У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.
Зміст:
Вступ
Джерельна база та історіографія
Генерал-губернаторства Російської імперії
Малоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської України
Перші малоросійські генерал-губернатори
Основні напрями діяльності М. Г. Рєпніна
Чернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посади
Особливості генерал-губернаторської канцелярії
Новоросійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперії
Становлення генерал-губернаторства на півдні
Політика «освоєння» та зросійщення: М. С. Воронцов
Генерал-губернатори напередодні та під час Великих реформ
Структура та склад канцелярії генерал-губернатора
Київське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної України
Передісторія та завдання генерал-губернаторства
Посилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. Анненков
Заходи генерал-губернаторів після Січневого повстання
Генерал-губернаторство у кризовий період імперії
Канцелярія: структура, функції, архів
Висновки
Генерал-губернаторства – імперський вимір України
Додатки
Синхронна таблиця управління генерал-губернаторів
Довідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатора
Довідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора
Список скорочень
Список ілюстрацій
Іменний покажчик
Ілюстрації
Чергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.
Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.
У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».
Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | НАНУ, К. |
| Рік видання | 2005 |
| Кількість сторінок | 427 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Ермолов \ЖЗЛ
Алексей Петрович Ермолов — одна из самых крупных и загадочных фигур русского генералитета всех времен. Воспитавший себя на героических жизнеописаниях Плутарха, европейской рыцарской поэзии, мечтавший о лаврах Александра Македонского и Цезаря, он выделялся среди своих соратников «необъятным честолюбием». С юности познавший не только воинскую славу под командованием Суворова, но и каземат Петропавловской крепости, и ссылку, он упрямо двигался к высоким целям, без достижения которых жизнь казалась ему бессмысленной.Окончивший Наполеоновские войны героем легенды, отправленный покорять неукротимый Кавказ, Ермолов мечтал прорваться на просторы Азии, разгромив Персию, и дойти до Индии. Европейская образованность, мощное обаяние, трогательная забота о подчиненных сочетались в нем с рациональной жестокостью и язвительным высокомерием. Ему поклонялись и его ненавидели. «Сфинксом новейших времен» назвал его А. С. Грибоедов, близко его знавший.Предлагаемая читателю книга — попытка разгадать эту «загадку Сфинкса»...
Мазепа \ЖЗЛ
В серии "ЖЗЛ" впервые выходит биография Ивана Мазепы, гетмана Украины, политического деятеля, дипломата и мецената. Автор рассказывает о культурной среде украинского возрождения конца XVII - начала XVIII века. Ярким ее представителем был Мазепа - поэт, покровитель архитектуры, книгоиздания, просвещения и богословия. Двадцать лет, на протяжении которых он возглавлял Украину, стали периодом экономического расцвета, укрепления государственного управления в рамках автономии и многочисленных военных походов, включая взятие Кизикирмена, Азова и Замостья.Правление Мазепы - это период, когда нарастали противоречия между Гетманщиной и создававшейся Российской империей. Реформы Петра, усугубившиеся тяготами Северной войны, привели к трагическим для Украины и России событиям, в центре которых оказалась и судьба Мазепы...
Романовы. История династии. \+цвет.иллюстрации
Когда-то 16-летний мальчик стал русским царем и основал одну их великих династий. Через 300 лет она включала 60 человек, а еще через четыре года лишилась трона. В марте 1917 года Романовы стали России не нужны. Но они не исчезли. Их история продолжается и сейчас, несмотря на то, что три четверти века память о них стиралась. Ныне имена их воскресают из небытия. Кандидат исторических наук Е.В. Пчелов, поставил перед собой цель - вспомнить всех Романовых, в том числе и живущих ныне, рассказать о той огромной роли, которую представители этой фамилии сыграли в истории России..



