У навчальному посібнику розкривається специфіка соціоеволюційного розвитку цивілізацій афро-азійського постсередньовіччя в умовах східно-західної дихотомії світового історичного процесу.
Цілісно розглядаються питання етнополітичної і суспільно-господарської еволюції та духовного розвитку східних народів, історія яких подається в нерозривній єдності з історією природи. Значну увагу приділено ролі видатних особистостей в передколоніальній історії афро-азійського регіону.
Для студентів вищих навчальних закладів.
Зміст
Далекий Схід
Імперія Цин
Імперія Цин після завершення епохи середньовіччя * Маньчжуро-китайська імперія за часів Юнчжен-Цяньлун. Завершення формування територіальних меж Цинської держави * Активізація таємних товариств. Народне повстання 1796–1804 рр. * Імперія Цин за умов боротьби проти відкриття країни * Перша Опіумна війна * Повстання тайпінів * Друга Опіумна війна * Розгром Тайпін Тяньґо та інших антицинських народних повстань * Імперія Цин за часів політики самопосилення * Франко-китайська війна 1884–1885 рр. * Японо-китайська війна 1894–1895 рр. Крах політики самопосилення * Поділ імперії Цин на сфери впливу як різновид напівколоніального поневолення Китаю
Японія
Японія після завершення епохи середньовіччя * Реформи шьоґуна Токуґава Йошімуне * Розклад класичної соціально-економічної системи східного типу. Реформи Мацудайра Саданобу * Боротьба за збереження режиму самоізоляції * Відкриття Японії. Ансейські договори * Реставрація Мейджі * Японія за епохи системних буржуазних реформ * Прийняття Конституції 1889 р.
Корея
Держава Чосон після завершення епохи середньовіччя * Корея за умов боротьби придворних клік. Реформи Йонджо * Чосон під владою андонських Кімів * Правління тевонгуна Лі Хаина. Боротьба за збереження режиму самоізоляції * Канхваський договір та його наслідки
В’єтнам
В’єтнам після завершення епохи середньовіччя * Князівство Данґнґоай * Князівство Данґчонґ * Повстання тайшонів * Держава В’єтнам * Держава Дайнам * Колоніальне поневолення В’єтнаму Францією
Південна і Південно-Східна Азія
Індія
Індія після завершення епохи середньовіччя * Розпад Імперії Великих Моголів * Англо-французьке суперництво і початок колоніального поневолення Індії * Завоювання Індії англійською Ост-Індською компанією. Розбудова та вдосконалення системи колоніальної експлуатації * Народно-визвольне повстання сипаїв 1857–1859 рр. * Ліквідація англійської Ост-Індської компанії. Завершення процесу колоніального поневолення Індії британською короною
М’янма
Бірма після завершення епохи середньовіччя * Криза і крах Авської держави Таунґу * Відновлення суверенної бірманської державності. Вигнання європейців * Держава Конбаун в епоху імперської експансії * Бірма у війнах з англійською Ост-Індською компанією * Реформи Міндона * Колоніальне поневолення Бірми Великобританією
Таїланд
Сіам після завершення епохи середньовіччя * Сіам за часів золотого віку * Бірманська навала й відновлення сіамської державності. Правління Пья Таксіна * Сіам після воцаріння династії Чакрі * Відкриття Сіаму. Сіам в епоху системних реформ
Камбоджа
Камбоджа після завершення епохи середньовіччя * Боротьба за централізацію. Камбоджа за умов в’єтнамо-сіамського подвійного старшинства * Реформи Анґ Дуонґа * Колоніальне поневолення Камбоджі Францією
Близький і Середній Схід
Османська імперія
Османська імперія після завершення епохи середньовіччя * Криза воєнно-експансіоністського режиму * Криза територіальної цілісності Османської імперії * Реформи Селіма III * Оттоманська Порта за умов загострення балканського питання * Реформи Махмуда II * Танзимат * Кримська війна та її наслідки * Конституційний рух. Конституція 1876 р. * Російсько-турецька війна 1877–1878 рр. та її наслідки
Іран
Іран після завершення епохи середньовіччя * Держава Надір-шаха * Встановлення Каджарської династії * Іран за умов посилення англо-франко-російського колоніального суперництва * Бабідські повстання * Реформи Еміра Низама * Англо-іранська війна 1856–1857 рр. та її наслідки. Перетворення Ірану на англо-російську напівколонію
Середня Азія і Казахстан
Казахстан за часів постсередньовіччя * Середня Азія після завершення епохи середньовіччя * Бухарський емірат * Хівинське ханство * Кокандське ханство * Колоніальне поневолення Середньої Азії Російською імперією
Афганістан
Афганістан після завершення епохи середньовіччя * Держава дурані * Афганістан у період правління Дост-Мухаммеда * Реформи Шер Алі-хана * Друга англо-афганська війна та її наслідки
Тропічно-Екваторіальна та Південна Африка
Ефіопія
Ефіопія після завершення епохи середньовіччя * Регентство Ментаваб * Боротьба за возз’єднання * Реформи Теодроса II. Англо-ефіопська війна та її наслідки * Ефіопія в боротьбі проти колоніальної експансії Італійського королівства
Чорна Африка
Судан після завершення епохи середньовіччя * Мусульманські держави Західного Судану на етапі постсередньовіччя * Мусульманські держави Центрального і Східного Судану на етапі постсередньовіччя * Колоніальне поневолення Чорної Африки європейцями
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Либідь, К. |
| Рік видання | 2007 |
| Кількість сторінок | 560 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.027грн.
Схожі товари
Философия Просвещения. /Книга света
В первые два десятилетия ХХ в. существовало две группы последователей И.Канта - так называемая фрайбургская (баденская) и марбургская школа неокантианства. Первая - В.Виндельбанд, Г.Риккерт - знаменита трудами по истории философии, методологическими работами о гуманитарных и естественных науках. Вторая (Г. Коген, П. Наторп) сосредоточилась в основном на логической и теоретико-познавательной проблематике. (В силу некоторых особенностей российской культуры работы первой из школ получили в России большую известность.)Эрнст Кассирер занимает среди неокантианцев ХХ в. особое положение. Его тема - философия языка и, шире, природа символического как такового ("Философия символических форм"). Поскольку тайны языка занимали современную философию больше, чем теория познания, потихоньку отходившая в вотчину философии науки, то и Кассирер читается сегодня с большим интересом, чем, например, тяжеловесные и простоватые построения Риккерта.Однако эта книга посвящена второй важной проблеме, занимавшей Кассирера, а именно - философии Просвещения, осмыслению мировоззренческого и научного поворота, произошедшего в XVIII в. В разработке этой темы Кассирер опять-таки оказался одним из первых в ХХ в.; его работы до сих пор считаются классикой.Книга дает, в соответствии с замыслом автора, общий очерк основных проблем, поставленных философией эпохи Просвещения, показывает своеобразную глубину философской мысли, сыгравшей столь важную роль в развитии последующих философских систем, прежде всего Канта. Автор рассматривает формы мышления, свойственные эпохе Просвещения, роль познания природы, психологию и учение о познании, значимость и содержание религиозной идеи. Особые главы посвящены отношению Просвещения к миру истории («Завоевание исторического мира»), праву и государству, обществу. Существенное внимание уделено основным проблемам эстетики. Книга отмечена печатью своеобразия авторского подхода к философской мысли эпохи ПросвещенияСодержаниеПредисловие 7I. Форма мышления в эпоху Просвещения 16ІІ. Природа и ее познание в философии Просвещения 53III. Психология и теория познания 112IV. Идея религии 1551. Догма первородного греха и проблема теодицеи 1582. Идея толерантности и обоснование «естественной религии» 1823. Религия и история 203V. Завоевание исторического мира 220VI. Право, государство и общество 2591. Идея права и принцип неотчуждаемых прав 2592. Идея договора и метод социальных наук 278VII. Основные проблемы эстетики 3031. «Эпоха критики» 3032. Эстетика классицизма и проблема объективности прекрасного 3073. Проблема вкуса и поворот к субъективизму 3264. Эстетика интуиции и проблема гения 3425. Рассудок и воображение. Готшед и швейцарские критики 3606. Обоснование систематической эстетики. Баумгартен 367Указатель имен. Составитель Е.Н.Балашова 394..
Центральная Азия. Источники, история, культура
В сборник вошли материалы научной конференции, посвященной 80-летию выдающихся российских ученых, археологов и историков Е.А. Давидович и Б.А. Литвинского. В конференции приняли участие и представили доклады, вошедшие в книгу, ученые из ведущих научных центров России, а также археологи и востоковеды Узбекистана, Таджикистана, Великобритании, США, Франции, Германии, Италии.СодержаниеВместо введения [Т.К. Мкртычев]. — 3М.Б. Мейтарчиян. Центральная Азия. Источники, история, культура. Международная конференция, посвященная 80-летию Е.А. Давидович и Б.А. Литвинского. Москва, 2003. — 7Библиография печатных работ Елены А. Давидович. — 20Библиография печатных работ Б.А. Литвинского. — 33П. Бернар. Тахт-и Сангин: подведение итогов. — 70Е.В. Абдуллаев. Мани и платоники. — 73В.П. Андросов. Проблемы перевода и истолкования в отечественной буддологии и индологии. — 81Е.В. Антонова. Об останках животных в памятниках Бактрийско-маргианского археологического комплекса (БМАК). — 105И.А. Аржанцева, О.Н. Иневакина. Еще раз о росписях Афрасиаба: новые открытия, которым четверть века. — 118Н.С. Байтматова. Заметки к сводчатой архитектуре Средней Азии (IV-III тыс. до н.э. — VIII в. н.э.). — 145А.С. Балахванцев. Старая Ниса: хронология и интерпретация. — 172С.Я. Берзина. Стеклянный медальон из Самарканда. — 191John Boardman. The Oxus Treasure Scabbard in London: A Closer Look. — 205С.Б. Болелов. К вопросу о южных и юго-западных связях Хорезма во второй половине I тысячелетия до н.э. по археологическим данным (древнехорезмийский археологический комплекс). — 215М.А. Бубнова, М.С. Шемаханская. Металл Памира. — 235Н.М. Виноградова. Поселение Кангурттут — земледельческий памятник эпохи поздней бронзы в Юго-Западном Таджикистане. — 242П.Г. Гайдуков, А.А. Молчанов. Новые находки куфических монет в Ильменском Поозерье. — 266З.С. Галиева, О.И. Иневаткина. Исторический ландшафт Самаркандского Согда (на примере долины Дурменсая). — 275М.А. Дандамаев. Камбиз — царь Вавилона. — 292Devin DeWeese. The Yasavī Order and the Uzbeks in the Early 16th Century: The Story of Shaykh Jamāl Ad-Dīn and Muḥammad Shïbānī Khān. — 297T.A. Денисова. О некоторых приёмах исследования малайских арабографических хроник. — 311Г.И. Джапаридзе. По поводу одного сообщения «’Аджа’иб ад-дунйа» (Айюбидское посольство в Грузии). — 332В.А. Завьялов. Подражания и инновации в кушано-сасанидской керамике. — 340Pierfrancesco Callieri. The Sakas in Afghanistan: Evidence from the Glyptics. — 359Г.А. Кошеленко, В.А. Гаибов. Александр Македонский побеждает при Иссе. — 365Е.Е. Кузьмина. К вопросу о современном состоянии проблемы происхождения индоиранцев. — 383Голиб Курбанов. Золотые монеты (ашрафи) Шейбанидов конца XVI в. в коллекции Университета Тюбингена (Германия). — 412Г.М. Курпалидис. Сочинение Мухаммада ибн Ахмада ал-Кураши «Ма’лим ал-курба фи ах̣кāм ал-хисба» («Верные указатели относительно заповедей по [устройству] дела мухтасиба») как важнейший источник по практической деятельности мухтасиба второй половины XIII — первой четверти XIV в. — 419И.Л. Кызласов. Особенности тюркской рунологии (см. файл на academia.edu). — 427Л.Р. Кызласов. Тюркско-иранское культурное и языковое взаимодействие в его историческом освещении. — 450Jeffrey D. Lerner. Greek Ceramic Period IV of Aï Khanoum. — 464Giro Lo Muzio. On a Buddhist Subject in the Paintings of Kara Tepe (Old Termez). — 477Т.К. Мкртычев, Дж.Я. Ильясов. Терракотовые плакетки из Тохаристана (см. файл на academia.edu). — 497Aleksandr Naymark. Isma‘il Samani and the People of Varakhsha; or, Why the Bukhar Khuda Palace did not Become a Mosque. — 524Е.Е. Неразик. Древние города Хорезма и пути их развития (IV в. до н.э. — IV в. н.э.). — 543В.Н. Пилипко. Заметки о ранних Аршакидах. — 562М.Н. Погребова, Д.С. Раевский. Звериный стиль скифской эпохи как lingua franca евразийских степей. — 578Н.В. Полосьмак, Л.П. Кундо. Пазырыкцы в поисках красного цвета. — 589И.В. Пьянков. Социальный строй древнеземледельческих народов Средней Азии (опыт исторической реконструкции). — 600В.А. Ранов, А.Г. Амосова. Некоторые итоги исследования нижнепалеолитической стоянки Кратау. — 621Э.В. Ртвеладзе. Буддийские памятники Кампыр-тепа (к вопросу о времени проникновения буддизма в Северную Бактрию). — 640Н.И. Сериков. Необычный путеводитель по Ирану (В.В. Бартольд и его читатели). — 652Н.М. Смирнова. О ранних подражаниях монетам Евкратида. — 664B.C. Соловьёв. Н.А. Маев — первый русский исследователь Восточной Бухары. — 681Domenico Faccenna. Un particolare tipo di cotta, a scaglie semicircolari rivolte in alto (a scaglie inverse), nei rilievi gandharici. — 692Henri-Paul Francfort. Note on the “Acrobat and Bull” Motive in Central Asia. — 711Richard N. Frye. Archaeology and Numismatics in Recovering the Past. — 717Frank L. Holt. The Problem of Poseidon in Baktria. — 721Л.А. Чвырь. Шаманство и ислам у уйгуров Синьцзяна. — 727М.С. Шемаханская. Этапы производства металлов на территории Бактрии-Тохаристана — от бронзы к полиметаллическим сплавам с цинком. — 748Г.В. Шишкина. Сооружение у стен Исбискета. — 755Л.Т. Яблонский. Археолого-антропологическая гипотеза к проблеме формирования культур сакского типа. — 776 Список сокращений. — 792..
Кочевники и внешний мир
Это уже 4-е издание монографии заслуженного профессора антропологии Университета Висконсин в Мэдисоне (США), посвященной феномену номадизма, который, по мнению ее автора, заключается не только в его уникальности, специализированности, но и в его широкой распространенности практически во всех частях света, за исключением Австралии и (лишь отчасти) Америки, в его роли связующего звена между различными обществами и культурами и в его не только хозяйственной, но и социальной и исторической специфичности. Показывается неразрывная и необходимая связь кочевников с внешним миром, т.е. с оседлыми обществами с иными системами хозяйства. Проводится сравнительный анализ евразийского типа номадизма и номадизма других регионов. Особое место в исследовании занимают материалы по кочевникам евразийских степей, полупустынь и пустынь, так как с ними автор знаком лучше всего - ему доводилось бывать в этнографических и археологических экспедициях в Центральной Азии, Калмыкии и на Северном Кавказе.4-е издание, дополненное статьями автораСОДЕРЖАНИЕ:Благодарности и уведомленияКОЧЕВНИКИ И ВНЕШНИЙ МИРПредисловие к четвертому, российскому изданиюВведение. Феномен номадизма: мифы и проблемыГлава I. Номадизм как особый вид производящейэкономикиГлава II. Происхождение кочевого скотоводстваГлава III. Социальные предпосылкивзаимоотношений номадов с внешним миромГлава IV. Способы адаптации номадов к внешнемумируГлава V. Кочевники и государственностьПослесловие к четвертому, российскому изданию.Кочевники в истории оседлого мираСокращенияБиблиографияСТАТЬИ:-Кочевники евразийских степей в историческойретроспективе-Кочевники и города в евразийском степном регионеи прилегающих странах:исторический обзор-Мухаммед и Чингисхан в сравнении: рольрелигиозного фактора в создании мировых империй-Распространение мировых религий всредневековых обществах кочевниковевразийских степей-Современное скотоводство в Центральной Азии-Скотоводы в век глобализации..