Американский историк Дэвид Хоффманн не согласен с историками, которые рассматривают СССР как аномалию исторического развития. Книга представляет историю советского государства в контексте идей и практик, свойственных многим государствам периода модерна.
Исследование показывает, что нельзя относить все аспекты советского вмешательства в жизнь общества на счет идеологии социализма.
Социалистическая идеология основывалась на идее трансформации общества, которая была общей для государств ХХ века.
Преступления советского режима не становятся менее ужасными в результате такой «нормализации», однако особенности советского государства выделяются более четко.
Дэвид Хоффманн — профессор Университета штата Огайо (Ohio State University) в США.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2018 |
| Кількість сторінок | 424 |
| Обкладинка | твердый |
-
2.564грн.
Схожі товари
Війна у натовпі.
Ця книга дихає гарячим повітрям подій на зламі епох — розпаду Радянського Союзу, народження незалежних держав і конфліктів, що розгоралися внаслідок краху могутньої і хворої імперії. Без пафосу і прикрас розповідають автори книги про свою участь у боях та заворушеннях у Придністров'ї, Абхазії, Чечні, Бєларусі та інших гарячих точках новітньої історії. За жанром це — репортаж з елементами нарису, історичних екскурсів, філософских спостережень. Текст — жорсткий, часом — жорстокий. Та хіба може бути лагідною ще не охолола вулканічна лава? Можна погоджуватись чи не погоджуватись з авторами та їхніми поглядами і підходами. Але не можна не прагнути дізнатися, як воно було насправді. Бо ж інакше ми приречені на нове коло брехні і фарисейства, цензури зовнішньої і внутрішньої...
Українізація Россії. Політичне ошуканство українців російською більшовицькою владою в 1923-1932 роках
Використовуючи велику кількість невідомих архівних документів, різних ухвал органів більшовицької влади РСФРР і УСРР у 20-х—30-х роках, автор простежує процес дозволеного комуністичною партією на певний період відродження української духовності на етнічних землях нашого народу і там, де він освоїв величезні простори незайманих територій...
Социальное общение и демократия
Что значат для демократии добровольные общественные объединения? Этот вопрос стал предметом оживленных дискуссий после краха государственного социализма и постепенного отказа от западной модели государства всеобщего благосостояния, — дискуссий, сфокусированных вокруг понятия «гражданское общество». Ответ может дать обращение к прошлому, а именно — к «золотому веку» общественных объединений между Просвещением и Первой мировой войной. Политические теоретики от Алексиса де Токвиля до Макса Вебера, равно как и не столь известные практики от Бостона до Санкт-Петербурга, полагали, что общество без добровольных объединений неминуемо скатится к деспотизму. В центре данного исследования — социальная практика в разных странах и регионах (Россия, немецкие государства, включая Австро-Венгрию, Франция, Британская империя, США), которая нередко возникала под влиянием общих идей, но политические последствия могла иметь противоположные.СодержаниеПРЕДИСЛОВИЕI. ВВЕДЕНИЕ: ТЕМА ТОКВИЛЯII. ХРОНОЛОГИЧЕСКОЕ И СИСТЕМАТИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ1. Общество социального общения — от Бостона до Санкт-Петербурга (1750–1789)2. Интимность и эксклюзивность (1820-е — 1848–1849)3. Школа нации, школа демократии? (1860–1870-е)4. Интересы, развлечения, кризисы (1890-е — 1914)5. Эпилог: ассоциации в эпоху крайностейIII. ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ИССЛЕДОВАНИЙIV. КОММЕНТИРОВАННАЯ БИБЛИОГРАФИЯУКАЗАТЕЛИУКАЗАТЕЛЬ ИМЕНУКАЗАТЕЛЬ ГЕОГРАФИЧЕСКИХ НАЗВАНИЙПРЕДМЕТНЫЙ УКАЗАТЕЛЬ..