Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.
Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.
Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.
Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.
Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.
Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наш формат, К. |
| Рік видання | 2017 |
| Кількість сторінок | 352 |
| Обкладинка | тверд |
-
614грн.
Схожі товари
Куда движется история? Метаморфозы идей и людей в свете христианской традиции
Писатель и литературовед, доктор филологических наук Б.Н.Тарасов широко известен по книгам `Паскаль` (1979, 1982), и `Чаадаев` (1986, 1 990), изданных в серии `ЖЗЛ`. Большой интерес вызвали также его сборники статей `В мире человека` (1986), `Непрочитанный Чаадаев, неуслышанный Достоевский` (1999) и др. В новой работе рассматриваются `вечные` проблемы философии, искусства, цивилизации, исходя из `невидимой` взаимосвязи между психологией и историей, между качеством душевно-духовного состояния людей и действительным содержанием `прогресса`. Писателей и мыслителей, оказавшихся вовлеченными в своеобразный диалог, при всех их принципиальных мировоззренческих различиях, объединяет открыто заявленная или органически воспринятая христианская традиция, которая дает онтологически выверенный иерархический ключ для `внутреннего` понимания `внешних` процессов жизни. Это позволяет яснее видеть, на какие (темные или светлые) начала человеческой души опираются всевозможные социально-политические или культурно-эстетические явления их эпохи и, соответственно, точнее постигать направление отдельных этапов истории. Куда движется история? Вперед-вниз - к апокалиптическому финалу, или вперед-вверх - к преображению внутреннего мира своих `субъектов`...
Наследие Чингисхана \Антология мысли
Николай Сергеевич Трубецкой (1890—1938) — выдающийся русский ученый-языковед, историк, основатель теории евразийства, которая оказала существенное влияние на развитие общественной мысли России и русского зарубежья. В данный сборник вошли хрестоматийные тексты евразийской социологической, политической и культурологической доктрины, которая помогает осознать истинную роль России на пересечении путей и идеологий.Один из трудов, вошедших в книгу - "Наследие Чингисхана" - стал эпохой в новом осмыслении событий русской истории. Это был взгляд на отечественную историю не с Запада, а с Востока. Самого Чингисхана Трубецкой называет прежде всего великим организатором, а уж только затем великим завоевателем. "Чингисхану удалось выполнить историческую задачу, поставленную самой природой Евразии,- задачу государственного объединения всей этой части света. Он выполнил эту задачу так, как только и можно было ее выполнить - объединив под своей властью степь, а через степь и всю остальную Евразию"..
Формы истории: очерки политической антропологии
Сборник работ Клода Лефорта представляет его философскую систему, в известной степени основанную на идеях марксизма и с пророческой тенденциозностью профетирующую неизбежность коммунизма...