Павел Николаевич Милюков - известный ученый-историк и публицист, крупный политик, блестящий оратор, один из создателей партии конституционных демократов и председатель ее ЦК, лидер оппозиции в Государственной Думе, министр иностранных дел Временного правительства, один из идейных вождей русской эмиграции. "Если бы политика была шахматной игрой, а люди - деревянными фигурками, он был бы гениальным политиком", - писал о Милюкове его вечный оппонент П.Б.Струве. "Воспоминания" Милюкова действительно напоминают анализ шахматных партий, сделанный на уровне гроссмейстера. И партий интереснейших - ведь автору довелось быть в эпицентре таких ключевых для истории России событий, как подъем революционного движения в начале XX века, идейное становление российского либерализма, зарождение и развитие парламентской системы, падение самодержавия и создание Временного правительства. Многое в его книге не утратило актуальности и по сей день.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Вагриус, М. |
| Рік видання | 2001 |
| Кількість сторінок | 632 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.214грн.
- Артикул: 21930
- Наявність: В наявності
Схожі товари
Противоборство империй. Война 1877-1878 гг. апофеоз восточного кризиса
Труд посвящен крупному событию военной истории Государства Российского,военной истории 19 в., истории взаимоотношений Российской и Османской империи,Русско-турецкой войне 1877-1878 гг. принесшей освобождение Болгарии от османского ига,оформление независимости Румынии,Сербии,Черногории,ликвидацию господства Турции в Боснии и Герцеговине.Кроме собственно исторического повествования о войне,в работе дан анализ причин ее возникновения,целей участвующих сторон,характер вооруженной борьбы двух империй,последствия войны...
Романовы. 300 лет служения России. \подарочное \Белый Город
Книга «Романовы. 300 лет служения России» открывает читателю более чем трехсотлетний период отечественной истории, неразрывно связанный с династией Романовых: от избрания на царство Михаила Федоровича до последнего императора Николая II.Ценность книги в том, что автор современник Александра III и Николая II, писатель, историк, биограф, виднейший публицист своего времени И.Н. Божерянов. Текст печатается в соответствии с современными орфографическими нормами. Издание раскрывает историю России через призму царствования дома Романовых на фоне тщательно подобранных иллюстраций (живопись, старинные гравюры, предметы интерьера, памятники архитектуры, реликвии, археологические находки и много других интересных материалов).Богато иллюстрированное подарочное издание на мелованной тонированной бумаге...
Генерал-губернаторства в Україні: 19 - початок 20 століття
У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.Зміст:ВступДжерельна база та історіографіяГенерал-губернаторства Російської імперіїМалоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської УкраїниПерші малоросійські генерал-губернаториОсновні напрями діяльності М. Г. РєпнінаЧернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посадиОсобливості генерал-губернаторської канцеляріїНоворосійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперіїСтановлення генерал-губернаторства на півдніПолітика «освоєння» та зросійщення: М. С. ВоронцовГенерал-губернатори напередодні та під час Великих реформСтруктура та склад канцелярії генерал-губернатораКиївське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної УкраїниПередісторія та завдання генерал-губернаторстваПосилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. АнненковЗаходи генерал-губернаторів після Січневого повстанняГенерал-губернаторство у кризовий період імперіїКанцелярія: структура, функції, архівВисновкиГенерал-губернаторства – імперський вимір УкраїниДодаткиСинхронна таблиця управління генерал-губернаторівДовідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатораДовідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатораСписок скороченьСписок ілюстраційІменний покажчикІлюстраціїЧергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні...