Однотомник воспоминаний Андрея Белого составили избранные главы из мемуарных книг "На рубеже двух столетий" (1930), "Начало века" (1933) и "Между двух революций" (1934), где история формирования личности писателя растворена в перипетиях жизни и где культурная среда стала главным действующим лицом. Среди персонажей книги - отец Белого, известный математик, профессор Московского университета Н.Бугаев; его друзья - выдающиеся ученые той поры - биолог К.Тимирязев, хирург Н.Склифосовский, юрист Ф.Плевако, а также "друзья-враги" Андрея Белого (так сам автор называл своих коллег по творчеству) - З.Гиппиус и Д.Мережковский, В.Брюсов и Ф.Сологуб, К.Бальмонт и Н.Гумилев, В.Розанов и Л.Андреев, Н.Бердяев и С.Булгаков. Многие страницы книги посвящены Александру Блоку и Любови Менделеевой-Блок - двум "сторонам" любовного треугольника, где третьей был сам Андрей Белый.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Вагриус, М. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 400 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.199грн.
Схожі товари
Избранные произведения
..
Мій останній подих \Луїс Бунюель
Луїс Бунюель (1900—1983) — видатний митець ХХ століття, який поставив за мету показати справжню природу людини, спотворену, як він вважав, культурою й етикетом. Режисер не жив в Іспанії і більшість своїх фільмів знімав за її межами, але джерелом його натхнення були традиції іспанської культури, а свої фільми «Назарин» та «Трістана» він зняв за творами класика іспанської літератури Переса Гальдоса.«Мій останній подих» — автобіографічна підсумкова книжка Бунюеля, в якій він із вражаючою відвертістю розповідає про своє життя, родину, про громадянську війну в Іспанії, безпосереднім учасником і свідком якої був, розмірковує на філософські теми — що є смерть, віра, Бог, описує, як став режисером, згадує свої зустрічі з видатними людьми — Сальвадором Далі, Луї Арагоном, Сергієм Ейзенштейном та багатьма іншими...



