Монография современного австрийского историка Фердинанда Опля посвящена одной из самых известных личностей XII столетия и всего европейского Средневековья - правителю Священной Римской империи Фридриху I Барбароссе. Труд, первое издание которого было приурочено к 800-летней годовщине со дня смерти монарха, сочетает в себе яркое и подробное изложение биографии императора (первая часть книги) с комплексным описанием своеобразия его политической деятельности, взаимодействия с разными сословиями и институтами средневекового общества (второй раздел).
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Евразия, СПб. |
| Рік видання | 2010 |
| Кількість сторінок | 512 |
| Обкладинка | тверд |
-
6.086грн.
Схожі товари
Доба соборів \Мистецтво та суспільство 980-1420 років
Ця книга присвячена Середньовічній добі країн Західної Європи - саме тим часам, коли тут відбувалося інтенсивне будівництво катедральних соборів. Тож автор показує, як, починаючи з ХІ сторіччя, Церква передала з рук королів до рук ченців керівництво мистецьким оформленням храмів; як через сто років після цього рух Передвідродження поставив собори в центр нових пошуків стилів; як у ХІV сторіччі ініціатива розвитку монументального мистецтва повертається знову до принців і набуває вартості в світському середовищі. Отже, доба соборів постає між добою монастирів та добою палаців...
Командиры Третьего рейха. \Серия: Тирания
Книга Сэмюэля Митчема и Джина Мюллера предлагает читателю новый взгляд на людей, управляющих нацистской военной машиной. Авторы этого уникального исследования выходят за рамки стереотипных представлений о военных командирах `Третьего Рейха`, для того, чтобы провести исследование человеческой природы тех, кто развязал самую кровавую войну в истории человечества. Читатель узнает об Эрнсте Удете, чья некомпетентность нанесла серьезный урон немецкой авиации, гении военной стратегии Вальтере Вефера, командире танковой дивизии СС `Мертвая голова` Гельмуте Беккере, сыне еврейского фармацевта Эрхарде Мильхе, который смог стать человеком номер два в Люфтваффе... С. Митчем - автор ряда книг о Второй Мировой войне - `Офицеры Люфтваффе`, `Война Роммеля в пустыне`, `Легионеры Гитлера`. Книга Сэмюэла У. Митчема и Джина Мюллера "Командиры Гитлера" впервые вышла в 1992 году в издательстве "Скарборо Хаус". Ее тема — биографии фельдмаршалов, генералов и офицеров «третьего рейха», сгруппированные в семь глав. Каждая глава отражает определенный период в истории "третьего рейха". Так, глава 1 — "Генералы высшего командования" — показывает, как проходило планирование военных операций, главы 2 и 3 рассказывают о событиях на Восточном фронте. Отдельные главы посвящены офицерам германских ВВС и ВМС, войск СС.СодержаниеК читателямВведениеГлава первая. Генералы высшего командованияГлава вторая. Генералы Восточного фронтаГлава третья. Генералы СталинградаГлава четвертая. Генералы Западного фронтаГлава пятая. Повелители воздухаГлава шестая. Офицеры КригсмаринеГлава седьмая. Ваффен ССПримечания..
Ататюрк. Біографія мислителя
Книжка відкриває походження ідей Мустафи Кемаля Ататюрка (1881–1938), на яких повстали Турецька Республіка та сучасна турецька нація. Деякі з цих ідей були зумовлені подіями дитинства та навчання, а далі військовою кар’єрою та політичною діяльністю.Інші з’явилися під впливом реформ, воєн, повстань і революцій у шестисотлітній Османській імперії, що невпинно хиріла. Значну увагу автор приділяє книжкам та журналам, європейським і турецьким, з яких Мустафа Кемаль засвоїв популярні на Заході, хоч і вельми сумнівні та утопічні теорії кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема, вульгарний матеріалізм, моральний дарвінізм, позитивізм, націоналізм, расову антропологію, авторитаризм.У дослідженні також наведено галерею осіб, з якими Ататюрк ділився задумами або, навпаки, сперечався, від яких навчався, кого використовував. У підсумку Ататюрк постає не творцем оригінальних ідей, а політиком, який спромігся втілити утопічні проекти маргінальних західноєвропейських інтелектуалів свого часу.Вдумливому українському читачеві з європейськими амбіціями ця книжка дасть унікальну можливість помислити, чому Туреччина майже через століття узятого Ататюрком курсу ще й досі стоїть на порозі західної цивілізації...