Тими ж, хто для сучасних слов'ян у мовному відношенні є найближчими, кого з ними найвиразніше єднає лінгвістичне, за виразом поета, «чуття єдиної родини», є балти — литовці та латиші.
Найближчі мовні родичі слов'ян (до речі, так у першому варіанті називалася пропонована праця) виявляють свою близькість до останніх не лише в слові, а й багато в чому з того всесвіту, який воно позначає. Тим-то у книжці поряд з мовними порушуються також питання історії, культури, літератури, етнографії та фольклору.
При цьому йдеться і про спільні, успадковані з прадавніх часів надбання балтів і слов'ян, і про пізніші риси, що виникли внаслідок їхніх взаємин.
Пропонована праця складається з тематично об'єднаних серій нарисів, внутрішні зв'язки між якими виражаються в системі послідовно підпорядкованих (нумерація) параграфів. Наприкінці книжки подаються примітки — посторінкові (до кожної частини окремо; це ж стосується ілюстрацій на обкладинці й титульних сторінках) і загальні (про літературні та ілюстративні джерела).
Там само вміщено й лексичний покажчик. Переклади віршованих уривків з балтійських і слов'янських мов, а також епіграфи та прикінцеві строфи належать авторові.
У роботі над книжкою взяв участь член-кореспондент АН СРСР О. М. Трубачов (Москва), який уважно прочитав рукопис і висловив авторові — письмово й усно — ряд цінних зауважень і побажань. Доктори філологічних наук Й. О. Дзендзелівський (Ужгород) і А. Сабаляускас (Вільнюс) чинно сприяли поліпшенню виконання авторського задуму. Незмінний помічник автора в його наукових пошуках доцент С. Крягжде (Вільнюс) надав великої допомоги під час збирання необхідних матеріалів.
Зміст.
Від автора.
Вступні уваги.
Назви народів та імена жителів країн Балтії (між Ризькою затокою та Гданською бухтою).
Найменування земель і жителів Янтарного краю.
Балтійські імена в історії та культурі слов'ян.
Літературні силуети.
Польський співець Литви.
Балтійські сюжети Кобзаревого шляху.
Леся Українка в Друскінінкай.
Білоруські поети про Вільнюс.
Три шевченківські сторінки народного поета Литви.
З мозаїки мов і діалектів.
Архаїка і новітність балтійського слова.
Балто-слов'янські варіації.
Пруссько-литовські зв'язки української мови.
Ескізи до етнографії.
Шлюб і сім'я.
Ткацтво і одяг.
Тваринництво.
На теми народної творчості та поетики.
З пісень, легенд, казок і прислів'їв.
Музичний фольклор.
Поетика.
Перша книга, рукопис, фільм (замість післямови).
Примітки.
Показчик слів, словосполучень, імен та назв.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наукова думка, К. |
| Рік видання | 1979 |
| Кількість сторінок | 183 |
| Обкладинка | м'яка |
-
800грн.
Схожі товари
Праславяне
Книга посвящена рассмотрению одной из основных проблем в изучении древнего славянства — проблеме происхождения славянских народов. Автор дает общее представление о славянской истории с древнейших времен до появления ранних государств и цивилизации. Основой для данной работы являлись конкретные данные, полученные к настоящему времени лингвистикой и археологией, а также имеющиеся письменные источники. Издание предназначено для историков, этнологов, фольклористов и представителей других гуманитарных специальностей. ..
Славянские древности \Нидерле Л.
Любор Нидерле (1865—1944) — знаменитый чешский археолог, этнограф и историк-славист, член Чешской Академии наук.Он окончил философский факультет Пражского университета, стал основателем и первым директором Археологического института в Праге (1919—24). Сначала занимался первобытной и античной, а затем славянской археологией. В 1893 г. вышла его книга «Человечество в доисторические времена», где изложена археология всей Европы от палеолита до средневековья включительно.В 1902—34 гг. он опубликовал многотомный труд «Славянские древности», отличающийся научной точностью и объективностью (настоящее издание представляет собой сжатое изложение этого многотомного издания). В нём собрано всё, что тогда было известно о славянах IX—XII вв., и показана яркая и самобытная славянская культура. Опираясь на археологические данные и сопоставляя их с общеисторическими, филологическими и этнографическими материалами, Нидерле установил культурную общность славян в средние века.Крайним скептиком Любор Нидерле был в вопросах славянского этногенеза: он считал, что ничего достоверного о древнейших славянах неизвестно, что лишь средневековые славянские материалы поддаются научному определению.В 1931 г. вышла его работа «Руководство по славянской археологии», в которой подведены итоги его чисто археологических исследований.Рассчитана на специалистов-славяноведов, студентов высших учебных заведений и широкие круги советских читателей.Работа выдающегося чешского археолога-славяноведа конца XIX - начала XX века Любора Нидерле - "Славянские древности" - это "классика жанра". Это единственная в своем роде подлинная энциклопедия истории и культypы древних славян. Уже на протяжении века на этот капитальный тpyд ссылаются в своих работах все исследователи в этой области, без него невозможно обойтись при изучении жизни древних славян.Теперь российскомy читателю вновь доступен и сам первоисточник. Данное издание представляет собой сделанное автором сжатое изложение многотомного издания "Славянских древностей".Множество иллюстраций, картыОсновные главы:Пpаславянское единство: его пpоисхождение и pазвитие.Пpоисхождение славянПрародина славян.Пеpвые истоpические известия о славянах и наименования последних.Искусство, письмо и другие знания.Религия вера и культ.О характере и культуре славян...