Писатель-классик, писатель-загадка, на пике своей карьеры объявивший об уходе из литературы и поселившийся в глухой американской провинции вдали от мирских соблазнов. Он ушел от нас совсем недавно – в 2010 году…
Единственный роман Сэлинджера – "Над пропастью во ржи" – стал переломной вехой в истории мировой литературы. Название книги и имя главного героя Холдена Колфилда сделались кодовыми для многих поколений молодых бунтарей от битников и хиппи до представителей современных радикальных молодежных движений.
Роман представлен в блестящем переводе Риты Райт-Ковалевой, ставшем классикой переводческого искусства.
"Девять рассказов" американского писателя Джерома Дэвида Сэлинджера - мировой бестселлер в категории "короткой прозы". Это книга, повлиявшая на развитие мировой литературы так же, как лучшие сборники рассказов Эрнеста Хемингуэя или Франца Кафки, проникнутая духом дзэна так же, как учение самого Будды…
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Эксмо, М. |
| Рік видання | 2014 |
| Кількість сторінок | 2тт |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
Американские просветители. ФН.2тт. Избранные произведения в 2 тт.
Первый том включает важнейшие произведении прославленного ученого, выдающегося моралиста Б. Франклина («Рассуждение о свободе и необходимости, удовольствии и страдании», «Путь к изобилию», автобиография и др.), героя освободительной войны Итэна Аллена («Разум - единственный оракул человека» - первый в Америке антирелигиозный трактат), видного ученого К. Колдена, развивавшего учение Ньютона («Принципы действия материи» и «Введение в изучение философии»), и основоположника американской психотерапии, борца против идеализма Б. Раша («Влияние физических причин на моральную способность» и «Лекции о животной жизни»). Издание снабжено примечаниями и именным и предметным указателями.Второй том включает важнейшие произведения выдающегося государственного деятеля и мыслителя Т. Джефферсона («Общий обзор прав Британской Америки», «декларация представителей Соединенных Штатов Америки, собравшихся на общий конгресс», «Заметки о штате Вирджиния» и др.), передового общественного деятеля, революционера Т. Пейна («Век разума») и видного ученого Т. Купера («Обзор метафизических и физиологических аргументов в защиту материализма», «О духовенстве», «Об ассоциации идей»)...
Американская империя. С 1492 года до наших дней
Говард Зинн - левый интеллектуал еврейского происхождения, наряду с Ноамом Хомским и Сьюзен Зонтаг был одним из наиболее последовательных критиков внешней политики США. Известный американский политолог и писатель, доктор исторических наук, преподавал в университетах Бостона, Парижа и Болоньи. Его книга, неоднократно переиздававшаяся как в Америке так и по другую сторону Атлантики, содержит во многом отличный от традиционной для американской исторической науки взгляд на важнейшие события истории США с колониальных времен до начала XXI в.Она насыщена необычно яркими и интересными фактами, позволяющими читателю лучше понять сущность Америки.Этот труд безусловно привлечет внимание не только профессиональных историков, социологов и политологов, но и всех, кто интересуется историей Соединенных Штатов...
Про демократію в Америці
Книжка французького державного діяча, історика та літератора Алексіса де Токвіля (1805 — 1859) — один з найвидатніших творів, написаних європейськими мандрівцями про Америку. Це суміш дорожніх нотаток, дослідження, документа й публіцистики. Токвіль всебічно аналізує об’єктивні умови існування, державно-політичний лад та духовне життя США, що обертаються на очах його покоління з «околиці цивілізації», з напівлеґендарного Нового Світу на реальний чинник європейської та світової політики.Працю видатного французького соціолога Алексіса де Токвіля «Про демократію в Америці» принципово замовчували в колишньому СРСР. Великий француз, досліджуючи американську дійсність 30-х років минулого століття, передбачив, що в майбутньому США стануть економічно могутньою, демократичною супердержавою, тимчасом як славетні на той час імперії Старого Світу поступово занепадатимуть, і дивовижно точно визначив причини цього.Перекладено за виданням: Alexis de Tocqueville. De la démocratie en Amérique. — Paris, Gallimard, 1961.ЗМІСТАндре Жарден. Передмова. . . . . . . . . . . . . 7Передмова автора до Дванадцятого французького видання . . . . . . . . . . 21ТОМ ПЕРШИЙВступ . . . . . . . . . . . . . . . 23Частина першаРозділ I. Зовнішні обриси Північної Америки . . . . . . . . . . . . . . . 33Розділ II. Походження англоамериканців та як воно позначилося на їхньому майбутньому . . . . . . . . 39Причини деяких особливостей англо-американських законів та звичаїв . . . . . . . . . . . . . . . 51Розділ III. Суспільний лад англоамериканців . . . . . . . . . . . . . . . 53Основна особливість суспільного ладу англоамериканців — це суто демократичне начало . . . . . . . . . . . . . . . 53Вплив англо-америкаиського суспільного ладу на політичне життя країни . . . . . . . . . . . . . . . 58Розділ IV. Про принцип народовладдя в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 60Розділ V. Потреба вивчити те, що відбувається в окремих штатах, перш ніж перейти до опису управління всім Союзом . . . . . . . . . . . . . . . 63Система громад в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 63Обсяги громади . . . . . . . . . . . . . . . 65Громадська влада в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 65Життя громади . . . . . . . . . . . . . . . 67Громадський дух у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 68Про округ у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 70Про управління в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 71Роздуми про управління Сполученими Штатами . . . . . . . . . . . . . . . 78Про штат . . . . . . . . . . . . . . . 81Законодавча влада штату . . . . . . . . . . . . . . . 82Про виконавчу владу штату . . . . . . . . . . . . . . . 83Політичні наслідки децентралізації виконавчої влади в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 83Розділ VI. Судова влада в Сполучених Штатах та її вплив на політичний устрій суспільства . . . . . . . 93Інші права, надані американським суддям . . . . . . . . . . . . . . . 97Розділ VII. Про політичну юстицію в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 99Розділ VIII. Про федеральну конституцію (2) . . . . . . . . . . . . . . . 104Історія федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 104Загальні риси федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 105Прерогативи федерального уряду . . . . . . . . . . . . . . . 107Федеральна влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Законодавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Інші відмінності між сенатом та палатою представників . . . . . . . . . . . . . . . 110Виконавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 110У чому становите президента Сполучених Штатів відрізняється від становища конституційного монарха у Франції . . . . . . 112Випадкові обставини, здатні посилити вплив виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . 114Чому президентові Сполучених Штатів для виконання його обов’язків не потрібна підтримка більшості сенаторів та членів палати представників . . . . . . . . . . . . . . . 115Обрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 116Процедура виборів . . . . . . . . . . . . . . . 119Кризова ситуація під час виборів . . . . . . . . . . . . . . . 121Переобрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 122Федеральні суди . . . . . . . . . . . . . . . 124Спосіб визначення сфери компетенції федеральних судів . . . . . . . . . . . . . . . 126Різні справи, що належать до федеральної юрисдикції . . . . . . . . . . . . . . . 127Судочинство у федеральних судах . . . . . . . . . . . . . . . 130Важливе місце, яке посідає Верховний суд серед найвищих державних органів . . . . . . . . . . . . . . . 132У чому полягає перевага федеральної конституції над конституціями штатів . . . . . . . . . . . . . . . 135Відмінність Конституції Сполучених Штатів Америки від усіх інших федеральних конституцій . . . . . . . . . . . . . . . 137Переваги федеральної системи взагалі та її особливе значення для Америки . . . . . . . . . . . . . . . 139Причини, з яких система федерального устрою не може бути впроваджена в усіх народів, а також причини, що спонукали англоамериканців прийняти цю систему . . . . . . . . . . . . . . . 143Частина другаРозділ I. На чому ґрунтується твердження, що в Сполучених Штатах країною керує народ . . . . . . . . 149Розділ II. Про партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 150Що залишилося від аристократичної партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 153Розділ III. Про свободу друку в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 155Розділ IV. Про політичні об’єднання в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 162Розділ V. Про демократичний уряд в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 168Про загальне виборче право . . . . . . . . . . . . . . . 168Про ухвали народу та про особливості американської демократії, що відбиваються в цих ухвалах . . . . . . . . . . . . . . . 168Про причини, які можуть якоюсь мірою пом’якшити ті риси демократії, про які я говорив вище . . . . . . . . . . . . . . . 170Про вплив американської демократії на виборні закони . . . . . . . . . . . . . . . 172Державні урядовці за американської демократії . . . . . . . . . . . . . . . 173Про права охоронців закону за повновладдя демократії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 175Адміністративна нестабільність у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 176Державні податки за демократичного правління в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 177Яким чином демократичний уряд Америки встановлює зарплатню державним урядовцям . . . . . . . . . . . . . . . 180Труднощі, пов’язані з визначенням причин, які схиляють американський уряд до заощадження . . . . . . . . . . . . . . . 182Чи можна порівнювати державні витрати у Сполучених Штатах Америки та у Франції . . . . . . . . . . . . . . . 183Про корупцію та вади керівників за демократії. Як це впливає на рівень моральності в суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . 186На які зусилля здатна демократія . . . . . . . . . . . . . . . 187Про те, як влада американської демократії впливає сама на себе . . . . . . . . . . . . . . . 189Про те, як американська демократія провалить зовнішню політику . . . . . . . . . . . . . . . 191Розділ VI. Реальні переваги демократичної форми правління для американського суспільства . . . . . . 194Загальна спрямованість законів демократичної влади в Америці та властивості тих, хто втілює їх у життя . . . . . . . . 194Громадські настрої в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 197Про розуміння прав у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 198Пошана законів у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 200Активна діяльність політичних властей усіх рівнів у Сполучених Штатах, її вплив на суспільство . . . . . . . . . . . . . . . 201Розділ VII. Про всевладдя більшості в Сполучених Штатах та про його наслідки . . . . . . . . . . . . . . . 205Всесилля більшості в Америці посилює непослідовність у законодавстві та управлінні, властиву всім демократичним державам . . . . . . . . . . . . . . . 207Свавілля більшості . . . . . . . . . . . . . . . 208Всесилля більшості веде до свавілля в діяльності американських державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . 210Про те, як більшість у Сполучених Штатах володарює над думкою . . . . . . . . . . . . . . . 211Як неподільна влада більшості позначається на американському характері. Про придворний дух у Сполучених Штатах Америки . . . . . . . . . . . . . . . 213Всесилля більшості приховує в собі найбільшу небезпеку для американських республік . . . . . . . . . . . . . . . 214Розділ VIII. Що стримує тиранію більшості в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 216Відсутність адміністративної централізації . . . . . . . . . . . . . . . 216Про дух законності в Сполучених Штатах та як він слугує противагою демократії . . . . . . . . . . . . . . . 217Суд присяжних у Сполучених Штатах як політична установа . . . . . . . . . . . . . . . 222Розділ IX. Про основні причини, що сприяють існуванню демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Роль випадку та божественного промислу у підтриманні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Про те, як закони впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про те, як звичаї впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про релігію як політичний інститут. Її значуща роль у зміцненні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . 234Опосередкований вплив релігійних вірувань на політичне життя в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 236Про основні причини могутності релігії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 239Як освіта, звички та практичний досвід американців сприяють процвітанню демократичних інститутів . . . . . . . . . . . . . . . 244Про те, що закони ліпше, ніж природні умови, служать зміцненню демократичної республіки в Сполучених Штатах, а звичаї ще важливіші, ніж закони . . . . . . . . . . . . . . . 246Чи могли б закони та звичаї забезпечити існування демократичних інституті..