Тими ж, хто для сучасних слов'ян у мовному відношенні є найближчими, кого з ними найвиразніше єднає лінгвістичне, за виразом поета, «чуття єдиної родини», є балти — литовці та латиші.
Найближчі мовні родичі слов'ян (до речі, так у першому варіанті називалася пропонована праця) виявляють свою близькість до останніх не лише в слові, а й багато в чому з того всесвіту, який воно позначає. Тим-то у книжці поряд з мовними порушуються також питання історії, культури, літератури, етнографії та фольклору.
При цьому йдеться і про спільні, успадковані з прадавніх часів надбання балтів і слов'ян, і про пізніші риси, що виникли внаслідок їхніх взаємин.
Пропонована праця складається з тематично об'єднаних серій нарисів, внутрішні зв'язки між якими виражаються в системі послідовно підпорядкованих (нумерація) параграфів. Наприкінці книжки подаються примітки — посторінкові (до кожної частини окремо; це ж стосується ілюстрацій на обкладинці й титульних сторінках) і загальні (про літературні та ілюстративні джерела).
Там само вміщено й лексичний покажчик. Переклади віршованих уривків з балтійських і слов'янських мов, а також епіграфи та прикінцеві строфи належать авторові.
У роботі над книжкою взяв участь член-кореспондент АН СРСР О. М. Трубачов (Москва), який уважно прочитав рукопис і висловив авторові — письмово й усно — ряд цінних зауважень і побажань. Доктори філологічних наук Й. О. Дзендзелівський (Ужгород) і А. Сабаляускас (Вільнюс) чинно сприяли поліпшенню виконання авторського задуму. Незмінний помічник автора в його наукових пошуках доцент С. Крягжде (Вільнюс) надав великої допомоги під час збирання необхідних матеріалів.
Зміст.
Від автора.
Вступні уваги.
Назви народів та імена жителів країн Балтії (між Ризькою затокою та Гданською бухтою).
Найменування земель і жителів Янтарного краю.
Балтійські імена в історії та культурі слов'ян.
Літературні силуети.
Польський співець Литви.
Балтійські сюжети Кобзаревого шляху.
Леся Українка в Друскінінкай.
Білоруські поети про Вільнюс.
Три шевченківські сторінки народного поета Литви.
З мозаїки мов і діалектів.
Архаїка і новітність балтійського слова.
Балто-слов'янські варіації.
Пруссько-литовські зв'язки української мови.
Ескізи до етнографії.
Шлюб і сім'я.
Ткацтво і одяг.
Тваринництво.
На теми народної творчості та поетики.
З пісень, легенд, казок і прислів'їв.
Музичний фольклор.
Поетика.
Перша книга, рукопис, фільм (замість післямови).
Примітки.
Показчик слів, словосполучень, імен та назв.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наукова думка, К. |
| Рік видання | 1979 |
| Кількість сторінок | 183 |
| Обкладинка | м'яка |
-
800грн.
Схожі товари
Кто наши предки?
Автор предлагает читателю познакомиться с версией событий, восстановленных им на основании проведенных лингвистических исследований, преимущественно фонетического анализа, с вычленением древнейших слов праязыка-койне индоевропейцев, соотнесенных с упомянутыми в древних письменах этнонимами, антропонимами и с известными науке археологическими сведениями...
Жилище в обрядах и представлениях восточных славян
В монографии предпринимается попытка реконструкции символических аспектов традиционного восточнославянского жилища на материале обрядов, верований, фольклорных и мифологических текстов. Выявляются основные принципы освоения пространства у восточных славян. Подробно разбирается строительная обрядность, обряды переезда в новый дом, мифология внутреннего пространства - горизонтальное и вертикальное строение его духовного поля. Рассмотрены семиотические аспекты организации внутреннего пространства жилища.Книга представляет собой первый в отечественной этнографической науке опыт выявления символических аспектов традиционного жилища русских, украинцев и белорусов. На материале обрядов, верований, фольклорных и мифологических текстов рассматриваются основные стратегии освоения пространства, включение дома в символический универсум. Содержание: Часть I: Строительная обрядность восточных славян. Глава 1: Обряды, предваряющие строительство жилища. Глава 2: Ритуальные аспекты технологии строительства. Глава 3: Обряды при переходе в новый дом. Часть II: Структурно-типологические характеристики внутреннего пространства (горизонтальный план). Глава 2: Семиотика внутреннего пространства (горизонтальный план). Глава 3: Вертикальная структура жилища..
История балтийских славян
Александр Федорович Гильфердинг, дипломат, крупный государственный и общественный деятель, выдающийся ученый-славист, историк и филолог, фольклорист, оставил богатейшее научное наследие по истории, лингвистике, фольклору западных и южных славян. Но особое место в его творчестве занимала история исчезнувших южнобалтийских славян, с которыми отечественная, западноевропейская и арабская традиции связывают летописных варягов и русь. В настоящее издание включены фундаментальные исследования ученого, положившие в науке начало изучению южнобалтийской славянской цивилизации, вызывавшей восхищение у современных ей германцев и сыгравшей огромную роль в истории Северной и Восточной Европы: "История балтийских славян", "Борьба славян с немцами на балтийском Поморье в средние века" и незавершенные очерки об истории Южной Балтики X - первой половины XI века. Издание снабжено научным аппаратом. Переиздается впервые после издания в составе собрания сочинений 1874 г...