У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.
Зміст:
Вступ
Джерельна база та історіографія
Генерал-губернаторства Російської імперії
Малоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської України
Перші малоросійські генерал-губернатори
Основні напрями діяльності М. Г. Рєпніна
Чернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посади
Особливості генерал-губернаторської канцелярії
Новоросійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперії
Становлення генерал-губернаторства на півдні
Політика «освоєння» та зросійщення: М. С. Воронцов
Генерал-губернатори напередодні та під час Великих реформ
Структура та склад канцелярії генерал-губернатора
Київське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної України
Передісторія та завдання генерал-губернаторства
Посилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. Анненков
Заходи генерал-губернаторів після Січневого повстання
Генерал-губернаторство у кризовий період імперії
Канцелярія: структура, функції, архів
Висновки
Генерал-губернаторства – імперський вимір України
Додатки
Синхронна таблиця управління генерал-губернаторів
Довідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатора
Довідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора
Список скорочень
Список ілюстрацій
Іменний покажчик
Ілюстрації
Чергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.
Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.
У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».
Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | НАНУ, К. |
| Рік видання | 2005 |
| Кількість сторінок | 427 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Григорий Распутин. \ЖЗЛ
Книга известного писателя Алексея Варламова "Григорий Распутин" посвящена не просто одной из самых загадочных и скандальных фигур русской истории. Распутин - ключ к пониманию того, что произошло с Россией в начале XX века. Какие силы стояли за Распутиным и кто был против него? Как складывались его отношения с Церковью и был ли он хлыстом? Почему именно этот человек оказался в эпицентре политических и религиозных споров, думских скандалов и великокняжеско-шпионских заговоров? Что привлекало в "сибирском страннике" писателей и философов серебряного века - Розанова, Бердяева, Булгакова, Блока, Белого, Гумилева, Ахматову, Пришвина, Клюева, Алексея Толстого? Был ли Распутин жертвой заговора "темных сил" или его орудием? Как объяснить дружбу русского мужика с еврейскими финансовыми кругами? Почему страстотерпица Александра Федоровна считала Распутина своим другом и ненавидела его родная ее сестра преподобномученица Елизавета Федоровна? Какое отношение имеет убитый в 1916 году крестьянин к неудавшимся попыткам освобождения Царской Семьи из тобольского плена? Как сложились судьбы его друзей и врагов после революции? Почему сегодня одни требуют канонизации "оклеветанного старца", а другие против этого восстают? На сегодняшний день это самое полное жизнеописание Распутина, в котором использованы огромный исторический материал, новые документы, исследования и недавно открытые свидетельства современников той трагической эпохи...
Это я виноват. Исповедь террориста
В книге представлены письма Егора Созонова, чья историческая исповедь – убийство «патентованного палача» министра внутренних дел В. К. Плеве; нравственная же ипостась выделяет его среди других революционеров начала XX века. Автор писем принял на себя вину за пролитую и в будущем кровь: «это я виноват…»..



