Мішель Обама стала однією з найзнаковіших жінок нашої епохи.
Як перша леді Сполучених Штатів Америки – перша афроамериканка, яка виступила в цій ролі, – вона допомогла створити найгостинніший Білий дім в історії, а також зарекомендувала себе як впливову захисницю жінок і дівчат у США й по всьому світі, кардинально змінюючи способи, завдяки яким сім’ї ведуть здорове й активне життя, паралельно підтримуючи свого чоловіка, коли він вів Америку через кілька її найгостріших моментів.
А ще вона розбила Carpool Karaoke і виховала двох невибагливих доньок під пильним наглядом ЗМІ.
У мемуарах Мішель Обама запрошує читачів у свій світ, розповідаючи про події, які її сформували – від дитинства в Південному Чикаґо до років її керівництва, поєднуючи роботу і материнство за найвідомішою у світі адресою.
Відверто і дотепно вона описує свої тріумфи і розчарування як публічні, так і особисті, розповідає свою яскраву історію, як вона це пережила – своїми словами, невгамовно кидаючи виклик очікуваням, надихаючи нас робити це саме.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Форс Україна, К. |
| Рік видання | 2019 |
| Кількість сторінок | 496 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.199грн.
Схожі товари
Моя жизнь
История жизни Голды Меир — то удивительная сказка о Золушке, родившейся в бедной еврейской семье, пережившей две эмиграции, и последовательно ставшей послом, министром, а затем и главой правительства суверенного государства. Ее отец был простым плотником, а она стала третьей женщиной в новейшей истории человечества, возглавившей кабинет министров суверенного государства. До нее лишь на Шри-Ланке и в Индии правительства возглавляли женщины: Сиримаво Бандаранаике и Индира Ганди. Позднее женщины возглавляли высшие органы исполнительной власти во многих странах: в Великобритании (Маргарет Тэтчер) и Норвегии (Гру Харлем Брутланд), Пакистане (Беназир Бхутто) и Турции (Тансу Чиллер), Франции (Эдит Крессон) и Германии (Ангела Меркель). Голда Меир была одной из первых, и ее вклад в то, что тропинка для женщин к вершинам государственной власти была протоптана, весьма и весьма значителен...
Жорж Бизе \ЖЗЛ
Художник получает правильную оценку лишь через сто лет после своей смерти! Это печально? Нет. Это просто глупо».Это замечание Жоржа Бизе (1838–1875) в письме к Леони Галеви, несмотря на кажущуюся парадоксальность, в общем недалеко от истины. Исследования французских музыковедов, появившиеся лишь спустя немалое количество лет после его кончины и, в своем большинстве, не претендовавшие на полный охват творчества автора «Кармен», и работы русских исследователей были весьма ограничены отсутствием в то время целого ряда манускриптов великого композитора, в том числе относящихся к таким сочинениям, как «Кубок Фульского короля», «Иван Грозный», «Сид» и другие.Обнаружение значительного количества этих рукописей, а также поистине подвижнический труд Г. Филенко, собравшей и опубликовавшей в 1963 году почти все дошедшие до нас письма Бизе, открывают новые перспективы в изучении творческого наследия композитора, трагических обстоятельств его жизни и тайны его безвременной гибели.Предлагаемая книга H. H. Савинова — одна из первых отечественных работ, наиболее полно и всесторонне освещающая биографию жизни и творчества великого композитора.Многие иллюстрации публикуются в России впервые..
American Histori \на англ. \обл.
..



