Ч.1. Первобытное время:
Геологическая история чешских земель. Первые люди на территории Чехии. Первые поселения. От охоты к земледелию. Век металла. От матриархата к патриархату. Бронза. Промышленность и торговля. Первые народы. Протокельты и протославяне. От бронзы к железу. Конец древнейшей истории Чехии.
Ч. 2. Чешские земли и античный мир:
Первые письменные источники. Кельтизация чешских земель. Бои. Страдонице. Период упадка боев. Держава Маробда. Чешские земли под властью Римской империи. Германцы и чешские земли. Поздняя латенская культура. Исчезновение боев. Культура римских провинций. Славяне. Период упадка Римской империи. Падение Рима. Переселение народов. Конец древнего периода истории.
Вышел только 1-й том (по каталогу РНБ)., 2-го не существует.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Иностранная литература, М. |
| Рік видання | 1952 |
| Кількість сторінок | 250 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Судьбы Кирилло-Мефодиевской традиции после Кирилла и Мефодия"
Издание включает в себя публикацию комментированного перевода важного источника, проливающего свет на судьбы славянской письменности после Кирилла и Мефодия - Жития их ученика Климента Охридского. Том содержит также вступительную статью, содержащую очеркразвития славянской литературы в конце IX-X вв. и славянской рукописной традиции XI-XIII вв.. В приложениях помещен текст Краткого Жития соратника Климента - Наума Охридского, а также статья об отношении Римской курии к богослужению на славянском языке. Книга является первым выпуском в серии `Славянская библиотека (Bibliotheca Slavica)`...
Балтійські родичі слов'ян
Тими ж, хто для сучасних слов'ян у мовному відношенні є найближчими, кого з ними найвиразніше єднає лінгвістичне, за виразом поета, «чуття єдиної родини», є балти — литовці та латиші.Найближчі мовні родичі слов'ян (до речі, так у першому варіанті називалася пропонована праця) виявляють свою близькість до останніх не лише в слові, а й багато в чому з того всесвіту, який воно позначає. Тим-то у книжці поряд з мовними порушуються також питання історії, культури, літератури, етнографії та фольклору.При цьому йдеться і про спільні, успадковані з прадавніх часів надбання балтів і слов'ян, і про пізніші риси, що виникли внаслідок їхніх взаємин.Пропонована праця складається з тематично об'єднаних серій нарисів, внутрішні зв'язки між якими виражаються в системі послідовно підпорядкованих (нумерація) параграфів. Наприкінці книжки подаються примітки — посторінкові (до кожної частини окремо; це ж стосується ілюстрацій на обкладинці й титульних сторінках) і загальні (про літературні та ілюстративні джерела).Там само вміщено й лексичний покажчик. Переклади віршованих уривків з балтійських і слов'янських мов, а також епіграфи та прикінцеві строфи належать авторові.У роботі над книжкою взяв участь член-кореспондент АН СРСР О. М. Трубачов (Москва), який уважно прочитав рукопис і висловив авторові — письмово й усно — ряд цінних зауважень і побажань. Доктори філологічних наук Й. О. Дзендзелівський (Ужгород) і А. Сабаляускас (Вільнюс) чинно сприяли поліпшенню виконання авторського задуму. Незмінний помічник автора в його наукових пошуках доцент С. Крягжде (Вільнюс) надав великої допомоги під час збирання необхідних матеріалів.Зміст.Від автора.Вступні уваги.Назви народів та імена жителів країн Балтії (між Ризькою затокою та Гданською бухтою).Найменування земель і жителів Янтарного краю.Балтійські імена в історії та культурі слов'ян.Літературні силуети.Польський співець Литви.Балтійські сюжети Кобзаревого шляху.Леся Українка в Друскінінкай.Білоруські поети про Вільнюс.Три шевченківські сторінки народного поета Литви.З мозаїки мов і діалектів.Архаїка і новітність балтійського слова.Балто-слов'янські варіації.Пруссько-литовські зв'язки української мови.Ескізи до етнографії.Шлюб і сім'я.Ткацтво і одяг.Тваринництво.На теми народної творчості та поетики.З пісень, легенд, казок і прислів'їв.Музичний фольклор.Поетика.Перша книга, рукопис, фільм (замість післямови).Примітки.Показчик слів, словосполучень, імен та назв...
Начало этнокультурной истории Руси 9-11 вв.
Книга посвящена началу русской истории и культуры – проблемам появления Руси в славянском мире и мире раннесредневековой цивилизации. В этот период – в IX–XI вв. – формировалось самосознание русского народа, понимание его места среди других народов мира, его роли во всемирной истории. Историческая память русского народа нашла воплощение в Начальной русской летописи – Повести временных лет: анализ её текстов предлагается в книге. Другой, не менее существенный аспект изучения этнокультурной истории – это сравнение двух разнонаправленных «взглядов» на Русь: взгляд изнутри, глазами русского летописца, и взгляд извне – прежде всего, со стороны Византии, отражённый в сочинениях патриарха Фотия и императора Багрянородного.Для широкого круга читателей, интересующихся историей культуры Руси...