Английский материализм XVIII в. — яркое и значительное явление в западноевропейской философии нового времени.
В лице своих выдающихся представителей Джона Толанда, Антони Коллинза, Давида Гартли, Джозефа Пристли он сыграл важную роль в развитии философской мысли в Англии, оказал большое влияние на развитие философии в других странах.
Джон Толанд (англ. John Toland; 30 ноября 1670, Арда, Северная Ирландия — 11 марта 1722, Уондсуэрт, Лондон, Великобритания) — ирландский философ. Основные идеи Толанда, оказавшие влияние на развитие английского и французского материализма XVIII в., связаны с доказательством единства материи и движения, признанием движения существенным свойством материи. Обосновывая мысль о всеобщей активности материи, мыслитель рисует впечатляющую картину беспрерывного движения «мировой материи», извечного круговорота природы, постоянного созидания и разрушения, возникновения и уничтожения явлений и предметов внешнего мира.
Джон Антони Коллинз (англ. John-Anthony Collins; 1676—1729, Лондон) — последователь и друг Локка, философ материалист и деист. Стал известен после сочинения «Рассуждения о свободомыслии» (англ. «A discourse on freethinking») (1713; фр. перев. 1714), в котором защищал свободу мысли: в первой части доказываются права и необходимость свободного мышления вообще, во второй — неограниченность права свободной мысли в религиозной области; третья часть посвящена полемике с иными авторами. Приводил аргументы против бессмертия души и существования свободы воли у человека.
Дэвид Гартли (Хартли) (англ. David Hartley, 1705, Армли, Йоркшир, Англия — 1757, Бат, Англия) — английский мыслитель, один из основоположников психологической теории, которая известна как ассоцианизм. Основной труд Гартли — «Размышления о человеке, его строении, его долге и упованиях» (англ. Observations on man, his frame, his duty and expectations). В нем развивается учение о вибрациях в нервной системе, а также представление об ассоциации идей как универсальном механизме психической жизни. Вторая часть труда посвящена рассмотрению богословских проблем.
Джозеф Пристли (англ. Joseph Priestley; 13 марта 1733 — 6 февраля 1804) — британский священник-диссентер, естествоиспытатель, философ, общественный деятель. Вошел в историю, прежде всего, как выдающийся химик, открывший кислород. В философии он был сторонником материализма, хотя и полагал, что законы материального мира созданы божественным разумом (деизм). Политически он был одним из ранних представителей современной либеральной теории. Еще в 1768 году в своем «Очерке об основных принципах государственного управления и о природе политической, гражданской и религиозной свободы» (Essay on the First Principles of Government) он был одним из первых, кто разделял политические права и гражданские права и свободы, ратуя за расширение последних.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Мысль, М. |
| Рік видання | 1967 |
| Кількість сторінок | 3тт |
| Обкладинка | тверд |
-
3.767грн.
Схожі товари
Любовь в зеркалах философии, науки и литературы.
Это уже четвертая книга автора, посвященная обсуждению природы любви, эроса и сексуальности. В живой, доступной форме Вадим Розин рассказывает о спорах философов и ученых о любви, а также излагает представления о любви и сексе, бытовавшие в разных культурах. Историко-культурологический взгляд дополняется рассмотрением проблем любви в современной культуре и семье. Автор предлагает читателю новую, "креативную" концепцию любви, которая должна прийти на смену романтической. Книга будет интересна и полезна не только студентам, но и всем читателям, которым не чужды эти прекрасные стремления...
Воля к власти \Антолог.Мысли\Рождение трагедии+Эссе Хомо+Филос.в трагич.эпоху+О пользе и вреде истории+Штраус+Вагнер
Быть великим — значит давать направление" - эта цитата Ницше как нельзя лучше характеризует его творчество. Фридрих Ницше, пожалуй, один из самых известных мыслителей XIX века. Его самобытная и афористическая философия до сих пор будоражит умы научно-философского сообщества и просвещенных людей. В сборник известной философской серии "Золотая библиотека мудрости" вошли следующие произведения великого философа: "Антихрист", "Ecce Homo", "Воля к власти" и "Рождение трагедии, или Эллинизм и пессимизм"..
Метафізика тілесності
Книга присвячена одній з провідних тем сучасного західного філософського дискурсу – проблемі тілесності. На основі аналізу генези та теоретичної еволюції західної метафізики обґрунтовується концептуальна роль ідей тілесності в її конституванні. Виділяються основні етапи становлення сучасного дискурсу про тілесність, які відображають критичне осмислення, заперечення й зняття метафізичного принципу десоматизації людини та її буття. У книзі досліджуються різні змісти ідеї тілесності в низці соціальних феноменів. Соціальність розглядається у чотирьох головних вимірах: відношення людини до граничних засад буття, власне суспільство, особистісний розвиток, людство перед викликом сучасності.Викладений матеріал має дискусійний характер і спонукає до подальшого дослідження проблеми.У книзі широко використовується історико-філософський матеріал, західні джерела, зокрема феміністична література.ПередмоваТіло як сюжет західної метафізики (замість вступу)Антропологічний поворот у європейській філософіїМетафізична відмова від тіла у філософії Нового часуСпростування принципу десоматизації у філософії Нового часуРозхитування засад філософії самосвідомості та бунт проти раціональності у філософських пошуках ХІХ – початку ХХ ст.Екскурс. Тіло – хвороба – смерть (до К’єркегорової аналітики екзистенціалу відчаю)Метафізичне визнання та обґрунтування тілесності у філософських дослідженнях першої половини ХХ ст.Концепт тіла у філософських дослідженнях другої половини ХХ ст.Соціокультурні експлікації тілесностіСоматичні проекції культурних та соціальних формЕкскурс. Тілесність в обширі архаїчної культуриЛюдське тіло в складі релігійного досвідуЕкскурс. Феміністична критика БібліїСуспільний устрій і антропологічний тип. Тоталітарна вимога зречення свого тіла та її подоланняЕкскурс. Російський дискурс навколо сексуальності та постросійське тоталітарне тілоСамоідентифікація особистості: головні антропологічні подіїЕкскурс. Репресивність культури та флеш-імідж дитиниТри сучасних виклики тілесності: екологічна криза, віртуальні реальності, фемінізмЕкскурс. Постлюдські тіла: трансформація культурних стереотипівПіслямоваПриміткиЛітература..