Учебник состоит из глав, посвященных палеографии (науке о рукописях), геральдике (науке о гербах), сфрагистике (науке о печатях), хронологии (науке о системе счета времени), метрологии (науке об измерении расстояний, веса, объема), генеалогии (науке о происхождении родов и фамилий) и др. Эти науки объединены понятием "вспомогательные исторические дисциплины", поскольку без них невозможно изучение и понимание прошлого.
В книге раскрываются особенности методических приемов каждой из дисциплин, специфика предмета. Главное - помочь студенту всесторонне изучить исторический источник, дать максимальную информацию о его происхождении.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | ВЛАДОС, М. |
| Рік видання | 2003 |
| Кількість сторінок | 368 |
| Обкладинка | тверд |
-
684грн.
Схожі товари
Пассионарность: Приключения одной идеи
Настоящая книга посвящена теории пассионарности --- важнейшей части наследия Л.Н.Гумилева, оказавшей большое воздействие на российскую культуру и социально-философскую мысль последних десятилетий. В книге дается обзор предшествовавших теории Гумилева западных и российских философских, психологических и социологических учений, бывших источниками пассионарной теории либо содержащих сходные идеи. Впервые представлен подробный рассказ о всех важнейших попытках обосновать, развить либо реформировать теорию пассионарности, сделанных в последние 30 лет. Анализируются важнейшие теоретические проблемы пассионарной теории, дается обзор того, как она влияла на российскую культуру в последнее время.Книга адресована культурологам, философам, социологам и представителям других гуманитарных дисциплин, а также широкому кругу заинтересованных читателей...
Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії
Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук...
Германская история. В новое и новейшее время
Двухтомный коллективный труд представляет собой первый в советской литературе опыт систематического изложения германской истории в новое и новейшее время. В настоящем труде изложение доведено до наших дней. Ввиду сложности и особой актуальности проблем, связанных с историей немецкого народа в последние десятилетия, новейший период выделен в отдельный том, что позволяет осветить современные процессы и события с относительно большей полнотой.Сравнительно ограниченный объем двухтомника диктовал сжатость изложения. При данном объеме нельзя было одинаково подробно осветить все этапы и события, рассказать обо всех эпизодах, заслуживающих внимания.Задача состояла в раскрытии ведущих тенденций исторического развития страны, в марксистской характеристике тех классовых сил, которые оказывали воздействие на это развитие, в обнаружении динамики экономических процессов, находивших отражение в политической жизни, в области идеологии и культуры. Авторы стремились в то же время показать место того или иного деятеля в истории Германии...