Запорозьких Вольностей (В. І. Мільчев)Козацтво Слобідської УкраїниГенеза та еволюція слобідського козацтва (В. Л. Маслійчук)Військово-політична діяльність та соціально-політична структура слобідських полків у другій половині XVII ст. (В. Л. Маслійчук)Політика російського уряду щодо слобідського козацтва у XVIII ст. (В. Л. Маслійчук)Список скороченьСписок літературиІменний покажчик (А. В. Блануца)2 томУ другому томі розглянуто етнонаціональні аспекти феномена українського козацтва, козацьке право і судочинство, його православні та геральдичні традиції, специфіку козацького історіописання, сприйняття українського козацтва у західноєвропейському світі. Спеціальні нариси присвячено еволюції козацького стану після ліквідації козацької держави та поглинення України іноетнічними імперськими структурами, відродженню козацтва в сучасній Українській державі.Зміст:Етнічні та етнокультурні аспекти феномена українського козацтваРання козацька етнокультура (В. Г. Балушок)Особливості козацьких звичаїв та обрядів (В. Г. Балушок)Трансформації в етнічному житті української спільноти, пов’язані з козацтвом (В. Г. Балушок)Від етнічного самоусвідомлення до захисту національних інтересів (О. К. Струкевич)Православна традиція Війська Запорозького (О. С. Кузьмук)Стосунки Війська Запорозького Низового з Києво-Межигірським монастиремСамарський Пустинно-Миколаївський монастир. Січове архімандритствоКиєво-Софійський кафедральний монастир і управління Церквою на території Війська Запорозького НизовогоКиївське чернецтво на ЗапорожжіЗапорозькі паломники до київських святиньКозацьке право і судочинствоЗвичаєво-правова культура запорозького козацтва (А. О. Гурбик)Нормативно-правове регулювання козацького станового права (О. В. Кресін)Еволюція козацького судоустрою (О. В. Кресін)Геральдичні традиції українського козацтва (О. А. Однороженко)Державна геральдикаРодова геральдикаЗемельна геральдикаМіська геральдикаУкраїнське козацтво та західноєвропейський світ (Д. С. Наливайко)Зародження на Заході інтересу до України як історичної реальностіРецепція Заходу на козацько-турецько-татарські війни останньої третини XVI – першої половини XVII ст.Західна рефлексія щодо участі козаків у боротьбі з католицькою та польсько-шляхетською експансієюКозацьке історіописання (А. М. Бовгиря)Українська історія у візії Романа Ракушки-Романовського (Самовидця) та Самійла Величка«Літопис Грабянки» та питання реконструкції «достовірного рукопису»Регіональне історіописання Лівобережної УкраїниТема автономії Гетьманщини у творах Семена Дівовича та Петра СимоновськогоРукописні історичні збірникиКозацтво в системах Російської і Турецької імперій (О. А. Бачинська)Спроби адаптації козацької верстви до реалій 70–90-х рр. XVIII ст.Задунайське козацтвоКозацький стан та одиночні козацькі формування у першій половині XIX ст.Зміни в козацькому середовищі в другій половині XIX ст.Козацьке військо на Кубані (А. М. Авраменко, Б. Є. Фролов, В. К. Чумаченко)Утворення Чорноморського козацького війська і його переселення на КубаньДержавна служба кубанського козацтваКубанське козацтво в Російській імперіїКозаки за радянської влади. Відродження козацтва в новій Росії«Вільне козацтво» в Українській революції 1917–1921 рр. (В. Ф. Верстюк)«Вільне козацтво» як вияв революційної творчості мас«Вільне козацтво» і Центральна Рада«Вільне козацтво» в умовах загострення соціально-політичної кризи революції та українсько-більшовицької війниУвічнення пам’яті про козацьку добу в УРСР. Сучасне українське козацтвоПроблеми збереження історії козацтва в пам’ятках культури України (О. О. Демиденко)Громадські ініціативи щодо відродження козацтва в сучасній Україні (В. В. Задунайський, Т. В. Чухліб)Участь сучасного козацтва у політичному житті. Державна підтримка козацького руху (Т. В. Чухліб)Козакознавчі студії в українській історіографії (В. М. Матях)Зародження наукових підходів до вивчення історії українського козацтва у вітчизняній історіографії кінця XVIII – першої половини XIX ст.Виділення козакознавства у спеціалізовану тематичну галузь історичних знань у другій половині XIX – перших десятиліттях XX ст.Дослідження історії українського козацтва в 20–80-х рр. XX ст.Козакознавча проблематика в сучасній українській історіографіїПисемні джерела з історії українського козацтва (Ю. Л. Мицик)ВступДокументальні джерела. Розпорядча документаціяМатеріали поточного діловодстваДжерела статистичного характеруЗаконодавчі акти, матеріали судово-адміністративних установМатеріали станово-представницьких органівМатеріали дипломатичного характеруЕпістолярні джерелаНаративні джерела. Літературно-публіцистичні твориСписок скороченьСписок літературиІменний покажчик..
Варяги и Русь
Варяги и Русь" известного отечественного историка Степана Александровича Гедеонова - одна из главных книг-исследований о варяжско-русском вопросе, непревзойденная по количеству привлеченных источников и широте охвата материала . Появление этой работы в 1876 г. стало событием в русской исторической науке, она получила восторженные отзывы как единомышленников ученого, так и его оппонентов-норманистов (отказавшихся от многих своих положений после их критики Гедеоновым), при этом явив образец научной объективности, зрелости и взвешенности. Несомненно ее значение для понимания истоков русской государственности . Книга не утратила актуальности и до сего дня является одним из основных пособий для всех любителей русской истории.Книга переиздается, дополненная главами из неизданной 3-й частиВ `Приложениях` , как развитие темы, публикуются исследования современного специалиста по славянской истории профессора А.Г. Кузьмина.Приводится обширная библиография проблемы. Издание снабжено справочным и научным аппаратом...