Книга из серии Русская Быль – серии монографий, посвященных жизнедеятельности российских императоров (Петра Великого, Екатерины II, Павла I, Александра I, Николая I) и важнейшим событиям русской истории. Монографии основаны на архивных материалах.
Данный выпуск посвящен эпохе Николая І.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Образованіе,М. |
| Рік видання | 1910 |
| Кількість сторінок | 188 |
| Обкладинка | м'яка |
-
2.268грн.
Схожі товари
Политический сыск в России (1880-1917)
В предлагаемом издании дается история главного учреждения политического сыска России - Департамента полиции - с момента его создания в 1880 г. и до его ликвидации. Рассматриваются структура, функции и роль Департамента в системе карательных учреждений России, те изменения, которые он претерпевал в рассматриваемый период в связи с менявшейся общественно-политической обстановкой. Проанализирована система взаимодействия Департамента полиции и местных органов политического сыска. Рассмотрены направления деятельности и методы работы политической полиции (служба наружного наблюдения, секретная агентура, перлюстрация). В центре исследования находилась деятельность Особого отдела Департамента, направлявшего розыскную работу в России и за рубежом. Специальные разделы посвящены разоблачению секретной агентуры уже после Февральской революции. На основании сохранившихся документов и картотек подсчитано число секретных сотрудников, находившихся на службе Департамента и в местных учреждениях политического сыска. В связи с существующей версией о Сталине как секретном сотруднике `охранки`, автор дала экспертную оценку тех документов, которые якобы подтверждают эту версию. Существенное место в исследовании заняло рассмотрение проектов, направленных на реформирование полиции, вскрываются причины неудач и этих проектов, и других попыток `осовременивания`полиции...
Дневник посла
Дневник француза Мориса Палеолога - обязательное чтение для всех интересующихся Россией. Во-первых, это первоисточник - Палеолог был в 1914-1917 годах послом при Русском Дворе и обладал информацией, как редко кто другой. Во-вторых, это большой литературный труд - недаром Палеолог был не только кадровым дипломатом, но и "бессмертным", то есть членом Французской Академии. В-третьих, это одна из тех "главных" книг, по которым Запад и по сей день знакомится с русской жизнью. И наконец - Дневник Палеолога был издан по-русски еще в 1923 году, но 40 процентов текста оказалось изъято, а некоторые места, наоборот, вписаны. Лишь теперь у вас в руках наконец полный и точный текст!..
Генерал-губернаторства в Україні: 19 - початок 20 століття
У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.Зміст:ВступДжерельна база та історіографіяГенерал-губернаторства Російської імперіїМалоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської УкраїниПерші малоросійські генерал-губернаториОсновні напрями діяльності М. Г. РєпнінаЧернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посадиОсобливості генерал-губернаторської канцеляріїНоворосійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперіїСтановлення генерал-губернаторства на півдніПолітика «освоєння» та зросійщення: М. С. ВоронцовГенерал-губернатори напередодні та під час Великих реформСтруктура та склад канцелярії генерал-губернатораКиївське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної УкраїниПередісторія та завдання генерал-губернаторстваПосилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. АнненковЗаходи генерал-губернаторів після Січневого повстанняГенерал-губернаторство у кризовий період імперіїКанцелярія: структура, функції, архівВисновкиГенерал-губернаторства – імперський вимір УкраїниДодаткиСинхронна таблиця управління генерал-губернаторівДовідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатораДовідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатораСписок скороченьСписок ілюстраційІменний покажчикІлюстраціїЧергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні...