Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.
Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.
Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).
Від автора:
Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Критика, К. |
| Рік видання | 2015 |
| Кількість сторінок | 432 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.823грн.
Схожі товари
Україна-Русь. Кн.3-я. Українська звитяга
У пропонованій книзі (останній із трилогії) автор акцентує увагу читачів на наших славних перемогах, яких в українській історії було чимало. На сторінках видання проступають незатерті часом постаті легендарних звитяжців, котрі ще за життя посіли чільне місце в пантеоні талановитих воєначальників-полководців як України, так і світу. Дослідження буде корисне для тих, хто цікавиться правдивим, несфальшованим описом подій минувшини..
Антропологический код древнерусской культуры.(Studia historica).
На основе философско-антропологического подхода автор предлагает свою типологию и периодизацию древнерусской культуры, позволяющие проанализировать историко-культурный процесс через смену антропологических кодов: телесный код в языческие времена; доминирование «души» в решении проблемы человека в период принятия и утверждения христианства; признание познающего разума как сущности человеческой натуры в переходный период от Средневековья к Новому времени.ОГЛАВЛЕНИЕВведение ....................................................................................................... 7Глава IФилософско антропологическое осмысление культуры ........... 311. Антропологизация теории культуры ................................................ 312. Философско антропологический подход к феноменукультуры .............................................................................................. 403. Философско антропологическая типологияи периодизация культуры .................................................................. 48Глава IIТелесный код языческой культуры .............................................. 621. Представления о телесности мира ................................................... 672. Телесный код человека ..................................................................... 903. Основные принципы культуры периода «Тела» ............................. 107Глава IIIПринятие христианства: переходный период ............................. 1291. Мир как Творение ............................................................................. 1292. Человек как Душа .............................................................................. 1433. Формирование «душеполезной» культуры ...................................... 1664. Личностный тип культуры XI—XIII вв. .......................................... 186Глава IVРасцвет культуры «Души» ............................................................. 2041. Особенности развития Руси во второйполовине XIII—XV вв. ........................................................................ 2042. Гармония «внутреннего» и «внешнего» человека .......................... 2163. Апогей средневековой культуры ...................................................... 239Глава VКризис культуры «Души» в XVI в. ............................................... 2681. Формирование культуры внеличностного типа ............................. 2682. Торжество «чина» в культуре ............................................................ 2903. Замкнутость и статичность культурной системы ........................... 315Глава VIПереход от культуры «Души» к культуре «Разума» .................... 3331. Новое решение проблемы человека ................................................. 3332. От старины к новизне ....................................................................... 3613. Динамичность и открытость культуры ............................................ 387Заключение ................................................................................................... 410Литература .................................................................................................. 420Указатель имен .......................................................................................... 451..
Реликвии в Византии и Древней Руси: письменные источники
Настоящее издание представляет собой первую в мировой науке антологию письменных источников о восточнохристианских реликвиях и является продолжением книги "Восточнохристианские реликвии" (ред.-сост. А. М.Лидов. М, 2003), а также частью большой научно-культурной программы, осуществляемой с 1999 г. Центром восточнохристианской культуры. Антология включает в себя как специально подготовленные для данного издания переводы с греческого, латинского, староиспанского и сирийского языков, так и оригинальные древнерусские тесты. Некоторые переводы были сделаны с рукописей по еще не опубликованным первоисточникам. Книга состоит из восьми разделов, в которых рассматриваются свидетельства о реликвиях в византийской агиографии, проповедях, гимнографии и чинопоследованиях.Отдельные главы посвящены реликвиям Константинополя и главной святыне христианства - Гробу Господню в Иерусалиме. Особый раздел образуют предания о нерукотворных иконах в Византии. Последнюю наиболее объемную главу книги составляют систематизированные данные о реликвиях в русских летописях. Каждый раздел открывает предисловие составителя, все публикуемые тексты снабжены введением и научными комментариями.Книга предназначена исследователям Византии и Древней Руси, а также всем интересующимся духовным наследием православия и историей средневековой культуры...