Эта книга знакомит читателей с одним из интереснейших и важнейших моментов в истории русской зрелищной культуры — народными увеселениями ярмарок и городских гуляний России конца XVIII — начала XX века. Подробно и увлекательно рассказывается о «медвежьей потехе», райке, об искусстве балаганных и карусельных дедов, о так называемых раусах и кукольных представлениях. Дано описание спектаклей самых крупных балаганов Москвы и Петербурга (в частности, у Х. Лемана, В. Берга, братьев Легат), а также воссоздан репертуар общедоступных театров «Развлечение и польза», «Скоморох» и др. Автором использованы редкие архивные и фольклорные материалы. Книга богато иллюстрирована. Адресована как специалистам, так и широкому кругу читателей.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Искусство, Л. |
| Рік видання | 1984 |
| Кількість сторінок | 191 |
| Обкладинка | тверд |
-
419грн.
Схожі товари
2000 лет христианской культуры.2тт 1999
Монография известного философа, культуролога, искусствоведа В.В. Бычкова представляет собой уникальное исследование становления, развития и бытия христианской культуры на протяжении почти двухтысячелетнего периода ее существования под углом зрения художественно-эстетического сознания на материале восточно-христианского (православного) ареала: патристика, Византия, южные славяне, Древняя Русь, Россия Нового времени. В книге анализируется совокупность таких феноменов, как христианский символизм (понимание образа, символа, аллегории, знака), антиномизм, концепции духовного эроса, творения и творчества, прекрасного и искусства; актуализация пространственно-временного континуума в искусстве; много внимания уделено таким феноменам, как икона (ее богословие, философия, художественный язык), эстетика аскетизма, литургический синтез искусств и др. Первый том посвящен раннему христианству и Византии. Второй охватывает христианскую культуру от крещения южных и восточных славян по XX в. Прослеживается трансформация основных парадигм христианской культуры у русских религиозных писателей и мыслителей XIX-XX в. и в таких культурных движениях «серебряного века», как символизм, авангард, неоправославие. Наряду с традиционными для христианства проблемами уделено внимание и таким дискуссионным, как софийность, соборность, теургия, новейшим представления о символе и др.СодержаниеТОМ IОт Филона до ФлоренскогоРаннее христианствоГлава 1. Позднеантичные истоки и параллелиФилон Александрийский Плотин Глава 2. На переломе культурных традицийАпологеты ОригенЛатинская парадигма Глава 1. Два града Глава 2. Феномен прекрасногоГлава 3. ИскусствоГлава 4. Семиотический модус бытияГлава 5. Психология эстетическогоВизантияГлава 1. Духовные предпосылки новой культурыГлава 2. Многоликость тварной красотыГлава 3. Всеобъемлющий символизмГлава 4. Парадигмы символического мышленияГлава 5. Искусство в духовном светеОбщие принципы и положенияХристианство и искусстваИскусство словаГлава 6. Богословие иконыГлава 7. Язык византийского искусстваГлава 8. Аскетизм как «художество художеств»Глава 9. Литургическая эстетикаХрамовое действоЛитургический символизмТОМ IIЮжные славянеГлава 1. Путь от греков в славянеДревняя Русь Глава 1. Духовное как эстетическоеГлава 2. Очарованье лепотой Глава 3. Премудростью цветущее искусство Глава 4. Философия в красках Глава 5. Канон как основа творчестваГлава 6. Между «реализмом» и «символизмом»Глава 7. РасколГлава 8. На пороге Нового времени К новому символизму Словесность МузыкаЖивописьГлава 9. Феномен древнерусского эстетического сознанияРоссия XIX-ХХ века Глава 1. Христианская философия искусства Гоголь БухаревДостоевскийЛеонтьевЛев ТолстойВл. СоловьевРелигиозная эстетика в XX в.Глава 2. Эстетика неоправославия Эстетическое измерение бытияСофиологияСмысл иконы Глава 3. Символизм в поисках духовногоВячеслав ИвановАндрей БелыйРефлекия символизма. ЭллисГлава 4. Апокалиптические прозрения авангарда На пороге третьего тысячелетия Список сокращенийУказатель имен. Составитель Л. С. БычковаSummaryБиблиография..
Научная теория культуры
В книге собраны основные теоретические работы выдающегося британского антрополога Бронислава Малиновского. Читатель найдет здесь краткое и точное изложение идей функциональной школы, которая возникла вокруг Малиновского в начале XX в. и остается весьма авторитетной и сейчас. В центре внимания автора - проблема правильной интерпретации культуры, принципиально важная не только для антрополога, но и для любого гуманитария...
Генерал-губернаторства в Україні: 19 - початок 20 століття
У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.Зміст:ВступДжерельна база та історіографіяГенерал-губернаторства Російської імперіїМалоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської УкраїниПерші малоросійські генерал-губернаториОсновні напрями діяльності М. Г. РєпнінаЧернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посадиОсобливості генерал-губернаторської канцеляріїНоворосійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперіїСтановлення генерал-губернаторства на півдніПолітика «освоєння» та зросійщення: М. С. ВоронцовГенерал-губернатори напередодні та під час Великих реформСтруктура та склад канцелярії генерал-губернатораКиївське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної УкраїниПередісторія та завдання генерал-губернаторстваПосилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. АнненковЗаходи генерал-губернаторів після Січневого повстанняГенерал-губернаторство у кризовий період імперіїКанцелярія: структура, функції, архівВисновкиГенерал-губернаторства – імперський вимір УкраїниДодаткиСинхронна таблиця управління генерал-губернаторівДовідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатораДовідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатораСписок скороченьСписок ілюстраційІменний покажчикІлюстраціїЧергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні...