Имя князя Рюрика уводит нас далеко в прошлое - в эпоху возникновения Древнерусского государства, основанного, согласно легенде, в IX веке тремя братьями-варягами. С тех пор "варяжский" или "норманнский" вопрос не перестает волновать ученых, вызывая ожесточенные споры. Почему летописные известия о Рюрике так кратки и противоречивы? Кем был родоначальник великокняжеской династии - датчанином, шведом, славянином или просто мифом, придуманным средневековыми книжниками? Как Рюрик и его преемники сумели создать из множества разобщенных племен огромную державу с центром в Новгороде, а затем в Киеве? На эти вопросы отвечает историк Евгений Пчелов в первой биографии Рюрика в серии "ЖЗЛ". Сравнивая данные русских, византийских, западноевропейских и восточных источников, автор детально исследует не только жизнь своего героя, но и легенду о нем, отголоски которой донеслись до наших дней.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Молодая Гвардия, М. |
| Рік видання | 2010 |
| Кількість сторінок | 316 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.369грн.
Схожі товари
Летопись по Воскресенскому списку 2тт \ПСРЛ т.7+8
В VII–VIII томах новой серии Полного собрания русских летописей переиздается Воскресенская летопись – один из важнейших памятников русского летописания XVI века. Издание предваряется предисловием Б. М. Клосса, в котором рассказывается о новых списках Воскресенской летописи и истории ее изучения последних лет...
Походження слов'янських націй
Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).Від автора: Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого...
Четыре норвежских конунга на Руси
Книга Т. Н. Джаксон позволяет читателю познакомиться с совокупностью сведений древнескандинавских источников о пребывании на Руси в конце X – первой половине XI в. четырех норвежских королей (конунгов). Жизнь норвежских конунгов на Руси описывается в сагах предельно лаконично, одной-двумя общими фразами. Совершенно очевиден недостаток конкретной информации, равно как и тенденция авторов саг на преувеличение роли знатного скандинава на Руси. И все же факт присутствия скандинавских правителей на Руси, вопреки молчанию русских источников, очевиден. Основанием для такого утверждения служат скупые по содержанию, но несущие достоверную фактическую информацию стихи скальдов...