Тритомна «История запорожских козаков» видатного вченого, академіка АН УРСР Д.І. Яворницького (Д.І. Еварницького – справжнє прізвище, як твердив сам вчений) вийшла за його життя в Петербурзі у 1892–1897 рр. (перший том – 1892 р., другий – 1895 р., третій – 1897 р.). Це була перша капітальна праця, у якій подавалася глибока і всебічна характеристика Запорозького краю, історія Запорозької Січі та козаків-запорожців, їх економічного, політичного, військового укладу життя, побуту, звичаїв і культури.
Усі три томи «Истории запорожских козаков» Д.І. Яворницького мають у своїй основі велику джерельну базу (архіви, приватні колекції документів, публікації документів археографічними комісіями, спогади сучасників і старожилів, праці вітчизняних та іноземних авторів, праці самого Яворницького з історії запорозького козацтва)
Основоположним археографічним (і текстологічним) принципом пропонованого перевидання тритомника є обов’язкове збереження всіх його авторських компонентів: передмови, текстів розділів, додатків, покажчиків власних імен, науково-довідкового апарату, приміток, змісту. Таким чином, не допущено порушень автентичності авторського тексту (виправлень, купюр, контамінацій, скорочень).
Тритомна «История запорожских козаков» Д.І. Яворницького, підготовлена Археографічною комісією АН УРСР, виходить у бібліотеці «Пам’ятки історичної думки України». За археографічними вимогами при виданні будь-якої історичної пам’ятки необхідне дотримання всіх її особливостей, насамперед мови оригіналу. «История…» якраз і друкується мовою оригіналу – російською, за сучасним російським правописом із максимальним збереженням лексичних, морфологічних і синтаксичних особливостей автора. Зберігаються також українізми в авторському написанні («козак», «Сичь», «Украйна» тощо). За сучасним українським правописом (із відтворенням діалектних особливостей) передаються зразки українського фольклору – прислів’я, приказки, пісні, думи, народні перекази. Незмінними залишаються місцеві етнічні назви, пряма мова, назви знарядь праці, одягу, предметів побуту, зброї, імена людей, географічні назви та ін. У авторській транскрипції зберігаються також іноземні слова і вирази, що вживаються у тексті.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наукова думка, К. |
| Рік видання | 1991 |
| Кількість сторінок | 3тт |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Запорожская сечь \Рыцарский орден Днепра \сборник источников
В настоящем издании впервые собраны практически все труды русских и украинских ученых и специалистов по истории Запорожской Сечи с конца XIX века - Г.Ф.Миллера, В.Чернявского, С.И.Мышецкого, Н.Марковина, А.Апостолова, А.Кузьмина, Н.Л.Коржа, Д.И.Яворницкого, А.В.Стороженко, Г.П.Надхина. Также публикуются работы о запорожских дипломатах XVI века Э.Лассоны и офицера-инженера XVII века Г.Боплана...
Українізація Россії. Політичне ошуканство українців російською більшовицькою владою в 1923-1932 роках
Використовуючи велику кількість невідомих архівних документів, різних ухвал органів більшовицької влади РСФРР і УСРР у 20-х—30-х роках, автор простежує процес дозволеного комуністичною партією на певний період відродження української духовності на етнічних землях нашого народу і там, де він освоїв величезні простори незайманих територій...
Дорогами земли Вятской
Эта книга знакомит с главными культурными центрами «старой Вятки», лучшие памятники которых достойны войти в художественную сокровищницу страны. Кроме отдельных памятников зодчества многие малоизвестные городки и села, такие, как Слободской, Шестаков, Юрьево, Великорецкое, Кукарка, Яранск, сохранили до наших дней и все очарование старой русской провинции. Последовательность их описания дана в книге с учетом удобных звездообразных маршрутов, отправным пунктом которых служит город Киров. Последний маршрут — к верховьям реки Моломы и на Лалу — ведет к малоизвестным памятникам художественной школы крупнейшего северного соседа Вятской земли — Устюга Великого...