Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.
Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.
Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).
Від автора:
Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Критика, К. |
| Рік видання | 2015 |
| Кількість сторінок | 432 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.823грн.
Схожі товари
Домонгольская Русь
Монография посвящена раннему периоду истории нашей страны. В ней системно изучены институты князя и княжеской власти в процессе становления и развития русского средневекового общества и государства. Они исследованы в контексте событийной истории Руси с учетом всего предшествующего научного опыта. Рассмотрены основные факты деятельности знаменитых русских князей середины IX - первой трети XIII вв., предложена целостная картина русского общества этого периода. Книга читается как увлекательно повествование о начале Русского государства.СодержаниеВведениеГенетические истоки княжеской власти в индоевропейский периодКнязь и княжеская власть в славянских племенах V-VII вв.Князь и княжеская власть у восточных славян в переходный периодОт племени к государствуКнязь и княжеская власть в потестарном государствеКнязь и княжеская власть на Руси первой половины Х в. по русско-византийским договорамКризис потестарного государстваКнязь и княжеская власть в едином Русском государстве (середина Х - начало XI в. )Реформы княгини ОльгиВеликокняжеская власть и христианство в регентство княгини ОльгиКняжеская власть и религиозная политика - борьба тенденцийДинастический кризис 70-х годов Х в.Единовластие Владимира СвятославовичаОт политического кризиса к восстановлению единства (середина 10-х - середина 50-х гг. XI в. )Кризис княжеской власти в 1014-1019 гг.Князь Ярослав и эволюция княжеской власти в 1019-1054 гг.Ярослав - законодательКнязь в своем господском хозяйствеКнязь и сословияЯрослав - «самовластец»Княжеская власть в Русском государстве второй половины XI - первой трети XII вв.Князь и княжеская власть в системе социально-политических отношенийКнязь и княжеская власть в системе социально-правовых отношенийКнязь и государственная системаКнязь и господское хозяйствоКнязь и княжеская власть в сознании и самосознании русского общества второй половины XI - первой трети XII вв.Княжеская власть и новые социально-политические процессы в период политической раздробленности (вторая треть XII - первая треть XIII вв. )Традиционные и новые социально-политические процессыКнязь и Новгородская боярская республикаТрадиции монархической княжеской власти во Владимиро-Суздальском княжествеРавенство общественно-политических сил в Юго-Западной Руси и его следствия..
Славянская географическая терминология: Семасиологические этюды. Серия "Из лингвистического наследия Н.И.Толстого"
Интерес к славянской географической терминологии возник давно, почти одновременно с первыми опытами установления и осмысления родственных связей различных славянских "наречий". Настоящая книга является одним из результатов Полесской лингвистической экспедиции (1962--1965). Материал для сравнения привлекался по принципу общности полесских и других славянских лексем или тождественности семантических сдвигов, наблюдаемых уже на примере иных лексем. Особое внимание в книге уделено диалектной лексике.Второе издание дополнено рядом близких по тематике статей, написанных Н.И.Толстым позднее и опубликованных в разных сборниках.Материал настоящей книги может послужить источником для топонимических исследований и решения различных этимологических проблем, а также должен привлечь внимание географов и работников краеведческих музеев.ПредисловиеВведениеГЛАВА ПЕРВАЯ. ГОРА -- ЛЕС Бор Поросль Дуброва Гай Лес Полонь, болонь -- полонина Край, берег 'Верх' - 'низ'ГЛАВА ВТОРАЯ. БЕЗЛЕСНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- ЛЕС Гало Луг -- лука Остров Круг -- кряж Груд -- гряда Веретье Ляда -- лядинаГЛАВА ТРЕТЬЯ. БОЛОТО Болото Багно Олес Волока Мох Твань, пелька, топило Плав, трясина Дрегва Нетра, нетеча, мерва Грузля, движ, здмух, кожух и др. Морочна, руда, бель и др. Смуга, струга, погоня Выжар, погарь, бон, прорва и др. Плесо Окно, озероГЛАВА ЧЕТВЕРТАЯ. ОМУТ. ЯМА. ЛУЖА Вир Омут, загроба, крутень Каверть, сажалка, копанка Криница, кадолб, макотер и др. Яма Краткие выводыПриложение Сокращения названий языков Сокращения названий источников Сокращения названий населенных пунктов Полесья Краткий указательДОПОЛНЕНИЯ КО ВТОРОМУ ИЗДАНИЮ Об одном балтизме в восточнославянских диалектах -- пелька Этюды по семантике славянских географических терминов (дрезга, рудина, раменье) О славянских названиях деревьев: сосна, хвоя, бор Из наблюдений над способом номинации в гидронимии ("Семантический регистр" в апеллятивной и гидронимической лексике) Десна -- dextra?..
