Тими ж, хто для сучасних слов'ян у мовному відношенні є найближчими, кого з ними найвиразніше єднає лінгвістичне, за виразом поета, «чуття єдиної родини», є балти — литовці та латиші.
Найближчі мовні родичі слов'ян (до речі, так у першому варіанті називалася пропонована праця) виявляють свою близькість до останніх не лише в слові, а й багато в чому з того всесвіту, який воно позначає. Тим-то у книжці поряд з мовними порушуються також питання історії, культури, літератури, етнографії та фольклору.
При цьому йдеться і про спільні, успадковані з прадавніх часів надбання балтів і слов'ян, і про пізніші риси, що виникли внаслідок їхніх взаємин.
Пропонована праця складається з тематично об'єднаних серій нарисів, внутрішні зв'язки між якими виражаються в системі послідовно підпорядкованих (нумерація) параграфів. Наприкінці книжки подаються примітки — посторінкові (до кожної частини окремо; це ж стосується ілюстрацій на обкладинці й титульних сторінках) і загальні (про літературні та ілюстративні джерела).
Там само вміщено й лексичний покажчик. Переклади віршованих уривків з балтійських і слов'янських мов, а також епіграфи та прикінцеві строфи належать авторові.
У роботі над книжкою взяв участь член-кореспондент АН СРСР О. М. Трубачов (Москва), який уважно прочитав рукопис і висловив авторові — письмово й усно — ряд цінних зауважень і побажань. Доктори філологічних наук Й. О. Дзендзелівський (Ужгород) і А. Сабаляускас (Вільнюс) чинно сприяли поліпшенню виконання авторського задуму. Незмінний помічник автора в його наукових пошуках доцент С. Крягжде (Вільнюс) надав великої допомоги під час збирання необхідних матеріалів.
Зміст.
Від автора.
Вступні уваги.
Назви народів та імена жителів країн Балтії (між Ризькою затокою та Гданською бухтою).
Найменування земель і жителів Янтарного краю.
Балтійські імена в історії та культурі слов'ян.
Літературні силуети.
Польський співець Литви.
Балтійські сюжети Кобзаревого шляху.
Леся Українка в Друскінінкай.
Білоруські поети про Вільнюс.
Три шевченківські сторінки народного поета Литви.
З мозаїки мов і діалектів.
Архаїка і новітність балтійського слова.
Балто-слов'янські варіації.
Пруссько-литовські зв'язки української мови.
Ескізи до етнографії.
Шлюб і сім'я.
Ткацтво і одяг.
Тваринництво.
На теми народної творчості та поетики.
З пісень, легенд, казок і прислів'їв.
Музичний фольклор.
Поетика.
Перша книга, рукопис, фільм (замість післямови).
Примітки.
Показчик слів, словосполучень, імен та назв.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наукова думка, К. |
| Рік видання | 1979 |
| Кількість сторінок | 183 |
| Обкладинка | м'яка |
-
800грн.
Схожі товари
Славянская географическая терминология: Семасиологические этюды. Серия "Из лингвистического наследия Н.И.Толстого"
Интерес к славянской географической терминологии возник давно, почти одновременно с первыми опытами установления и осмысления родственных связей различных славянских "наречий". Настоящая книга является одним из результатов Полесской лингвистической экспедиции (1962--1965). Материал для сравнения привлекался по принципу общности полесских и других славянских лексем или тождественности семантических сдвигов, наблюдаемых уже на примере иных лексем. Особое внимание в книге уделено диалектной лексике.Второе издание дополнено рядом близких по тематике статей, написанных Н.И.Толстым позднее и опубликованных в разных сборниках.Материал настоящей книги может послужить источником для топонимических исследований и решения различных этимологических проблем, а также должен привлечь внимание географов и работников краеведческих музеев.ПредисловиеВведениеГЛАВА ПЕРВАЯ. ГОРА -- ЛЕС Бор Поросль Дуброва Гай Лес Полонь, болонь -- полонина Край, берег 'Верх' - 'низ'ГЛАВА ВТОРАЯ. БЕЗЛЕСНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- ЛЕС Гало Луг -- лука Остров Круг -- кряж Груд -- гряда Веретье Ляда -- лядинаГЛАВА ТРЕТЬЯ. БОЛОТО Болото Багно Олес Волока Мох Твань, пелька, топило Плав, трясина Дрегва Нетра, нетеча, мерва Грузля, движ, здмух, кожух и др. Морочна, руда, бель и др. Смуга, струга, погоня Выжар, погарь, бон, прорва и др. Плесо Окно, озероГЛАВА ЧЕТВЕРТАЯ. ОМУТ. ЯМА. ЛУЖА Вир Омут, загроба, крутень Каверть, сажалка, копанка Криница, кадолб, макотер и др. Яма Краткие выводыПриложение Сокращения названий языков Сокращения названий источников Сокращения названий населенных пунктов Полесья Краткий указательДОПОЛНЕНИЯ КО ВТОРОМУ ИЗДАНИЮ Об одном балтизме в восточнославянских диалектах -- пелька Этюды по семантике славянских географических терминов (дрезга, рудина, раменье) О славянских названиях деревьев: сосна, хвоя, бор Из наблюдений над способом номинации в гидронимии ("Семантический регистр" в апеллятивной и гидронимической лексике) Десна -- dextra?..
Народные представления славян
Человек широчайшей эрудиции, Александр Николаевич Веселовский вошел в историю культуры как ученый, чьи труды в известной мере предвосхитили структурную антропологию середины XX столетия. Одним из первых он начал изучать мифологические и фольклорные сюжеты, которые позднее назовут архитепическими.По замечанию П.Струве, в Веселовском мы обрели самого образованного в мире филолога XIX в. Как ни удивительно, ныне работы Веселовского практически "выпали из обихода". Без преувеличения можно сказать, что замечательный ученый стал "фигурой умолчания": о нем вроде бы помнят, на его работы ссылаются, но самих работ не найти. И настоящее издание - попытка "вернуть" Веселовского в контекст современной русской культуры.С о д е р ж а н и е.Св.Георгий в легенде, песне и обряде. Алатырь в местных преданиях Палестины и легенды о Граале. О дереве из повестей града Иерусалима и стихе о Голубиной книге. Новые данные к истории соломоновских сказаний. Духовные сюжеты в литературе и народной поэзии румын. Праведный Михаил из Потуки. Западные легенды о древе креста и слово Григория о трех крестных древах. Дуалистические поверья о мироздании. Судьба-Доля в народных представлениях славян. Легенды об Ироде и Иродиаде и их народные отражения. Сравнительная мифология и ее метод. Краткая библиография к сочинениям А. Веселовского, вошедшим в данное издание...
Славянские древности. От Геродота до падения Гуннской и Римской держав (456 до н.э.-469-476 н.э.)
В настоящее издание вошло основополагающее сочинение выдающегося чешского историка-слависта Павла Йозефа Шафарика (1795-1861) «Славянские древности», заложившее основу для дальнейшего развития славяноведения и оказавшее огромное влияние на развитие данной области знания. Используя богатейший материал античных и средневековых (западных и восточных) источников, Шафарик тщательно исследует окружение, в котором жили славяне, их быт, верования, приводит огромное количество сведений по исторической географии, этническому составу племен, населявших в те далекие времена Восточную Европу. В книге содержится также много материала по истории славянства, интерес к богатому наследию которого также пробудился у исследователей XIX столетия не без влияния выдающегося труда Шафарика.Книга может быть полезна широкому кругу читателей, но в особенности историкам, антропологам, религиоведам...