Тими ж, хто для сучасних слов'ян у мовному відношенні є найближчими, кого з ними найвиразніше єднає лінгвістичне, за виразом поета, «чуття єдиної родини», є балти — литовці та латиші.
Найближчі мовні родичі слов'ян (до речі, так у першому варіанті називалася пропонована праця) виявляють свою близькість до останніх не лише в слові, а й багато в чому з того всесвіту, який воно позначає. Тим-то у книжці поряд з мовними порушуються також питання історії, культури, літератури, етнографії та фольклору.
При цьому йдеться і про спільні, успадковані з прадавніх часів надбання балтів і слов'ян, і про пізніші риси, що виникли внаслідок їхніх взаємин.
Пропонована праця складається з тематично об'єднаних серій нарисів, внутрішні зв'язки між якими виражаються в системі послідовно підпорядкованих (нумерація) параграфів. Наприкінці книжки подаються примітки — посторінкові (до кожної частини окремо; це ж стосується ілюстрацій на обкладинці й титульних сторінках) і загальні (про літературні та ілюстративні джерела).
Там само вміщено й лексичний покажчик. Переклади віршованих уривків з балтійських і слов'янських мов, а також епіграфи та прикінцеві строфи належать авторові.
У роботі над книжкою взяв участь член-кореспондент АН СРСР О. М. Трубачов (Москва), який уважно прочитав рукопис і висловив авторові — письмово й усно — ряд цінних зауважень і побажань. Доктори філологічних наук Й. О. Дзендзелівський (Ужгород) і А. Сабаляускас (Вільнюс) чинно сприяли поліпшенню виконання авторського задуму. Незмінний помічник автора в його наукових пошуках доцент С. Крягжде (Вільнюс) надав великої допомоги під час збирання необхідних матеріалів.
Зміст.
Від автора.
Вступні уваги.
Назви народів та імена жителів країн Балтії (між Ризькою затокою та Гданською бухтою).
Найменування земель і жителів Янтарного краю.
Балтійські імена в історії та культурі слов'ян.
Літературні силуети.
Польський співець Литви.
Балтійські сюжети Кобзаревого шляху.
Леся Українка в Друскінінкай.
Білоруські поети про Вільнюс.
Три шевченківські сторінки народного поета Литви.
З мозаїки мов і діалектів.
Архаїка і новітність балтійського слова.
Балто-слов'янські варіації.
Пруссько-литовські зв'язки української мови.
Ескізи до етнографії.
Шлюб і сім'я.
Ткацтво і одяг.
Тваринництво.
На теми народної творчості та поетики.
З пісень, легенд, казок і прислів'їв.
Музичний фольклор.
Поетика.
Перша книга, рукопис, фільм (замість післямови).
Примітки.
Показчик слів, словосполучень, імен та назв.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наукова думка, К. |
| Рік видання | 1979 |
| Кількість сторінок | 183 |
| Обкладинка | м'яка |
-
800грн.
Схожі товари
Древнерусское наследие и историч. судьбы восточных славян
История нашей Родины – закономерный, уходящий корнями в глубь веков процесс, в котором Древняя Русь выступила в качестве преемницы предшествующих и заняла ведущее место среди современных ей государственных образований на территории СССР.Собственно Русь стала территориально, экономически, политически и этнически преобладающим ядром обширного Древнерусского (со столицей в Киеве) государства, объединившего в IX–XI вв. земли европейской части нашей страны. В рамках этого государства делали первые шаги в своём общественно-политическом развитии также более двадцати неславянских народов Прибалтики, Севера, Поволжья, Северного Кавказа, Причерноморья.Древняя Русь стала исторической колыбелью трёх братских народов – великорусского, украинского и белорусского.Заложенные ею исторические связи между народами нашей страны сыграли важную роль в национальном возрождении после монголо-татарского нашествия, в процессе образования Русского централизованного государства, в борьбе за свержение иноземного господства, воссоединения всех восточнославянских земель и превращения России в крупнейшую державу Европы.Если характеризовать пути и основные этапы исторического развития России, Украины и Белоруссии после страшного разорения Древней Руси ордами монголо-татарских ханов и оценивать роль древнерусского наследия в истории трёх братских народов, то можно сказать, что это были три варианта закономерного, но неравномерного развития народов, длительное время осложнённого иноземным господством Золотой Орды, Великого княжества Литовского, Речи Посполитой, Венгрии, Австрии и др. Древнерусское наследие имело важное историческое значение для развития этих народов: в Великороссии оно содействовало национальному возрождению, на Украине и Белоруссии – национальному самосохранению, а в конечном итоге послужило их воссоединению, решающая роль в котором принадлежала централизованному Российскому государству. Это наследие имело устойчивый структурный формационный характер, с присущей ранним этапам феодализма системностью самого политического имперского целого. Древнерусская традиция – широкое понятие с глубоким содержанием. Она использовалась в России в основном в прямой генетической преемственности общественно-политической структуры феодальной раздробленности, что дополнялось нередким, особенно в сфере политической борьбы и культуры, прямым обращением к памятникам древнерусского прошлого...
Сакалиба (славяне) в исламском мире в раннее средневековье.
Сакалиба исламской литературы - бывшие воины славянских контингентов византийских армий, перешедшие в ходе боев в Малой Азии на сторону мусульман, а также невольники славянского происхождения, привезенные на Восток из славяно-германского региона, Чехии, русских земель, с Балкан. Каждая из этих групп имеет свою историю. Предпринятое в работе комплексное изучение средневековых восточных и западных материалов дало возможность установить общие закономерности истории сакалиба, а также сделать ряд наблюдений относительно истории исламского мира, Европы, Руси. Книга адресована тем, кто интересуется историей мусульманских и европейских (в том числе древнерусского) обществ раннего средневековья...
Происхождение русского народа
Издание содержит две монографии известного русского ученого-слависта академика Н.С.Державина, посвященные вопросам происхождения и развития восточно-славянских народов:Происхождение русского народа – великорусского, украинского и белорусского` (1944) иСлавяне в древности: культурно-исторический очерк` (1946).Публикуемые труды не оставят равнодушными не только специалистов, но и читателей, которых интересует история славянства...