Монографію знаного історика, соціолога та філософа, професора Вільнюського університету Зенонаса Норкуса присвячено віднедавна жваво обговорюваній проблемі імперськости Литовської держави. В центрі авторової уваги – питання: чим було Велике князівство Литовське – імперією чи федерацією? Чи давні литовці прийшли на землі Русі як завойовники, а чи як визволителі? Якщо Литва була імперією, то якою саме і чиєю? Коли вона стала імперією? У що і коли перетворилася? Яким є історичне ВКЛ?
Давню Литовську державу, посталу внаслідок зашвидкого розвитку «поквапливого імперіялізму», потрактовано як патримоніяльну імперію, що прагнула підкорити всі землі давньої Русі: перспектива Вільна як другого Києва певний час була поважною історичною альтернативою фактично зреалізованому імперському проєкту Москви як третього Рима. І хоч ВКЛ не зуміло вберегти міжнародну систему Східної Европи від краху в другій половині XV століття, але попри це стало колискою аж трьох модерних народів, відігравши в історії реґіону роль, сумірну з тією, яка у Західній Европі випала Франкській імперії.
Методологічно новаторська, провокативна і ревізіоністична щодо усталених стереотипів книжка професора Норкуса є першою системною спробою поставити історію давньої Литви у ширший проблемний і подієвий світовий контекст, використовуючи для ґрунтовного переосмислення буцімто відомих фактів і обставин концептуальний інструментарій сучасних теорій порівняльно-історичної соціології, імперіології та міжнародних відносин.
Зміст
Вступ.
1. Translatio imperii та історія Литви
1.1. Нарис історії ідеї Translatio imperii.
1.2. Питання імперської державности ВКЛ в історіографії
2. Імперія та імперіалізм: методологічні стратегії
2.1. Про суперечки навколо понять і способи їх розв'язання.
2.2. Кліометрія імперій.
2.3. Імперія та міжполітійна система: погляд теорії міжнародних відносин.
2.4. Імперії з погляду державного права та порівняльної політології.
2.5. Означення і типологія імперії.
2.6. Кліодинаміка імперій .
3. ВКЛ як імперія
3.1. Давні литовці - імперіалісти та визволителі .
3.2. Прагнення й досягнення гегемонії ВКЛ.
3.3. Чиєю імперією було ВКЛ?.
3.4. Метрополія та периферії ВКЛ.
3.5. Що заважає визнати ВКЛ імперією? .
3.6. ВКЛ як імперія з епітетами .
3.7. Про дати народження та смерти Литовської імперії.
3.8. Литовський імперіялізм і народження давньої Литовської держави.
3.9. Нездійснена місія Литовської імперії.
Узагальнювальний епілог .
Бібліографія.
Список ілюстрацій.
Покажчик імен .
Список мап
Литва та її сусіди у 1-й третині XIII ст. .
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1265 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1375 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1450 р.
Велике князівство Литовське та його сусіди близько 1550 р.
Удільні князівства у складі Великого князівства Литовського у 1370-ті - 1380-ті роки.
Адміністративно-територіальний устрій Великого князівства Литовського близько 1550 р.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Критика, К. |
| Рік видання | 2016 |
| Кількість сторінок | 440 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.369грн.
Схожі товари
Очерк истории литовско-русского государства до люблинской унии включительно
На исходе второго тысячелетия могучая русская культура переживает не лучшие времена. Натиск так называемой массовой культуры явственно просматривается по многим направлениям нашей духовной жизни. Не избежала этой участи историческая наука, о чем с горечью говорили и говорят наши крупные ученые, призывая к сплочению представителей подлинной науки и культуры против разъедающей духовность общества ржавчины. Русский историк, академик Матвей Кузьмич Любавский, чей труд предлагается читателям, также коснулся этой темы. В ходе первой мировой войны в своем обращении "О значении переживаемого момента" он говорил: "Еще горше материальных потерь - потери нравственные, которые может понести наша нация в случае торжества тевтонов, - упадок духа, утрата самоуважения, веры в себя. Эти потери равны национальной смерти, параличу творческих сил нации, гибели национального русского гения, так много вносившего в сокровищницу истинной, общечеловеческой культуры"...
Антропологический код древнерусской культуры.(Studia historica).
На основе философско-антропологического подхода автор предлагает свою типологию и периодизацию древнерусской культуры, позволяющие проанализировать историко-культурный процесс через смену антропологических кодов: телесный код в языческие времена; доминирование «души» в решении проблемы человека в период принятия и утверждения христианства; признание познающего разума как сущности человеческой натуры в переходный период от Средневековья к Новому времени.ОГЛАВЛЕНИЕВведение ....................................................................................................... 7Глава IФилософско антропологическое осмысление культуры ........... 311. Антропологизация теории культуры ................................................ 312. Философско антропологический подход к феноменукультуры .............................................................................................. 403. Философско антропологическая типологияи периодизация культуры .................................................................. 48Глава IIТелесный код языческой культуры .............................................. 621. Представления о телесности мира ................................................... 672. Телесный код человека ..................................................................... 903. Основные принципы культуры периода «Тела» ............................. 107Глава IIIПринятие христианства: переходный период ............................. 1291. Мир как Творение ............................................................................. 1292. Человек как Душа .............................................................................. 1433. Формирование «душеполезной» культуры ...................................... 1664. Личностный тип культуры XI—XIII вв. .......................................... 186Глава IVРасцвет культуры «Души» ............................................................. 2041. Особенности развития Руси во второйполовине XIII—XV вв. ........................................................................ 2042. Гармония «внутреннего» и «внешнего» человека .......................... 2163. Апогей средневековой культуры ...................................................... 239Глава VКризис культуры «Души» в XVI в. ............................................... 2681. Формирование культуры внеличностного типа ............................. 2682. Торжество «чина» в культуре ............................................................ 2903. Замкнутость и статичность культурной системы ........................... 315Глава VIПереход от культуры «Души» к культуре «Разума» .................... 3331. Новое решение проблемы человека ................................................. 3332. От старины к новизне ....................................................................... 3613. Динамичность и открытость культуры ............................................ 387Заключение ................................................................................................... 410Литература .................................................................................................. 420Указатель имен .......................................................................................... 451..
Симеоновская летопись. ПСРЛ Т. XVIII
Репринтное воспроизведение издания 1913 г. Отличается наличием нового предисловия...