Чем порождается дух предпринимательства, являющийся движущей силой современного капитализма? В одинаковой ли степени наделены им разные народы? Как религия влияет на экономику? Ответы на эти вопросы, ставшие вновь актуальными для России в конце XХ века, даёт в своей книге «Буржуа» знаменитый немецкий социолог Вернер Зомбарт. Книга печатается по русскому изданию 1924 года.
В монографии «Буржуа» автор приходит к выводу о выдающейся роли евреев в развитии современного капитализма, признаёт их родоначальниками таких спекулятивно-финансовых механизмов управления экономикой, как ценные бумаги, банки и биржи. Роли евреев в развитии экономики он посвятил специальную работу «Евреи и хозяйственная жизнь», которая в составе данного сборника переиздается впервые с 1912 года.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Айрис-Пресс, М. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 624 |
| Обкладинка | тверд |
-
4.709грн.
Схожі товари
5 лет среди евреев и мидовцев
От издателя `Я замечаю, что любые воспоминания о чем-то всегда оказываются воспоминаниями о самом себе. А вспоминать себя, да еще связно, толково, без выпячивания собственной `удивительной личности` — практически невозможно. И тут дело вовсе не в скромности или, наоборот, нескромности автора, а в том, что он волей-неволей обязательно становится неким судьей, высшей инстанцией, которая начинает давать оценки людям, событиям, поступкам. Все равно мир (тот, прошлый, давешний) становится искаженным, так или иначе выдуманным. И в этом искаженном выдуманном мире бродит тоже не шибко реальный `вспоминатель`...
Экономика для любознательных. О чем размышляют нобелевские лауреаты.
Альфред Маршалл, основатель современной экономической науки, однажды написал, что экономика занимается "исследованием нормальной жизнедеятельности человеческого общества". В "Экономике для любознательных" 12 нобелевских лауреатов показывают, что "нормальная жизнедеятельность" включает в себя множество видов деятельности, и приглашают читателя получше узнать некоторые из них с помощью базовых принципов экономики.Нобелевские лауреаты, в числе которых Пол Кругман, Эрик Маскин, Финн Кюдланд и Верной Смит, обсуждают самые животрепещущие вопросы нашего общества - из числа тех, что важны в любой фазе делового цикла.Среди обсуждаемых вопросов то, как экономические инструменты могут использоваться для восстановления стран после военных конфликтов; пенсионное обеспечение для стран со стареющим населением; устойчивое использование природных ресурсов и те меры, которые государство должно предпринимать для стимулирования экономики...
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...