Книга И.Я.Фроянова посвящена двум важнейшим проблемам истории восточного славянства - рабству и данничеству. Тщательно изучив доступные современному исследователю источники, автор приходит к выводам, существенно отличающимся от представлений, широко распространенных в новейшей отечественной исторической литературе. Рабовладение и даннические отношения он рассматривает не только как элементы производственных и социальных связей, но и как проявления духовной и нравственной жизни восточных славян VI- X вв.
Для научных работников, преподавателей и студентов гуманитарных вузов, всех, кто интересуется древней историей России.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | СпбГУ изд-во, СПб. |
| Рік видання | 1996 |
| Кількість сторінок | 512 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.369грн.
Схожі товари
У истоков религиозного раскола славянского мира (XIII в.)"
В книге рассказывается о драматических событиях, которые привели в 13 веке к расколу славянского мира.Флоря Борис Николаевич — д.и.н., ведущий научный сотрудник Института славяноведения и балканистики РАН. Книга "У истоков религиозного раскола славянского мира (XIII в.)" — Макариевская премия Фонда памяти митрополита Московского и Коломенского Макария (Булгакова), Номинация История Православной Церкви...
Походження слов'янських націй
Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).Від автора: Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого...
Народные представления славян
Человек широчайшей эрудиции, Александр Николаевич Веселовский вошел в историю культуры как ученый, чьи труды в известной мере предвосхитили структурную антропологию середины XX столетия. Одним из первых он начал изучать мифологические и фольклорные сюжеты, которые позднее назовут архитепическими.По замечанию П.Струве, в Веселовском мы обрели самого образованного в мире филолога XIX в. Как ни удивительно, ныне работы Веселовского практически "выпали из обихода". Без преувеличения можно сказать, что замечательный ученый стал "фигурой умолчания": о нем вроде бы помнят, на его работы ссылаются, но самих работ не найти. И настоящее издание - попытка "вернуть" Веселовского в контекст современной русской культуры.С о д е р ж а н и е.Св.Георгий в легенде, песне и обряде. Алатырь в местных преданиях Палестины и легенды о Граале. О дереве из повестей града Иерусалима и стихе о Голубиной книге. Новые данные к истории соломоновских сказаний. Духовные сюжеты в литературе и народной поэзии румын. Праведный Михаил из Потуки. Западные легенды о древе креста и слово Григория о трех крестных древах. Дуалистические поверья о мироздании. Судьба-Доля в народных представлениях славян. Легенды об Ироде и Иродиаде и их народные отражения. Сравнительная мифология и ее метод. Краткая библиография к сочинениям А. Веселовского, вошедшим в данное издание...